Зіньківський районний суд Полтавській області
38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95
Справа № 530/1729/20
Номер провадження 1-кп/530/35/21
іменем України
23.04.2021 р. м.Зіньків
Зіньківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зіньків Полтавської області клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12020170170000334 від 16.10.2020 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка-Роменська, Гадяцького району, Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимомого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194 КК України,-
Прокурор Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом у кримінальному провадженні № 12020170170000334 від 16.10.2020 року відносно ОСОБА_4 , який вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.194 України, посилаючись на те, що згідно із висновком судово-психіатричної експертизи № 441 від 14.12.2020 року, підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофренії параноїчної форми, параноїдного синдрому з дефектом особистості апато-абулічного типу, що позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_4 в період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних діянь, також страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді шизофренії параноїчної форми, що позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_4 підпадає під дію ч.2 ст.19 КК України, перед слідством і судом постати не може.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити, захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , не заперечував проти задоволення клопотання, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні, а саме, в останньому слові пояснив, що він незаперечує проти застосування проти нього медичних заходів та лікування. В процесі судового засідання свою вину невизнавав, а потім визнавав.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні дав покази аналогічні показам вказаним в клопотанні. Просив госпіталізувати ОСОБА_4 до лікувального закладу.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні дала покази аналогічні показам вказаним в клопотанні. Просить госпіталізувати ОСОБА_4 до лікувального закладу.
Визнана органом досудового розслідування потерпілою ОСОБА_8 , на виклик суду не прибула, хоча відповідно до вимог ст. ст. 135, 136, 325 КПК України та положень п.12 Постанови Пленуму ВС України "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілого від злочинів" № 13 від 02.07.2004 року належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання в строки, визначені ч.8 ст.135 КПК України, про що свідчать повідомлення про вручення їй судових повісток. До суду від потерпілої поступила заява про розгляд справи у її відсутності у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав:
Підрозділом дізнання Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділення поліції головного управління Національної поліції в Полтавській області проводилось досудове розслідування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 16.11.2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194 КК України.
В ході розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , в ніч з 15.10.2020 року на 16.10.2020 року, маючи намір на умисне пошкодження та знищення чужого майна шляхом підпалу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, прибув до території домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_6 , де реалізуючи свій злочинний умисел, свідомо виконав дії, спрямовані на спричинення пожежі шляхом застосування джерела вогню до певних об'єктів, а саме, за допомогою сірників вчинив підпал сінника з сіном. Згідно з висновком судової пожежно-технічної експертизи №164 від 27.10.2020 року осередок пожежі знаходився в сіннику (найбільш вірогідно з тильної сторони).
Внаслідок протиправних та злочинних дій ОСОБА_4 шляхом підпалу, умисно знищив вказаний сінник та сіно загальною вагою 8 (вісім) тонн вартістю за одну тонну 2400 (дві тисячі чотириста) гривень на загальну суму 19200 (дев'ятнадцять тисяч двісті) гривень, належного потерпілому ОСОБА_6 , чим завдав останньому майнової шкоди на вказану суму.
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися в умисному пошкодженні та знищенні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 , 25.10.2020 року близько 01 год. 50 хв., маючи намір на умисне пошкодження та знищення чужого майна шляхом підпалу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, прибув до території домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_7 , де реалізуючи свій злочинний умисел, за допомогою сірників намагався здійснити підпал вікон будинку. Відповідно висновку судової пожежно-технічної експертизи № 169 від 05.11.2020 року осередків виникнення пожежі горіння було щонайменше три, і вони знаходились на трьох вікнах будинку, після чого шляхом розбиття пошкодив віконне скло до кімнати спальні житлового будинку та через нього за допомогою сірників здійснив підпал занавіски з тканини, тим самим свідомо виконав дії, спрямовані на спричинення пожежі, в результаті чого умисно пошкодив та знищив належне ОСОБА_7 майно.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду.
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися в умисному пошкодженні та знищенні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 , 21.10.2020 року близько 01 години 30 хвилин, маючи намір на умисне пошкодження та знищення чужого майна шляхом підпалу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, прибув до території домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_8 , де реалізуючи свій злочинний умисел, свідомо виконав дії, спрямовані на спричинення пожежі шляхом застосування джерела вогню до певних об'єктів, а саме, за допомогою сірників, вчинив підпал господарчого сараю, що призвело до знищення даху вказаного сараю, належного потерпілій ОСОБА_8 .Відповідно висновку судової пожежно-технічної експертизи № 170 від 11.11.2020 року осередків виникнення горіння було щонайменше 2, і вони знаходились на горищі сараю та під стіною у нижній частині веранди будинку.
Вищевказані кримінальні правопорушення вчинив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Петрівка-Роменська, Гадяцького району, Полтавської області та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта загальна середня, не працює, раніше не судимий.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаних злочинів підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження:
- протоколом огляду місця події від 16.10.2020 року, згідно якого ОСОБА_4 добровільно видав шльопанець в якому від був обутий та загубив після підпалу та коробку сірників, які ним були використані для підпалу;
- висновком судової пожежно-технічної експертизи № 164 від 27.10.2020 року, згідно якого осередок пожежі знаходився в сіннику, причиною виникнення пожежі послугувало джерело запалювання (сірник) внесене до горючого матеріалу (сіна) ззовні;
- протоколом огляду місця події від 25.10.2020 року, згідно якого отримано фактичні дані у передбаченому КПК порядку;
- протоколом огляду коробки сірників від 25.10.2020 року;
- висновком судової-трасологічної експертизи № 2510 від 06.11.2020 року, згідно якої вказано, що сліди папілярного узору пальця руки найбільшими розмірами по вісях 17x30мм, 13x20мм залишені вказівним пальцем лівої руки особи дактилоскопічна карта, якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Сліди папілярного узору пальця руки найбільшими розмірами по вісях 25x23мм, 24x31мм, залишені великим пальцем лівої руки особи дактилоскопічна карта, якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Слід папілярного узору пальця руки найбільшими розмірами по вісях 13x26мм, залишений безіменним пальцем лівої руки особи дактилоскопічна карта, якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Слід папілярного узору пальця руки найбільшими розмірами по вісях 20x23мм, залишений середнім пальцем лівої руки особи дактилоскопічна карта, якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Слід папілярного узору пальця руки найбільшими розмірами по вісях 17x42мм, залишений вказівним пальцем правої руки особи дактилоскопічна карта, якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1
- висновком судової-трасологічної експертизи № 2502 від 04.11.2020 року, згідно якої слід розмірами 310x120 мм, зафіксований на фотозображенні розмірам по осях 256x141 мм, придатний для встановлення групової належності взуття, яким він залишений; Слід розмірами 310x120 мм зафіксований на фотозображенні розмірами по осях 256x141 мм залишений взуттям на ліву ногу. Слід розмірами 310x120 мм зафіксований на фотозображенні розмірами по осях 256x141 мм, міг бути залишений, як ходовою поверхнею взуття на ліву ногу, наданого на дослідження, так і іншим взуттям зі схожим за розміром, конструкцією, формою та взаємному розміщенню елементів.
- висновком судової пожежно-технічної експертизи № 169 від 05.11.2020 року, де вказано, що осередків виникнення горіння було щонайменше три, і вогні знаходилися на трьох вікнах будинку. Причиною виникнення пожежі послугувало джерело запалювання занесене ззовні;
- протоколом огляду місця події від 31.10.2020 року, згідно якого отримано фактичні дані у передбаченому КПК порядку;
- висновком судової пожежно-технічної експертизи № 170 від 11.11.2020 року; де вказано, що осередків виникнення горіння було щонайменше 2, і вони знаходилися на горищі сараю та під стіною у нижній частині веранди. Причиною виникнення пожежі послугувало джерело запалювання занесене ззовні;
- актами про застосування службової собаки, згідно яких собаки виявляли запаховий слід та прибували до будинку АДРЕСА_1 ;
- показами свідка ОСОБА_9 , який вказав, що його службова собака виявляла запаховий слід та прибувала до будинку АДРЕСА_1 ;
- показами свідка ОСОБА_10 , який вказав, що його службова собака виявляли запаховий слід та прибували до будинку АДРЕСА_1 ;
- показами свідка ОСОБА_11 , який вказав, що його службова собака виявляла запаховий слід та прибувала до будинку АДРЕСА_1 .
- показами свідка ОСОБА_12 , яка розповіла про психічне захворювання ОСОБА_4 ..
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується матеріалами справи у їх сукупності, дослідженими в судовому засіданні.
З висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи висновком судово-психіатричної експертизи № 441 від 14.12.2020 року в період часу, що відноситься до інкримінованого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправних діянь страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді шизофренії параноїчної форми, що позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_4 підпадає під ч.2 ст.19 КК України та потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Відповідно до ст. 503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:
1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;
2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
Якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими цією главою.
Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру.
Згідно ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала в стані неосудності. Непідлягає покаранню також особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Згідно ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності.
Як передбачено ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Правова позиція Європейського суду з прав людини у справах "G. v. France" (п.39), "Halilovic v. Bosnia and Herzegovina" (п.18) визначає, що почуття неповноцінності й безсилля, яке є типовим для особи, що страждає на психічні розлади, вимагає підвищеної уваги в контексті питання щодо дотримання вимог Конвенції.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічного хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
У судовому засіданні було встановлено наявність підстав, передбачених п. 1, п. 2, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 513 КПК України та за таких обставин, відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати у відношенні ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», визначаючи відповідно до частин 3-5 ст. 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1 ст. 94 КК України), суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
На підставі викладеного, суд вважає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру таким, що підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, що виключає можливість застосування до нього кримінального покарання, через те, що він за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому суд вважає необхідним застосувати у відношенні ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Застосування інших видів примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 94 КК України, відносно ОСОБА_4 суд не вбачає.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 508 КПК України, змінити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді із передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, а саме до КП «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева Полтавської обласної ради» в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
Змінений запобіжний захід починає свою дії з моменту доставлення ОСОБА_4 до медичного закладу.
Речові докази у кримінальному провадженні - шльопанець чорного кольору - вилучений 16.10.2020 року під час проведення огляду місця події визнано речовим доказом по кримінальному провадженні, шльопанець бірюзового кольору та коробку сірників - вилучені 16.10.2020 року у ОСОБА_4 визнано речовими доказами по кримінальному провадженні, слід від взуття який було сфотографовано за правилами судової фотографії, сліди папілярних узорів пальців рук, які були відкопійовані на сім відрізків липкої стрічки типу «Скотч», один недопалок цигарки, частину ганчірки зі слідами горіння та сірники зі слідами горіння, вилучені 25.10.2020 року - визнано речовими доказами по кримінальному провадженні, черевики чорного кольору та пачку сірників «Сірники Безпечні» - які були вилучені у ОСОБА_4 25.10.2020 року - визнано речовими доказами по кримінальному провадженні та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Зіньківського ВП.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України та судові витрати відповідно до ст. 124 КПК України.
Щодо накладених арештів слідчим суддею, відповідно до ст. 174 КПК України вони підлягають скасуванню.
За вищевказаних обставин, клопотання прокурора Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом у кримінальному провадженні № 12020170170000334 від 16.10.2020 року відносно ОСОБА_4 , який вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.194 України підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 291, 292, 314, 503, 511, 512, 513, 516 КПК України, ст. ст. 19, 94 КК України, суд,-
Клопотання прокурора Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом у кримінальному провадженні № 12020170170000334 від 16.10.2020 року відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194 України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка-Роменська, Гадяцького району, Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, не працюючого- примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Змінити запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до вступу ухвали в законну силу із переданняна піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, а саме, до КП «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева Полтавської обласної ради» - до набрання ухвалою законної сили.
Контроль за виконанням ухвали покласти на КП «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева Полтавської обласної ради» (м. Полтава, вул. Медична, 1, 36000) тавідділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.
Скасувати арешти накладені відповідно до ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні № 12020170170000334 від 16.10.2020 року.
Речові докази у кримінальному провадженні - шльопанець чорного кольору, шльопанець бірюзового кольору та коробку сірників, слід від взуття, сліди папілярних узорів пальців рук, один недопалок цигарки, частину ганчірки зі слідами горіння та сірники зі слідами горіння, черевики чорного кольору та пачку сірників «Сірники Безпечні», які визнано речовими доказами по кримінальному провадженні та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Зіньківського ВП - знищити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Зіньківський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Зіньківського
районного суду Полтавської області ОСОБА_1