Справа № 307/94/21
Провадження № 1-кп/307/10/21
23 квітня 2021 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Тячів кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 січня 2021 рокуза №12021070160000013 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України,
ОСОБА_4 , 01 січня 2021 року близько 02 години в с. Нижня Апша по вул. Дольній, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем «ВАЗ 210994» д.н.з. « НОМЕР_1 » допустив дорожньо-транспортну пригоду.
Того ж дня, о 05 годині 00 хвилин ОСОБА_4 діючи умисно, з метою завідомо неправдивого повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, тобто за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, достовірно знаючи, що факт кримінального правопорушення не мав місця, і розуміючи, що чинить протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою притягнення невинної особи до кримінальної відповідальності, 01 січня 2021 року здійснив завідомо неправдиве повідомлення про вчинення відносно нього кримінального правопорушення уповноваженому працівнику поліції, та у своїй заяві повідомив про те, що в нього четверо осіб, один з яких ОСОБА_6 , інші йому невідомі, попередньо нанісши йому в АДРЕСА_2 , тілесні ушкодження, незаконно заволоділи його транспортним засобом, а саме легковим автомобілем марки «ВАЗ 210994» д.н.з. НОМЕР_1 , після чого зникли в напрямку с. Топчино. По даних відомостях складено протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), який був підписаний безпосередньо ОСОБА_4
01.01.2021 року відповідні відомості за заявою ОСОБА_4 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070160000006 від 01.01.2020 р., за ознаками ч. 1 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, та 02.01.2021 кримінальне провадження було закрито постановою слідчого за п.1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, та як ОСОБА_4 завідомо неправдиво повідомив про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, маючи на меті приховати від родичів факт вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження транспортного засобу.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 383 КК України, а саме завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні подав суду Угоду про визнання винуватості від 24 лютого 2021 року, укладену між прокурором Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , якому на підставі ст. 36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12021070160000013 від 03.01.2021 року та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , у приміщенні Тячівської місцевої прокуратури за адресою: м. Тячів, вул. Незалежності, 27. У відповідності до умов вказаної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 383 КК України. Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення у повному обсязі у судовому провадженні. Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений узгодили міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме: за ч. 1 ст. 383 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік та звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив затвердити угоду від 24 лютого 2021 року, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України та засвідчив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження такої угоди.
Захисник ОСОБА_5 , не заперечував щодо затвердження угоди, оскільки умови її укладення були завчасно узгоджені.
Згідно з пунктом першим частини третьою статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам (ст. 469 КПК України).
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно з положеннями ст. 12 КК України відноситься до нетяжного злочину.
З пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений погодився на призначення узгодженого покарання.
Умови даної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Дослідивши угоду про визнання винуватості, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена угода відповідає вимогам ст. 469, 472, 474 КПК України, оскільки здійснена в інтересах сторін, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 383 КК України вірно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не існує обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджене покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, крім того ОСОБА_4 вперше вчинив злочин, позитивно характеризується за місцем проживання.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, передбаченої санкцією ч.1 ст. 383 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Речовий доказ, згідно ст. 100 КПК України, а саме протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 01.01.2021 року відібраний у ОСОБА_4 , який зберігається при матеріалах кримінального провадження, слід залишити при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 394, 468, 469, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 лютого 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 січня 2021 року за №12021070160000013, укладену між прокурором Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього на підставі ст. 76 КК України наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації:
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Речовий доказ, а саме протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 01.01.2021 року відібраний у ОСОБА_4 , який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1