Справа № 357/1771/21
2/357/2042/21
26 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кошель Б. І.
при секретарі Нізова А. Р.
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Ярмоленка В.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Білій Церкві в залі суду №6 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд» про стягнення боргу, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з вищевказаним цивільним позовом, який мотивував тим, що 26 серпня 2016 року між ним та ТОВ «Агромонтажбуд» було укладено договір №3/08-16 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого ОСОБА_2 було надано наступні суми фінансової допомоги: 26 серпня 2016 року - 565 000,00 грн., 29 серпня 2016 року - 325 000,00 грн. Відповідно до п. 3.1. Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою ОСОБА_2 03 квітня 2020 року позивачем на адресу ТОВ «Агромонтажбуд» було направлено претензію від 2 квітня 2020 року про повернення коштів, однак на даний час заборгованість не погашена. А тому, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з поворотної фінансової допомоги за договором №3/08-16 від 26 серпня 2016 року у розмірі 890 000,00 грн. основного боргу; 3% річних у розмірі 26 782,54 грн.; інфляційні втрати - 57 532,56 грн. та стягнути судові витрати по справі..
Ухвалою суду від 19 лютого 2021 року відкрито провадження по зазначеній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
26 квітня 2021 року ТОВ «Агромонтажбуд» направив до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області заяву про закриття провадження у справі, яку мотивував тим, що ОСОБА_2 станом на дату укладення договору №3/08-16 про надання поворотної фінансової допомоги від 26 серпня 2016 року, був засновником ТОВ «Агромонтажбуд» та надав, відповідно до умов Договору №3/08-16, заснованому ним ТОВ «Агромонтажбуд» фінансову допомогу для ведення господарської діяльності. Тобто, за своєю правовою природою вказаний договір є договором фінансування діяльності товариства з боку позивача як засновника підприємства, а тому даний спір відноситься до юрисдикції господарського суду .
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Телющенко П.П. заперечив щодо закриття провадження по справі, вказав, що спір слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Представник відповідача підтримав клопотання про закриття провадження.
Заслухавши думку представників позивача та відповідача, суд приходить до наступного висновку.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Зі змісту статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно положень п.3, 13 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Судом встановлено, що 26 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд» надалі назване «ПІДПРИЄМСТВО» в особі директора Ярмоленка Віктора Володимировича та ОСОБА_2 , надалі названий «ЗАСНОВНИК» укладено Договір № 3/08-16 про надання поворотної фінансової допомоги /а.с. 3/.
Відповідно до п.1.1 вказаного Договору, ЗАСНОВНИК зобов'язується надати ПІДПРИЄМСТВУ поворотну фінансову допомогу, а ПІДПРИЄМСТВО зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.
Поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 1 000 000 грн. без ПДВ (п.2.1 Договору).
Згідно з п. 2.5 Договору, поворотна фінансова допомога використовується для потреб ПІДПРИЄМСТВА відповідно до статутних цілей його діяльності.
П. 3.1. Договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою ЗАСНОВНИКА.
Відповідно до пункту 4.1 Статуту ТОВ «Агромонтажбуд» в редакції за 2015 рік, затвердженого Зборами учасників товариства (протокол № 3 від 22.07.2015 року), учасниками товариства на день затвердження його Статуту, були ОСОБА_2 - позивач у даній справі та ОСОБА_3 , який є директором ТОВ «Агромонтажбуд» - відповідачем у даній справі.
З огляду на викладене, враховуючи суб'єктний склад сторін та виходячи із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, суд приходить до висновку, що вказаний у справі спір є по своїй суті спором, що виник із корпоративних відносин між юридичною особою та її учасником (засновником), у тому числі учасником, який вибув, пов'язаний із діяльністю такої юридичної особи. За таких обставин суд вважає, що вказаний спір відноситься до юрисдикції господарського суду.
Враховуючи предмет позову, суб'єктний склад учасників справи та характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Згідно положень п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (п.2 ч.2 ст.200 ЦПК України).
Відповідно до змісту ч.1 ст.256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Згідно ч.2 ст. ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету, що кореспондується з положеннями п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства України позивачу слід повернути з державного бюджету судовий збір, сплачений при зверненні до суду з даним позовом у розмірі 9 743,15 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 200, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд» про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд» про стягнення боргу - закрити.
Роз'яснити позивачеві ОСОБА_2 , що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду Київської області.
Повернути ОСОБА_2 з Державного бюджету судовий збір в сумі 9 743,15 грн, який сплачено на підставі квитанції №78505824 від 17 лютого 2021 року на рахунок UA188999980313101206000010776, код отримувача №37955989.
Ухвала може бути оскаржена.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяБ. І. Кошель