Справа № 357/1055/21
2/357/1822/21
Категорія 61
22 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Нізова А. Р.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук Марина Володимирівна про визнання права на спадкове майно та розподіл майна між спадкоємцями,-
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з цивільним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук М.В. про визнання права на спадкове майно та розподіл майна між спадкоємцями, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 ; гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться на території ГК «Металіст» по вул. Глиняній, буд. 60 в м. Біла Церква Київської області та грошові вклади, що знаходяться у ПАТ «Державний Ощадний банк України» та АТ «Райффайзен Банк Аваль». Сторонами як спадкоємцями першої черги у встановлений законом шестимісячний строк було подано заяви до державного нотаріуса, яким було видано свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частину грошових вкладів кожен, однак, у видачі свідоцтв про право на спадщину на перераховане вище нерухоме майно померлого позивачам було відмовлено, оскільки відсутня згода і домовленість між спадкоємцями стосовно розмірів часток кожного із них у спадковому майні. А тому, позивачі просять визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 ; вирішити питання розподілу судових витрат.
Ухвалою суду від 09 березня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та її представник в підготовче судове засідання не з'явились, про місце, час та дату розгляду справи повідомлені належним чином, направили до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та її представник в підготовче судове засідання не з'явились, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, направили до суду спільну заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги визнали в повному обсязі.
Третя особа в підготовче судове засідання свого представника не направила, подала до суду клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника, при вирішенні справи покладалась на розсуд суду.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , видане 12.06.2018 року Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області /а.с. 15/.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, зокрема, у вигляді 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .
Зазначена частка квартири належала померлому ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3 від 25 грудня 2003 року, посвідченого Комунальною службою приватизації державного житлового фонду м. Біла Церква, що підтверджується копією відповідного свідоцтва про право власності, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2676588 від 28.01.2004 року, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №224071540 від 11 вересня 2020 року, сформованої ОСОБА_6 /а.с. 19, 22-23/.
Як вбачається з наданих суду Другою Білоцерківською міською державною нотаріальною контрою матеріалів спадкової справи №280/2018, заведеної після смерті ОСОБА_5 , спадкоємцями першої черги за законом після смерті останнього є його діти: позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та відповідачі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які у встановлений законом строк прийняли спадщину, про що подали відповідні заяви.
Оскільки спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали заяви до Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори про те, що не згодні з розміром часток у спадщині та не можуть досягти згоди між собою, постановою від 22 лютого 2019 року №455/02-31 Другою Білоцерківською міською державною нотаріальною контрою було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Згідно норм статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
У відповідності до ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Частиною 1 ст. 1278 ЦК України встановлено, що частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Пунктом 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що при поділі спадщини між спадкоємцями необхідно враховувати правило частини першої статті 1278 ЦК ( 435-15 ) про те, що коли спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між спадкоємцями, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. При розподілі такої спадщини необхідно застосовувати норми, що регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук Марина Володимирівна про визнання права на спадкове майно та розподіл майна між спадкоємцями підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При зверненні до суду з вказаним позовом позивачка ОСОБА_1 понесла витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 02.02.2021 року; 397,20 грн. вартості виготовлення КП КОР Південне бюро технічної інвентаризації» копій правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно ОСОБА_5 , що підтверджується квитанцією №0.0.1927639152.1 від 02.12.2020 року; 500,00 грн. вартості робіт з проведення оцінки ринкової вартості частки квартири , що підтверджується квитанцією №0.0.1940636848.1 від 14.12.2020 року, а всього 2 897,20 грн., які на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.
Щодо вимоги позивачів про солідарне стягнення судових витрат з відповідачів суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось, відповідно до ч.1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Солідарне зобов'язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм ЦК України, який визначає це поняття через «солідарну вимогу» та «солідарний обов'язок» (ст. ст. 541-544 ЦК України).
Солідарне зобов'язання є різновидом цивільно-правових зобов'язань із множинністю осіб, які характеризуються тим, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний з них має право пред'явити боржникові вимогу в повному обсязі, а вразі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.
Солідарна відповідальність у зобов'язальному праві це - відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов'язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.
При цьому, як солідарне зобов'язання, так і солідарна відповідальність виникають лише у випадках, встановлених договором або законом.
Судове рішення не може бути підставою виникнення солідарності, оскільки судовим рішенням утверджуються права осіб, а не створюються заново. Судове рішення не може створювати й солідарну відповідальність там, де вона не випливає з самого правовідношення, яке зумовило виникнення спору.
З аналізу вказаних норм вбачається, що солідарне стягнення суми судових витрат, до яких належать також витрати на професійну правничу допомогу, законом не передбачено.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні до суду з вказаним позовом позивачі сплатили судовий збір у розмірі 1816 грн., що підтверджується квитанцією №06290903 від 02.02.2021 року та №0.0.1875790881.1 від 19.10.2020 року. Враховуючи, що на час подачі відповідачами заяви про визнання позову розгляд справи по суті не розпочався, суд вважає за необхідне повернути позивачам з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а решту - стягнути на їхню користь з відповідачів.
Керуючись ст.ст. 1216, 1223, 1225, 1226, 1267, 1278 ЦК України, ст.ст. 12, 133, 141, 206, 223, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_7 ), третя особа: державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук Марина Володимирівна (адреса: вул. Павліченко, буд. 65а, м. Біла Церква, Київська обл., 09100) про визнання права на спадкове майно та розподіл майна між спадкоємцями, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 .
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції №0.0.1875790881.1 від 19.10.2020 року, у розмірі 454 грн. 00 коп.
Повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 )з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції №06290903 від 02.02.2021 року, у розмірі 454 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати в розмірі 3 351 грн. 20 коп., по 1 675 грн. 60 коп. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) сплачений ним судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп., по 227 грн. 00 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржене.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБ. І. Кошель