Справа № 382/396/21
Провадження № 3/382/205/21
26.04.2021року суддя Яготинського районного суду Київської області Литвин Л.І. розглянувши матеріали справи, що надійшли від батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
До Яготинського районного суду надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122-2 КУпАП, в котрому зазначено, що 04.04.2021 р. о 14 год. 31 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем "Toyota Camry" номерний знак НОМЕР_1 на 108 км. автошляху Київ-Харків, не виконав вимогу поліцейського про зупинку подану диском з червоним світлоповертачем та продовжив рух. В результаті був зупинений працівниками поліції на 77 км. автошляху Київ-Харків, порушивши вимоги п. 2.4 ПДР України.
ОСОБА_1 вину не визнав, пояснивши, що рухаючись по автошляху Київ-Харків, приблизно на 77 км. він був зупинений на стаціонарному посту працівниками поліції та його повідомлено, що попередньо він начебто не виконав вимогу поліцейського та продовжив рух та відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст. 122-2 КУпАП. У відповідь він пояснив, що жодної зупинки від нього попередньо ніхто не вимагав, а також попросив надати хоча б якісь докази того, що від нього працівник поліції вимагав зупинки, а він натомість продовжив рух. В подальшому його було ознайомлено з відео, з якого вбачається, що він просто рухався по автошляху та жодних дій спрямованих на вимогу зупинитися працівники поліції на відео не вчиняють. Він повідомив працівників поліції, що вказане відео не підтверджує порушення ним ч.1 ст. 122-2 КУпАП, однак, інспектором було проігноровано будь-які його пояснення, зазначено, що буде складено рапорт, який підтвердить його вину та складено протокол. З протоколом він не погоджувався на місці його складання та одразу відобразив у графі: "пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності", що "доказів у працівників поліції не має, з протоколом він не згоден, поліцейських не бачив, мабуть вони стояли в кущах". Крім того, протокол не містить показань свідків, які могли б підтвердити порушення ним п. 2.4 ПДР України. Просив провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши докази, вважаю, що провадження у справі підлягає до закриття з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У протоколі про адміністратвине парвопорушення зазначено, що 04.04.2021 р. о 14 год. 31 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем "Toyota Camry" номерний знак НОМЕР_1 на 108 км. автошляху Київ-Харків, не виконав вимогу поліцейського про зупинку подану диском з червоним світлоповертачем та продовжив рух. В результаті був зупинений працівниками поліції на 77 км. автошляху Київ-Харків, порушивши вимоги п. 2.4 ПДР України.
Разом з тим, на відеозапису не зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, також не додано пояснень очевидців.
Відповідно до п. 43 Рішення ЄСПЛ «Кобець проти України» при оцінці доказів суд повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом" . Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 року, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України).
Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Приймаючи до уваги, що під час розгляду справи не здобуто належних і допустимих доказів стосовно того, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 ПДР України, то для притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 122-2 КУпАП підстав немає, у зв"язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає до закриття відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КпАП України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Литвин Л.І.