Справа № 307/701/21
Провадження № 1-кп/307/78/21
26 квітня 2021 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071160000082 від 3.02.2021 року, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Тересва, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, з загальною середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,
3 лютого 2021 року близько 18 години, ОСОБА_4 , знаходячись по вул. Європейській в смт. Тересва Тячівського району Закарпатської області, діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, маючи намір на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, перестрибнув через паркан Свято Михайлівського Храму, де шляхом пошкодження шибки скла на вхідних металопластикових дверях проник в середину храму, де з дерев'яної шухляди викрав грошові кошти на загальну суму 818 гривень, після чого залищився в приміщенні храму, у зв'язку з чим спричинив парафіяльній раді Свято Михайлівського храму смт. Тересва, матеріальну шкоду на суму 818 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та просить суд не позбавляти його волі. Показав, що 3 лютого 2021 року в смт. Тересва, у нього виник намір на крадіжку в храмі, повз якого він проходив близько 18 год. 00 хв. Він перестирибнув через паркан, розбив вікно та зайшов до храму, звідки з дерев'яного ящика взяв гроші. Після цього зрозумівши, що вчинив погано залишився в храмі щоб дочекатися сторонніх осіб. Через деякий час в храмі зявилися працівники поліції, яких на його думку могли викликати працівники прожежної частини, що розміщена поряд з храмом. Коли він проникав до храму, поряд нікого не було, а тому вважав що його ніхто не бачить.
Крім повного визнання ОСОБА_4 своєї вини його винуватість у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням до іншого приміщення, доведена такими доказами.
Показами представника потерпілої сторони - релігійної громади Свято -Михайлівського Храму Української православної церкви смт. Тересва Тячівського району в особі голови парафіальної ради - ОСОБА_5 , який у судовому засіданні 23.04.2021 р. показав, що коли він прийшов до храму на дворі були присутні пожежники та слідчо - оперативна група. Обвинувачений заперечував, щодо крадіжки грошей. В храмі посвсюду були сліди крові, які на його думки зявилися від порізаної обвинуваченим під час проникнення до храму та розбиття шибки руки. Кошти, які обвинувачений витяг з кишені також були окривавлені та містили дрібні купюри. Поянив, що в храмі є свічний ящик в якому завжди залишаються дріб'язкові гроші кількістю 50 і більше купюр. На цьому свічному ящику, звідки було викрадено кошти також були сліди крові. Поліцію викликали працівники пожежної охорони, які бачили, як обвинувачений переліз через паркан і після невдалої спроби зламати замок на вхідних дверях, розбив скло та проник до приміщення храму.
Претензій матеріального характеру стосовно викраденого з храму майна до обвинуваченого не має, оскільки викрадені грошові кошти на загальну суму 818,00 грн. та 72 грн. йому повернуто. Цивільного позову не заявлено. При визначенні ОСОБА_4 покарання просить не обирати реальну міру покарання, а звільнити від відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Із протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_5 вбачається, що він 3 лютого 2021 року звернувся із заявою до Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області про те, що ОСОБА_4 мешканець АДРЕСА_2 , 3.02.2021 року біля 18 год. 00 хв. шляхом розбиття скла на вхідних дверях Свято-Михайлівського храму, що в АДРЕСА_3 , проник до середини звідки з корзини та свічного ящика викрав грошові кошти. (а.с.65).
Із протоколу огляду місця події від 3 лютого 2021 року (час проведення огляду початок 20 год. 10 хв. закінчення 20 год. 50 хв.) та фототаблиці до нього встановлено, що на землі біля вхідних дверях Свято-Михайлівського храму, розташованого в АДРЕСА_3 , наявні плями бурого кольору, та осип скла пошкодженої шибки дверей. В середині приміщення біля дверей також наявні осип скла та плями бурого кольору. В храмі під балконом розташована шухляда з ячейками в яких наявні грошові кошти на суму 72 грн. та на одній куп'юрі номіналом 50 грн, двох куп'юрах номіналом 10 гривень та на одній куп'юрі номіналом 1 гривень наявні плями бурого кольору. Вказані грошові кошти було вилучено. З ячейки зроблено змив на марльову пов'язку та упаковано в паперовий конверт (а.с.68- 81).
Із постанови про визнання предмета речовим доказом від 4.02.2021 року змив крові, який упаковано до паперового конверту НПУ та грошові кошти із плямами бурого кольору на загальну суму 72 гривні, визанно речовими доказами по кримінальному провадженню №12021071160000082 від 3.02.2021 року, які залишено на збереженні при матеріалах справи (а.с.82).
З заяви - клопотання від 3.02.2021 року вбачається, що ОСОБА_4 добровільно видав викрадені ним в Свято - Михайлівському храмі грошові кошти (а.с. 83).
Протоколом огляду предмету від 4 лютого 2021 року (час проведення огляду початок 2 год. 30 хв. закінчення 4 год. 28 хв.) та фототаблиці до нього встановлено, що проведено огляд предмету, а саме грошових коштів на загальну суму 818 гривень, які добровільно видав ОСОБА_4 (а.с. 84-85).
Із постанови про визнання речовим доказом від 4.02.2021 року та фототаблицею до неї, вбачається, що добровільно видані, викрадені ОСОБА_4 грошові кошти на загальну суму 818 гривень, визанно речовими доказами по кримінальному провадженню №12021071160000082 від 3.02.2021 року, які передано на належне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області (а.с.86-112).
Розглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, доведена повністю.
Таким чином, оцінивши у сукупності вищенаведені докази, які узгоджуються між собою щодо фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу винного, його вік, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках в лікарів психіатра та нарколога не значиться, раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає: визнання своєї вини та щире каяття.
Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
За положеннями ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7, зі змінами від 06.11.2009 року, звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У пункті 2 постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Враховуючи наведене та конкретні обставини провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, його поведінку після вчинення злочину, з урахуванням позиції представника потерпілої сторони, який просив не призначати ОСОБА_4 реальну міру покарання, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, пов'язаного проти власності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення з його боку нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно призначити покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк, із звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням передбачених ст. 76 КК України обов'язків.
Суд вважає, що призначення обвинуваченому саме такого покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, є співмірним протиправним діянням, і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м'якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.
Цивільний позов не заявлено.
Строк дії обраного ухвалою слідчого судді від 5.02.2021 року запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту до 24 години 2.04.2021 року закінчився, відтак такий вважається припиненим.
Під час судового розгляду сторона обвинувачення не зверталася до суду з клопотаннями про продовження строку обраного ОСОБА_4 слідчим суддею запобіжного заходу, його зміну чи обрання.
Процесуальних витрат не має.
Питання щодо речових доказів вирішується судом у порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 174, 349, 368-370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:
- серветку на яку проведено змив крові, яку упаковано до паперового конверту Національна поліція України - залишити при матеріалах кримінального провадження.
- добровільно видані ОСОБА_4 3.02.2021 р. викрадені грошові кошти на загальну суму 818 гривень, (вісімсот вісімнадцять) гривень, що передані представнику потерпілої сторони - ОСОБА_5 , та знаходиться в нього на зберіганні, слід залишити представнику юридичної особи - голові парафіальної ради релігійної громади Свято - Михайлівського Храму Української православної церкви смт. Тересва Тячівського району, ОСОБА_5
- грошові кошти вилучені в ході огляду місця події 3.02.2021 року, за адресою АДРЕСА_3 в приміщенні Свято-Михайлівського Храму смт. Тересва, в загальній сумі 72 (сімдесят дві) гривні, а саме 1 купюра номіналом 50 гривень - ТИ0732076, 2 купюри номіналом 10 гривень - ЦЗЗ799914 ЮФ9025232, 1 купюра номіналом 2 гривні - ПЖ1658086, які упаковано до паперового конверту Національна поліція України, які передані представнику потерпілої сторони - ОСОБА_5 , та знаходиться в нього на зберіганні, слід залишити представнику юридичної особи - голові парафіальної ради релігійної громади Свято - Михайлівського Храму Української православної церкви смт. Тересва Тячівського району, ОСОБА_5 .
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальних витрат не має.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий ОСОБА_1