Cправа №359/1892/21
Провадження №3/359/1002/2021
08 квітня 2021 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
потерпілої ОСОБА_2 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Батальйону патрульної поліції у міст і Борисполі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №058731 від 01 березня 2021 року ОСОБА_1 обвинувачують в тому, що 01 березня 2021 року о 16 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , він вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, а саме висловлював погрози, образи, виражався нецензурною лайкою, кидався в бійку, здійснив пошкодження майна, на зауваження не реагував, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєному адміністративному правопорушенні визнав частково та пояснив, що в них з ОСОБА_2 , виник лише словесний конфлікт, але дій психологічного характеру відносно своєї матері не вчиняв та на даний час з потерпілою примирився. Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що дійсно 01.03.2021 р. в них з ОСОБА_1 виник лише словесний конфлікт та підтвердила, що він дій психологічного насильства відносно неї не вчиняв.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та пояснення потерпілої, суд дійшов до таких висновків.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також відеозаписом. Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
З пояснень ОСОБА_1 та пояснень потерпілої вбачається, що дій психологічного характеру, які підпадають під ознаки правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 не вчинив, в них з потерпілою стався словесний конфлікт, який за своїм характером не досяг рівня психологічного насильства. Враховуючи те, що на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не долучено достатньої кількості належних і допустимих доказів, провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскарженою до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Д.В. Ткаченко