"28" серпня 2007 р.
Справа № 16/185-3082
Господарський суд Тернопільської області
судді Хоми С.О.
Розглянув справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ" вул. Незалежності, 24, м.Бровари, Броварський район, Київська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Корунд" вул. Дружби, 14, с.Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область
За участю представників сторін:
Позивача: Савчук Т.В. -представник, довіреність без номера від 10.08.2007р..
Відповідача: Не з'явився.
Суть справи:
Ухвалою суду від 26 липня 2007 року, керуючись п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 14 серпня 2007 року на 10 год. 15 хв.
Ухвалою суду від 14 серпня 2007 року, керуючись п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 28 серпня 2007 року на 9 год. 30 хв.
ТзОВ "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ" вул. Незалежності, 24, м.Бровари, Броварський район, Київська область звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корунд" вул. Дружби, 14, с.Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область про стягнення 13949 грн. заборгованості, в т.ч. 10730 грн. боргу та 3219 грн. штрафу розмірі 30% за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання взятих на себе зобов'язань згідно договору поставки (відстрочки) № 508/2006 від 18.11.2006 року.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча судом було дотримано норми статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі та ухвалу про відкладення розгляду справи (повідомлення № № 1084585, 134095). Однак, відповідач відзиву на позов чи будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Учаснику судового процесу роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
18 листопада 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", надалі -«Постачальник», в особі директора Угарова І,Д., що діяв на підставі Статуту, з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю "Корунд" -надалі «Покупець»в особі директора Кузик І.Ю., що діяв на підставі Статуту, з іншого боку було укладено договір поставки (відстрочки) № 508/2006, згідно пункту 1.1. розділу 1 якого «Постачальник»- позивач по справі зобов'язується поставити «Покупцеві»- відповідачу по справі автомобільні товари, а «Покупець»в свою чергу зобов'язується придбати замовлений товар і оплатити його вартість відповідно до умов даного Договору.
Згідно п.2.2 розділу 2 Договору -ціна товару, його кількість та асортимент по кожній поставці вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Сторони обумовили в Договорі, що оплата за товар здійснюється шляхом авансового перерахування грошових коштів «Покупцем»на розрахунковий рахунок «Постачальника»в розмірі 14,29% вказаної у Додатках до цього Договору, а наступна помісячна оплата, відповідно з графіком визначеним Додатками до цього Договору ( п.3.1, п.п.3.1.1 та п.п.3.1.2 розділу 3 Договору).
Як стверджує позивач в позовній заяві та представник позивача в судовому засіданні на виконання пункту 1.1 розділу 1 укладеного договору поставки позивач поставив по накладній серії ЕЛВ № 11140012 від 18.11.2006р. товар на суму 10012 грн., по накладній серії ЕЛВ № 11140017 від 30.11.2006р. товар на суму 9616 грн., а відповідач, як стверджує позивач прийняв на підставі довіреностей серії ЯМТ № 482875 від 17.11.2006р. та серії ЯМТ № 482878 від 30.11.2006р , виданих на ім'я Кузик І.Ю. товар та зобов'язався його оплатити.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач в судовому засіданні 28.08.2007р. та в клопотанні б/н від 28.08.2007р. повідомив, що відповідачем частково сплачено боргу в сумі 3500 грн., а саме 12.06.2007р. -2000 грн. та 02.07.2007р. -1500 грн.
За таких обставин справи, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 3500 грн. основного боргу у відповідності до п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України за відсутністю предмета спору в цій частині.
Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, а саме із належним чином завіреної копії видаткової накладної серії ЕЛВ № 11140017 від 30.11.2006р.на суму 9616 грн., в графі отримав (ла) відсутній підпис отримувача товару - представника ТзОВ «Корунд»
Позивач на вимогу суду подав в судове засідання 28.08.2007р. оригінал даної видаткової накладної та довіреності на отримання товару.
Суд, ознайомившись з оригіналом видаткової накладної серії ЕЛВ № 11140017 від 30.11.2006р.на суму 9616 грн., вважає, що належним чином засвідчена копія видаткової накладної, яка знаходиться в матеріалах справи відповідає оригіналу, тобто в даній накладній відсутній підпис отримувача товару - представника ТзОВ «Корунд».
В зв'язку з вищезазначеним, оцінивши накладну №11140017 від 30.11.2006 року на предмет належності та допустимості по даній справі вважає за необхідне зазначити, що така накладна не може бути доказом того, що відповідач отримав товар, а отже відсутні його зобов'язання щодо оплати товару на суму 9616 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно договору поставки № 508/2006 від 18.11.2006 року та згідно накладної серії ЕЛВ № 11140012 від 18.11.2006р. належним чином не виконав, оплативши лише частково за поставлений позивачем товар.
Оскільки судом враховується лише заборгованість по видатковій накладній на суму 10012 грн., то з урахування поданого відповідачем клопотання щодо оплати відповідачем 3500 грн. ( 12.06.2007р. -2000 грн. та 02.07.2007р. -1500 грн.), заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 6512 грн. (10012 грн. -3500 грн.).
На день слухання справи відповідач будь-яких доказів сплати суми боргу перед позивачем не надав.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 6512 грн. боргу по оплаті вартості поставленого товару згідно договору поставки № 508/2006 від 18.11.2006 року підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені в цій частині та підтверджені матеріалами справи.
В частині позовних вимог щодо стягнення 718 грн. боргу в задоволенні позовних вимог слід відмовити як необґрунтовано заявлені та не підтверджені матеріалами справи.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ст. 546 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Пунктом 10.2 розділу 10 Договору № 508/1006 від 18.11.2006 року сторони передбачили, що за неналежне або несвоєчасне виконання зобов'язань відповідно до п.п.3.1.1,3.1.2 цього договору «Покупець»сплачує «Постачальнику»штраф у розмірі 30 відсотків від загальної вартості невиконаного зобов'язання.
Позивачем нараховано відповідачу 3219 грн. штрафу в розмірі 30% від суми простроченого платежу.
Однак, враховуючи, що судом не взято до уваги накладну серії ЕЛВ № 11140017 від 30.11.2006р. на суму 9616 грн. та враховуючи клопотання відповідача про зменшення позовних вимог на суму 3500 грн., суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 1953 грн.60 коп. штрафу ((10012 грн. - 3500 грн.) х 30%) як правомірно заявлені і не оспорені відповідачем. В частині позовних вимог щодо стягнення 1265грн. 40 коп. штрафу - відмовити.
При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.33.34 ГПК України, ст.ст.509,525, 526 Цивільного кодексу України позовні вимоги позивача щодо стягнення 6512 грн. боргу та 1953 грн. 60 коп. штрафу підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем.
Судові витрати, згідно ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 43,49,80 ч.1. п.1-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корунд»вул. Дружби,14 с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30495916 на користь ТзОВ «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ», вул..Незалежності,24 м.Бровари Броварського району Київської області, ідентифікаційний код 33212540 - 6512 грн. боргу, 1953 грн. 60 коп. штрафу та 156 грн. 27 коп. в повернення сплачених судових витрат.
Видати наказ.
3.В частині позовних вимог щодо стягнення 718 грн. боргу та 1265 грн. 40 коп. штрафу відмовити.
4.В частині позовних вимог щодо 3500 грн. боргу провадження у справі припинити.
5. Рішення надіслати сторонам по справі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор -апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Дата підписання : 04.09.2007 року.
Суддя С.О. Хома