Справа № 357/6335/18
1-кп/357/204/21
23.04.2021 м. Біла Церква. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , в ході розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горбіївка Сквирського району Київської області, громадянина України, освіта середня, одруженого, офційно не працюючого, зареєстрованого та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого: 17.09.2015 р. Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 р. позбавлення волі, 22.12.2015 р. звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 25 днів, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч.2 ст. 185 ч.2 КК України
доведеним, що 12 грудня 2017 р. близько 13 год. 21 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо № 70» ТОВ «Сільпо Фуд» по вул. Сквирське шосе, 230 в м. Біла Церква Київської області, повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, із вищезазначеного магазину намагався викрасти продукти харчування, а саме: м'ясо свинини охолоджене (лопатка) вагою 3,214 г, вартістю 284 грн. 44 коп., яке поклав до поліетиленового пакету чорного кольору, та проніс через торгівельні каси, не розрахувавшись.
Однак злочин ОСОБА_4 не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як при виході з магазину був помічений та зупинений працівниками охорони магазину № 70 ТОВ «Сільпо Фуд».
Своїми умисними діями ОСОБА_4 намагався спричинити ТОВ «Сільпо Фуд» матеріальної шкоди на суму 284 грн. 44 коп.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчинені злочину, передбаченого ст. 15 ч.2 ст. 185 ч.2 КК України визнав повністю, фактичні обставини справи і зібрані по ній докази не заперечує, не оспорює, у вчинені злочину розкаюється і дав показання, що повністю узгоджуються з мотивувальною частиною цього вироку.
По суті обвинувачення і заданих запитань ОСОБА_4 пояснив, що він дійсно раніше судимий. 12 грудня 2017 р. близько 13 год. 21 хв. він перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо № 70» ТОВ «Сільпо Фуд» по вул. Сквирське шосе, 230 в м. Біла Церква Київської області, повторно, діючи з метою збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, із вищезазначеного магазину намагався викрасти продукти харчування, а саме: м'ясо свинини охолоджене (лопатка) вагою 3,214 г, вартістю 284 грн. 44 коп., яке поклав до поліетиленового пакету чорного кольору, та проніс через торгівельні каси, не розрахувавшись. Однак злочин він не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як при виході з магазину був помічений та зупинений працівниками охорони магазин. У вчиненому розкаюється. Зібрані по справі докази визнає, та їх не оспорює. Назву, вартість майна, яке намагався викрасти визнає, не оспорює. Кваліфікацію його дій за ст. 15 ч.2 ст. 185 ч. 2 КК України визнає, її не оспорює. Фактичні обставини у кримінальному провадженні не оспорює, їх визнає повністю.
Оскільки зібрані на досудовому розслідуванні документи, інші матеріали, які є матеріалами кримінального провадження - кримінальною справою, визнані обвинуваченим ОСОБА_4 у повному обсязі і ним не заперечуються та не оспорюються, відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, вони з ініціативи прокурора і згоди обвинуваченого, якому попередньо були роз'яснені положення ст. 349 ч.3 КПК України, у судовому засіданні не досліджувались, їх дослідження судом визнано недоцільним, про це судом постановлена ухвала.
Визнавальні показання обвинуваченого в ході судового засідання, підтверджуються, доказами, що містяться у кримінальному провадженні, повністю з ними узгоджуються, тому його показання суд визнає достовірними.
Суд погоджкується із кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікує за ст. 15 ч.2 ст. 185 ч.2 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно. якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
При цьому суд зазначає, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 23.04.2021 р. відносно ОСОБА_4 закрите кримінальні провадження за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ст. 309 ч.1, ст. 15 ч.2 ст.185 ч.1 КК України.
Обираючи вид та міру покарання суд, керується вимогами ст.ст. 65-67,68 КК України, враховує вид та межі покарання, установлені в санкції частини статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ступінь здійснення кримінального протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений за формою вини, ступенем тяжкості вчинив умисний нетяжкий злочин.
Обвинувачений характеризується задовільно.
ОСОБА_4 раніше судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого судом визнається: визнання винуватості.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
ОСОБА_4 не перебуває на обліку у лікаря нарколога, психіатра.
Суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, ступінь здійснення кримінального протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, особу винного, який характеризується за місцем проживання задовільно, раніше судимий, обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, досудову доповідь відповідно до якої існує високий ризик вчинення обвинуваченим повторного злочину, середній ризик небезпеки для суспільства, офіційно не працює, дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, установленого в санкції частини вчиненого кримінального правопорушення, тобто відповідно до ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробування, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його можливого виправлення та попередження вчинення обвинуваченим та іншими особами нових кримінальних правопорушень.
При цьому суд зазначає, що у випадку порушення ОСОБА_4 умов звільнення від відбування покарання з випробуванням, не виправдання довіри суду, йому може бути скасоване вказане звільнення.
Суд при прийнятті рішення щодо покарання обвинуваченого враховує принцип гуманізму, вважає відкладене призначене покарання ОСОБА_4 за вчинений злочин, завжди може бути приведене до виконання, у випадку порушення ним умов звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд вважає, що призначення ОСОБА_4 більш м'якого покарання, в частині виду покарання, передбаченого санкцією ст. 185 ч.2 КК України, на переконання суду, буде явно несправедливим через м'якість, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, він раніше судимий, існування високого ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, середнього ризику небезпеки для суспільства.
Суд вважає, що призначення ОСОБА_4 більш суворого покарання, в частині строку покарання, без застосування положень ст. 75 КК України, буде явно несправедливим через суворість, враховуючи вартість майна, яке він намагався викрасти, його відношення до вчиненого.
Цивільний позов, процесуальні витрати відсутні.
Речові докази: свинну лопатку, передану за розпискою від 12.12.2017 р. начальнику охорони маркету «Сільпо» № 70 ОСОБА_5 , слід вважати повернутою власнику; СД-Р диск, приєднаний до кримінального провадження, слід зберігати при кримінальному провадженні.
В ході досудового розслідування ОСОБА_4 не затримувався, під вартою не утримувався, запобіжний захід відносно нього не застосовувався.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367-371,373,374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2 ст. 185 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 ч.1,3 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: свинну лопатку, передану за розпискою від 12.12.2017 р. начальнику охорони маркету «Сільпо» № 70 ОСОБА_5 - вважати повернутою власнику; СД-Р диск, приєднаний до кримінального провадження - зберігати при кримінальному провадженні.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження. який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
Білоцерківського міськрайонного суду
Київської області