Справа № 1003/13544/12
6/357/132/21
Категорія
23 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю«ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 , -
24.03.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду з даною заявою, шляхом направлення засобами поштового зв'язку, яка зареєстрована судом 01.04.2021 року, мотивуючи тим, що 26.12.2012 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення у справі №1003/13544/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № CL-001/002/2007. 26.09.2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №4-09/18, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № CL-001/002/2007. У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження та припиняється її статус, а її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони. У зв'язку з цим просили замінити стягувача - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - Товариствозобмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у справі №1003/13544/12 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-001/002/2007.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у судове засідання не з'явився, про день і час розгляду заяви повідомлений належним чином, в заяві зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника заявника.
Представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином.
Боржник - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, 21.04.2021 року надав до суду відзив на заяву, в якому зазначив, що ТОВ «Вердикт Капітал» посилається на Договір відступлення права вимоги №4-09/18, укладений 26.09.2018 року з ТОВ «ОТП Факторинг Україна», відповідно до якого до нього перейшли права вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за договором кредиту № CL-001/002/2007. Однак, у додатках до заяви міститься копія Договору факторингу №4-09/18 від 26.09.2018 року, який укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Згідно п. 1.5 зазначеного договору: «права вимоги за Кредитними договорами переходять до Фактора з моменту виконання зобов'язання щодо перерахування всіх платежів, визначених п.7 цього Договору, на підставі Акту приймання-передачі Реєстру Боржників, форма якого наведена у Додатку 3 до цього Договору». Згідно п. 6.2.3. зазначеного договору «Права Вимоги переходять до Фактора з моменту підписання сторонами цього Договору, та за умови виконання зобов'язання щодо перерахування всіх платежів, визначених п.7 цього Договору, і підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників, форма якого наведена у Додатку №3 до цього Договору,після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості». Відповідно до п. 14.7 «Всі Додатки та Додаткові угоди до Договору складають його невід'ємну частину». Однак, серед доданих до заяви документів відсутні передбачені Договором додатки, зокрема Додаток 3, яким затверджена форма Акту приймання-передачі Реєстру Боржників.Відповідно, наданий заявником Реєстр боржників не може вважатись актом приймання-передачі Реєстру Боржників, а тому, у зв'язку з відсутністю належним чином оформленого Акту приймання-передачі Реєстру Боржників, вважаю, що відсутні підстави вважати, що станом на сьогодні Фактор став новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості.Більше того, наданий заявником Акт прийому-передачі документації Акт №1 прийому-передачі Документів, що засвідчують права вимоги від 26 вересня 2018 року, взагалі не є належним доказом по справі, оскільки відповідно до п. 1 вказаного акту «Первісний іпотекодержатель передав, а Новий іпотекодержатель прийняв згідно з вимогами п. 2.3 Договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки №б/н від26.09.2018 року, Документи, що засвідчують права вимоги, наведених в Таблиці №1 цього Акту». Відповідно до п. 2 «Даний акт укладено на виконання умов п.2.4 Договору». Однак, договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, на який посилається заявник, до заяви не додано, а тому наданий заявником Акт прийому-передачі документації також не є належним доказом по справі.Також зазначає, що згідно з п. 6.2.3 Договору факторингу №4-09/18 від 26.09.2018 р. «Права Вимоги переходять до Фактора з моменту підписання сторонами цього Договору, та за умови виконання зобов'язання щодо перерахування всіх платежів, визначених п.7 цього Договору».Згідно з п. 7.1, 7.2 зазначеного договору «Сторони домовились, що сума Фінансування складає 730 000 грн. 00 коп. (сімсот тридцять тисяч гривень нуль копійок) без ПДВ, станом на дату підписання сторонами цього Договору. Фактор здійснює Фінансування Клієнта шляхом перерахування 100% (ста відсотків) грошових коштів, згідно з п.7.1 цього Договору, на банківський рахунок Клієнта одним платежем не пізніше 05 жовтня 2018 року». Проте, у додатках до заяви відсутні документи (платіжне доручення), які б підтвердили факт виконання заявником зазначеного зобов'язання за договором факторингу. Надана заявником копія платіжного доручення №40 від 31.08.2018 року на суму 2 500 000,00 грн. є лише доказом виконання умов Договору №146-08/18 про участь у конкурсі на укладення договору від 23.08.2018 р., однак жодним чином не підтверджує виконання зобов'язань за Договором факторингу №4-09/18 від 26.09.2018 року. Згідно з п. 7.5 Договору факторингу №4-09/18 від 26.09.2018 року «Після здійснення всіх розрахунків за договором Сторони підписують Акт приймання-передачі РеєструБоржників».Таким чином, зважаючи на відсутність документів, що підтверджують виконання ТОВ «Вердикт Капітал» платежів, визначених п. 7 договору факторингу, і, як наслідок, відсутність Акту приймання-передачі Реєстру Боржників, вважає, що заявником не доведено факт переходу до нього прав вимоги за кредитними договорами, що єпідставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони у справі.Тому, просить у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі, відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, при вирішені заяви виходить з наступного.
26.12.2012 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, яке набрало законної сили 21.01.2013 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено у повному обсязі (а.с. 82-84, 159-161) та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму залишку заборгованості за кредитом у сумі 53 420,71 доларів США, що еквівалентно 426 991 грн. 74 коп., суми несплачених відсотків за користування кредитом в розмірі 16 266,89 доларів США, що еквівалентно 130 021 грн.25 коп., пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 1 792 565 грн.25 коп. та судові витрати по справі в розмірі 3051 грн.
22.01.2013 року на виконання вказаного рішення 26.12.2012 року судом було направлено ТОВ «ОТП Факторинг Україна» виконавчий лист у справі №1003/13544/12, провадження № 2/1003/3802/12 та 21.11.2016 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» отримало дублікат виконавчого листа, що підтверджується матеріалами справи.
26.09.2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №4-09/18 (а.с. 164-169), відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (клієнт) передало (відступило) фактору ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту ТОВ «ОТП Факторинг Україна», стає кредитором за кредитними договорами.
Згідно п. 1.2, 1.3, 1.5 Договору фактор здійснює фінансування клієнта шляхом передачі грошових коштів в розпорядження клієнта за відступлення права вимоги за плату відповідно до умов договору. За цим договором фактор одержує право вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами. Права вимоги за кредитними договорами переходять до фактора з моменту виконання зобов'язання щодо перерахування всіх платежів, визначених п.7 цього договору, на підставі акту приймання-передачі реєстру боржників, форма якого наведена у додатку №3 до цього договору.
Згідно додатку №1 до договору факторингу №4-09/18 від 26.09.2018 року (а.с. 162-163), а саме реєстру боржників права вимоги за якими були відступлені, до переліку входить кредитний договір № CL-001/002/2007 від 11.10.2007 року, позичальником якого є ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною.
У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122 цс13 та постанові від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 зазначено, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Визначення факторингу як кредитної операції міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Статтею 1077 ЦК України визначено договір факторингу як договір, за яким одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Договір факторингу є правочином, який характеризується, зокрема, тим, що йому притаманний специфічний суб'єктний склад: клієнт, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 ЦК України), фактор, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 ЦК України) та боржник.
Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №905/1976/16).
Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 19.02.2020 року у справі №2-3897/10, провадження №61-45900св18).
Разом з тим, як вбачається з п. 6.2.3., 6.2.4. зазначеного Договору факторингу №4-09/18 від 26.09.2018 року права вимоги переходять до Фактора з моменту підписання сторонами цього Договору та за умови виконання зобов'язання щодо перерахування всіх платежів, визначених п.7 цього Договору, і підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників, форма якого наведена у Додатку №3 до цього Договору,після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання фактором та клієнтом умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Відступлення права вимоги за цим договором здійснюється без згоди боржників.
Згідно з п. 7.1, 7.2 зазначеного договору сторони домовились, що сума фінансування клієнта складає 730 000 грн. 00 коп. (сімсот тридцять тисяч гривень нуль копійок) без ПДВ, станом на дату підписання сторонами цього Договору. Фактор здійснює фінансування Клієнта шляхом перерахування 100% грошових коштів, згідно з п.7.1 цього Договору, на банківський рахунок Клієнта одним платежем не пізніше 05 жовтня 2018 року.
Згідно з п. 7.5 Договору факторингу №4-09/18 від 26.09.2018 року після здійснення всіх розрахунків за договором сторони підписують Акт приймання-передачі Реєстру Боржників.
Відповідно до п. 14.7 зазначеного Договору факторингу всі Додатки та Додаткові угоди до Договору складають його невід'ємну частину.
Однак, заявником не надано належних та допустимих доказів у підтвердження обставин здійснення повної оплати клієнту ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за право вимоги договором факторингу, а надана заявником копія платіжного доручення №40 від 31 серпня 2018 року на суму 2 500 000,00 грн. (а.с. 183) є лише доказом виконання умов Договору №146-08/18 про участь у конкурсі на укладення договору від 23.08.2018 року (а.с. 173-176), однак жодним чином не підтверджує виконання зобов'язань за Договором факторингу №4-09/18 від 26.09.2018 року.
Зазначена обставина є самостійною та достатньою підставою для відмови ТОВ «Вердикт Капітал» у задоволенні його заяви про заміну сторони виконавчого провадження згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.12.2012 року у справі №1003/13544/12, провадження № 2/1003/3802/12, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № CL-001/002/2007.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 20.02.2019 року у справі №910/16109/14).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, пунктом 8.1 Договору факторингу №4-09/18 від 26.09.2018 року передбачено, що після здійснення оплати передбаченої п. 7.2 договору клієнт повинен передати актору кредитні документи за актом приймання-передачі документації (додаток 2 до цього договору) протягом 60 (тридцяти) робочих днів з дати здійснення фінансування.
Однак, до заяви додано акт приймання - передачі документації між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» від 26.09.2018 року, підписаний на виконання положень п. 2.3 та п. 2.4 Договору відступлення прав вимоги №б/н від 26.09.2018 року, згідно якого первісний іпотекодержатель передав, а новий іпотекодержатель отримав документи, що засвідчують право вимоги (а.с.170-172), який не є невід'ємною частиною Договору факторингу №4-09/18 від 26.09.2018 року та додатком №2 до цього договору.
Отже, до суду не надано доказів, щодо реалізації та виконання зазначених умов Договору факторингу №4-09/18 від 26.09.2018 року, в тому числі до суду не надано акту приймання-передачі Реєстру Боржників, форма якого наведена у Додатку № 3 до цього Договору, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості, не надано доказів здійснення повної оплати клієнту ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за право вимоги договором факторингу, при цьому, виконання сторонами умов договору є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги, враховуючи, що відповідно до п. 14.7 Договору факторингу всі Додатки та Додаткові угоди до Договору складають його невід'ємну частину.
Отже, враховуючи, що до суду не надано належних, допустимих, достовірних доказів, які у своїй сукупності дали змогу дійти висновку про наявність обставин у підтвердження заявлених вимог, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 , не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 353,442 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б), заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код ЄДРПОУ: 36789421,місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28, корп.. Д), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), про заміну сторони виконавчого провадження, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала складена 23.04.2021 року.
СуддяО. В. Бондаренко