Зіньківський районний суд Полтавській області
38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95
Справа № 530/421/21
Номер провадження 1-кс/530/159/21
іменем України
26.04.2021 р. м.Зіньків
Слідчий суддя Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю захисника підозрюваного ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянину України, українцю, не працюючому, не одруженому, раніше не судимому, у вигляді особистого зобов'язання,-
Матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170490000052 від 11.03.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, клопотання слідчого СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , погодженого прокурором Зіньківського відділу Диканської окружної прокуратури ОСОБА_6 ..
Досудовим розслідуванням встановлено: ОСОБА_3 , 08.03.2021 року близько 17 години 45 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на власне незаконне збагачення, з корисливою метою, поза волею власника, шляхом вільного доступу, незаконно заволодів транспортним засобом - мотоциклом марки «ИЖЮ4К», 1982 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві користування ОСОБА_7 .
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, ОСОБА_3 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
21.04.2021 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено ризики та підстави передбачені ст. 177 КПК України для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_3 згідно ст.177 ч.1 п.3, 5 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
п.3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні;
п.5 - вчинити інші кримінальні правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може здійснити дії визначені у п.3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Заслухавши обґрунтування клопотання слідчим СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , думку прокурора, який підтримав клопотання з мотивів і підстав вказаних в клопотанні, підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_4 , які заперечували проти обрання йому саме такого запобіжного заходу, суд приходить до висновку.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 , 08.03.2021 року близько 17 години 45 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на власне незаконне збагачення, з корисливою метою, поза волею власника, шляхом вільного доступу, незаконно заволодів транспортним засобом - мотоциклом марки «ИЖЮ4К», 1982 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві користування ОСОБА_7 .
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, ОСОБА_3 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170490000052 від 11.03.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
21.04.2021 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.289 КК України підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження:
- протоколом огляду місця події від 11.03.2021 року, згідно якого становлено місце скоєння злочину;
- протоколами допиту потерпілого ОСОБА_7 від 11.03.2021 року та від 23.03.2021 року, згідно яких потерпілий вказав, що дозволу ОСОБА_3 для користування його мотоциклом не давав, а передав йому тільки ключі, так як був в стані алкогольного спяніння;
- протоколом огляду відеозапису з камери відеоспостереження розташованій по вул.Шевченка в м.Зіньків, Полтавського району, Полтавської області від 11.03.2021 року, згідно яких відображено, як мотоцикл знаходиться біля будівлі, через деякий час чоловік сідає на мотоцикл, потім штовхає мотоцикл до сміттєвих баків, далі мотоцикл починає з вихлопної труби видавати дим, чоловік на мотокилі рухається по вулиці;
- протоколом огляду викраденого транспортного засобу від 10.03.2021 року, згідно якого вказано номер мотоцикла синього кольору 0996 СУЖ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.03.2021 року, яка вказала, що зі слів ОСОБА_7 знає, що ОСОБА_9 відмовився відавати мотоцикл;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 19.03.2021 року, згідно якоговін вказує, що на мотоциклі приїхав ОСОБА_9 та залишив мотоцикл у нього;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 11.03.2021 року та від 23.03.2021 року, згідно якого вказує, що ОСОБА_7 не давав дозволу ОСОБА_12 користуватися мотоциклом;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 23.03.2021 року, який вказав, що продав мотоцикл ОСОБА_7
- поясненнями ОСОБА_3 , який визнав, що без дозволу ОСОБА_7 , так як у нього були ключі, взяв мотоцикл та продав його за 500 гривень. При цьому розповів про свої дії, як він брав мотоцикл, заводив а потім рухався.
Пояснення ОСОБА_3 співпадають з діями чоловіка згідно з протоколом огляду відеозапису з камери відеоспостереження розташованої по вул.Шевченка в м.Зіньків, Полтавського району, Полтавської області від 11.03.2021 року.
В судовому засіданні, ОСОБА_14 пояснив, що посвідчення водія категорії «А» немає. Керував мотоциклом без посвідченя. В судовому засіданні підтвердив, що телефонував до потерпілого. Має родичів на території України. Свою вину визнає але просить не застосовувати до нього запобіжний захід.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
Під час досудового розслідування встановлено ризик п.3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні та підстави передбачені ст. 177 КПК України для застосування до підозрюваного ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_14 згідно ст.177 ч.1 п.1, 5 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
п.1 - незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні;
П.5 - вчинити інші кримінальні правопорушення в судовому засіданні наявними матеріалми справи не підтвердився.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов"язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію; майновий стан. При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує також загальні положення ч.3 ст.176 КПК України, виходячи з встановленого КПК України принципу змагальності сторін, про те, що слідчий, прокурор, якщо не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, то слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до §1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув"язнення.
Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v.Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).
Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польші) §43).
Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (W v.Switzerland, 14379/88, 26 січня 1993 року).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
У рішенні в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) ЄСПЛ вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України, особисте зобов"язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов"язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов"язки, передбачені статтею 194 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підставою для застосування запобіжного заходу, а також на наявність наступних обставин, які враховувалися при його винесенні, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України; вік, стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків, наявність у нього родини; майновий стан підозрюваного.
Вказані обставини прямо вказують на необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, в тому числі з метою забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні.
В зв'язку з вищевикладеним, вважаю, що він може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, щоб уникнути покарання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.176,177,179,184, 186,187,193, 194, КПК України, -
Клопотання слідчого слідчого відділення ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянину України, українцю, не працюючому, не одруженому, раніше не судимому, у вигляді особистого зобов'язання - задоволити частково.
Обрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , громадянину України, українцю, не працюючому, не одруженому, раніше не судимому, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на 60 діб.
Строк дії запобіжного заходу рахувати з 26.04.2021 року по 25.07.2021 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , такі обов'язки:
повідомити слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.
прибувати до слідчого, прокурора та суду, за викликами;
утримуватися від спілкування із свідками.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 , що в разі невиконання ним покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 ..
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в справі.
Повний текст ухвали складено 27.04.2021 р.
Слідчий суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1