07541, вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська обл.
№ провадження 3/356/39/21
Справа № 355/117/21
22.04.2021року суддя Березанського міського суду Київської області Голік Галина Костянтинівна, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.130 КУпАП,
24.03.2021 року до Березанського міського суду Київської області відповідно до постанови судді Баришівського районного суду Київської області Коваленко К.В. від 24.02.2021 року про направлення адміністративного матеріалу за підсудністю надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2021року головуючим суддею по вказаній судовій справа визначено суддю Голік Г.К.
25.01.2021 поліцейським взводу № 2 роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП в Київській області ст. сержант поліції Малоштан Р.С. склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про те, що 25.01.2021 о 04 год. 13 хвилин в Київській області Баришівського району на автодорозі Київ-Харків 77км. з'їзд - водій керував автомобілем DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння : зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя . Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків.
ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Права, передбачені ст. 268 КУпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом роз'яснено.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що у нього приблизно о 24 годині 00 хвилин поламався автомобіль(закипів) він вимушений був припаркувати автомобіль на обочині дороги та пішов до річки , яка була поруч, щоб набрати води . Коли повертався до автомобіля побачив що під'їхали працівники поліції та попросила пред'явити документи. Водійське посвідчення та технічний паспорт на автомобіль він пред'явив. Перевіривши інформацію щодо автомобіля , виявили що його двічі притягували до адміністративної відповідальності. Запропонували проїхати до лікарні на освідування на стан сп'яніння. Він пояснив працівникам поліції,що керування автомобілем не здійснював,оскільки з 24 години 00 хвилин до 04годинир 00 хвилин він знаходився поруч з автомобілем в зв'язку з поломкою. Він не відмовлявся від освідування на стан сп'яніння на місці.
З метою перевірки показань ОСОБА_1 судом було вжито всіх заходів для забезпечення явки заявлених ОСОБА_1 свідків, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . На адреси місця проживання вказаних осіб, зазначені у клопотанні про виклик свідків від 02.03.2021 судом направлялися повістки про виклик до суду. Однак, свідки до суду не з'явилися, про причини неявки не повідомили. Нормами КУпАП не передбачається їх примусовий привід.
Крім того, до суду викликалися поліцейський взводу №2 роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області старший сержант поліції Малоштан Р.С., однак вони до суду не з'явилися.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази по справі суд приходить до наступного висновку.
Так, частина 1 статті 130КУпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2011 (далі ПДР).
Відповідно до п. 1.9 ПДР,особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, як визначено п. 2.5ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак, особливістю об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, є те, що адміністративна відповідальність за порушення вимог п. 2.5 ПДР наступає лише за відмову водія від проходження такого огляду в установленому законом порядку, і лише тоді воно набуває ознак протиправності і суспільної шкідливості.
За таких обставин, дотримання відповідності запропонованого та/або проведеного огляду на стан сп'яніння процедурі, регламентованій чинним законодавством, як обов'язкова ознака складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, входить до предмету доказування в даній категорії справ.
Порядок проведення огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, а також оформлення його результатів, визначений положеннями КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, затвердженою спільним наказом МВС, МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція від 09.11.2015 № 1452/735).
Так, як визначено ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного сп'яніння.
Як імперативно встановлено частиною 2 статті 266 КУпАП, такий огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Лише у разі незгоди водія на проведення такого огляду або з його результатами відповідний огляд проводиться у відповідних закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Огляд особи на стан наркотичного сп'яніння, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП.
Вказаний порядок узгоджується з положеннями Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, за змістом п. 2 розділу І якої огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного сп'яніння є:наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння(крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці,які нереагують насвітло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи,мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як визначено пунктом 6 розділу ІІнструкції від09.11.2015№ 1452/735,огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів,дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом(далі спеціальнітехнічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 розділу І Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735).
Згідноз ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
У Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції», одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративного органу.
За змістомст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, виходячи зі змісту ст.ст.7,254,279 КУпАП,розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, проаналізувавши матеріали справи в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в них достатніх належних та достовірних доказів на підтвердження вчинення громадянином ОСОБА_1 відповідних дій або бездіяльності, які об'єктивно утворюють склад інкримінованого йому правопорушення в розумінні ст. 9 КУпАП.
Так, як вбачається з пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та підтверджується дослідженим судом відеозаписом з долученого до протоколу диску, всупереч імперативним вимогам ч. 3 ст. 266 КУпАП, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу не проводився і будь-які об'єктивні дані, які вказували б безспірно на те, що такий огляд правопорушнику пропонувався в присутності двох свідків, а останній від нього відмовився, в матеріалах справи відсутні та в судовому засіданні їх не встановлено, що є порушенням встановленого законодавством порядку проходження водіями огляду на стан сп'яніння, тому, беручи до уваги положення ч. 5 ст. 266 КУпАП, наявні достатні підстави вважати запропонований ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння таким, що здійснений з порушенням встановленої законом процедури, відтак - недійсним.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, покладених в основу прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення, а також його правомірності, суду надано не було та в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до вимогст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини»стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантіїп.п. 2-3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачені права обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення(п.п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п. 55 рішення у справі «Гурепка проти України», п. 39 рішення у справі «Лучанінова проти України»).
Європейський суд з правлюдини у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року визнав кримінально правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Рівною мірою зазначені гарантії стосуються і адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, оскільки його санкція має кримінальну природу.
Згідно зст. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій вст.62Конституції України презумпції невинуватості.
Пунктом 24постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»випливає, що спрощений підхід до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників є неприпустимим.
Стаття 62 Конституції Українизазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
У своєму рішенні від 10.02.1995 року у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (заява № 16437/04), при оцінці доказів судам слід керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно дост. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи вказане, достатніх належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час розгляду адміністративного матеріалу в суді не здобуто, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє спростувати сумніви у категоричній формі та зробити висновок про вчинення ним неправомірних дій, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з ч. 1ст. 247 КУпАП Українипровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, враховуючи викладене, провадження по справі відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП має бути закрито у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу даного адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 284, 294 КУпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 18.11.2003, визнати не винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП .
Адміністративну справу щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 КУпАП, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України « Про виконавче провадження».
Суддя: Г. К. Голік