Справа № 357/15240/18
1-в/357/195/21
23 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області подання заступника начальника Білоцерківського міськрайонного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для відбування покарання призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.09.2019 року, -
Заступник начальника Білоцерківського міськрайонного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для відбування покарання призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.09.2019 року для відбування призначеного судом покарання.
З подання вбачається, що засуджений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку Білоцерківському міськрайонному сектору філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській з 11.11.2019 року.
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.09.2019 року ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, ч. 2 ст. 122 КК України, ч. 1 ст. 127 КК України призначивши покарання:
за ч.1 ст. 162 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі
за ч.2 ст. 122 КК України у вигляді 3 (тьох) років позбавлення волі.
за ч.1 ст. 127 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі
Відповідно до ч 1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, та відповідно до ст. 72 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_4 за сукупністю злочинів передбачених . 1 ст. 162 КК України, ч. 2 ст. 122 КК України, ч. 1 ст. 127 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Керуючись ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від призначеного судом покарання, встановивши йому іспитовий строк з випробуванням терміном на 2 (два) роки.
У відповідності до ч. 1 п. 1,2 ч. 2 п. 2, ст. 76 КК України покласти обов'язки, передбачені пунктами зазначеної статті, а саме :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_4 був викликаний до районного сектору на 18.11.2019 року, де йому було роз'яснено, що згідно з ч. 3 ст. 164 КВК України він зобов'язаний виконувати обов'язки покладені на нього судом, а також попереджений про наслідки у разі ухилення від виконання покладених на нього судом обов'язків, про що засуджений наддав підписку, пояснення.
Проте, перебуваючи на обліку ОСОБА_4 тричі притягувався до адміністративної відповідальності, а саме: 16.02.2020 за ст.183 КУпАП, 22.02.2020 за ст. 178 КУпАП, 22.02.2020 за ст. 175-1 КУпАП. ОСОБА_4 був повідомлений про те, що в разі повторного притягнення до адміністративної відповідальності, матеріали відносно нього будуть направлені до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для вирішення питання про скасування іспитового строку та направлення його до місць позбавлення волі.
Проте, 21.09.2020 ОСОБА_4 було притягнуто за ст. 178 КУпАП до адміністративної відповідальності, 28.10.2020 за ст. 183 КУпАП, 20.10.2020 за ст. 177 КУпАП.
Представник Білоцерківської МРВ не з'явився, надав до суду заяву про розгляд подання за його відсутності, подання підтримав.
В судове засідання ОСОБА_4 не з'явився, про день та час розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Надав до суду заяву про розгляд подання за його відсутності, в задоволенні подання просив відмовити.
Прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Про день та час розгляду повідомлений належним чином, про прчини неявки суд не повідомив.
На підставі ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали подання та матеріали особової справи № 221/2019, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.
Частина 2 ст.78 КК України передбачає, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до положень ст. 166 Кримінально-виконавчого Кодексу України, у разі якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені. У разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Пунктом 8 ч. 1ст. 537 КПК України, передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 539 КПК України, питання які виникають під час та після виконання вироку вирішується судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до абз. 2 п. 2 гл. 3 розд. IX Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України N 272/5 від 29 січня 2019 року(далі - Порядок), у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, встановлених КВК України,Законом України "Про пробацію", а також покладених на нього судом, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження, зазначене в пункті 8 глави 2 розділу IV цього Порядку.
Згідно з абз. 2 п. 8 гл. 2 розд. IV Порядку, у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання за формою, наведеною в додатку 23 до цього Порядку.
Відповідно до п. 3 гл. 3 розд. IX Порядку, у разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
Згідно з ч. 1ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
При цьому, відповідно до положень ч. 2ст. 166 КВК України подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Частиною 3 ст. 166 КВК України визначено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, судам роз'яснено, що згідно з ч. 2ст. 78КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначенихст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
При розгляді подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні уповноваженого органу пробації, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення; можливість скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.
Дослідивши матеріали подання, матеріали особової справи № 221/2019 та аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що викладені у поданні висновки про необхідність скасування іспитового строку засудженому ОСОБА_4 є необґрунтованими та передчасними, так як останній з'являється для періодичної реєстрації до органу пробації, не притягувався до кримінальної відповідальності, проте притягувся до адміністративної відповідальності, що жодним чином не свідчить про його не бажання стати на шлях виправлення, отже висновки органу пробації не узгоджуються з такими завданнями кримінально-виконавчого законодавства, як виправлення засуджених, профілактика їх асоціальної поведінки, допомога особам звільненим від покарання (ч. 2 ст. 1 КВК).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити.
Керуючисьст. 78 КК України, ст. ст.537,539 КПК України,ст. 166 КВК України, суд,-
У задоволенні подання заступника начальника Білоцерківського міськрайонного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для відбування покарання призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.09.2019 року - відмовити.
Особову справу № 221/2019 на засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - повернути до Білоцерківського міськрайонного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області.
На ухвалу протягом семи діб з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОСОБА_1