Справа № 307/2722/20
Провадження № 2/307/1401/20
20 квітня 2021 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., за участю представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. Посилається на те, що 28 січня 2003 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб у виконкомі Руськополівської сільської ради за актовим записом №8. Від спільного подружнього життя у них народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану видано свідоцтва про народження дітей. Між ним та відповідачкою на даний час шлюб не розірвано, однак вони вже тривалий час разом не проживають та не ведуть спільного сімейного господарства, а він проживає разом із своїми дітьми та виховує їх самостійно, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов від 28.08.2020 року. З моменту припинення нормальних відносин, відповідачка припинила піклуватися про здоров'я їхніх дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток та не цікавиться про їх матеріальне забезпечення. Відповідачка є працездатною, нічим не хворіє, а тому просить стягнути з неї аліменти на його користь на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 грн. на кожну дитину щомісячно і до досягнення ними повноліття.
02 жовтня 2020 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачка своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву не скористалася.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з викладених підстав в позовній заяві підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання, повторно не з'явилася, по дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило, за таких обставин суд визнав можливим провести розгляд справи у її відсутності.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, який укладено 28.01.2003 року та зареєстровано виконкомом Руськополівської сільської ради, Тячівського району, Закарпатської області, за актовим записом № 8 (а.с.6).
Від шлюбу сторони мають трьох дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 матір'ю яких значиться відповідачка (а.с.7-9).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов №503 від 28.08.2020 року складеного депутатом Тячівської міської ради об'єднаної територіальною громади скликання 2015-2020 року (округ №21) встановлено, що до складу сім'ї ОСОБА_2 входять: ОСОБА_4 , 2004 р.н., ОСОБА_4 , 2005 р.н. та ОСОБА_5 , 2009 р.н. Позивач на даний час мешкає з своїми дітьми, а дружина ОСОБА_3 вже більше як півроку залишила їх і він сам займається вихованням дітей. ОСОБА_3 участі у вихованні дітей не приймає, а кошти, які отримує на дітей від Тячівського УСЗН використовує для себе, її місцезнаходження не відоме. ОСОБА_2 з дітьми проживає у будинку бабусі ОСОБА_6 (а.с.12).
Згідно наданих копії характеристик за № 505/02-341 та № 506/02-341 від 28.08.2020 року на позивача ОСОБА_2 та відповідачку ОСОБА_3 , виданих Тячівською міською об'єднаною територіальною громадою с. Руське Поле вбачається, що останні зарекомендували себе з позитивної сторони та скарг і заяв на території села Руське Поле на них не поступало (а.с.10-11).
Довідкою №504/02-341 від 28.08.2020 року виданою Тячівською міською об'єднаною територіальною громадою с. Руське Поле стверджується, що сини ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_4 проживають разом з батьком ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 та перебувають на його утриманні (а.с.13).
Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_5 , дійсного до 07.02.2022 року, де вказана матір'ю ОСОБА_3 , а батьком ОСОБА_2 - пред'явник цього посвідчення має право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей (а.с.14).
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України та є одним з головних конституційних обов'язків. Такий обов'язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Статтею 180 СК України, встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі, як це передбачено ч. 1 ст. 184 СК України.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ст. 8 ч. 1 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Частиною 2 ст. 182 СК України, встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За змістом ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Також, частинами 1 та 2 статті 27 Конвенції визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Як роз'яснено в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Також, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
У відповідності з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що позивачем не доведено належними доказами розмір фактичних витрат, які він несе на утримання дітей та, відповідно, обґрунтованість заявленого ним до стягнення розміру аліментів.
Згідно до ст. 184 СК України, суд погоджується зі способом визначення аліментів у твердій грошовій сумі, обраним позивачем.
Таким чином, при визначенні розміру аліментів, враховуючи всі наведені обставини, що відповідачка має працездатний вік,величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а також положення ст. 180 СК України проте, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідачки аліментів на користь позивача на утримання дітей, в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 22.09.2020 року, і до їх повноліття, оскільки така сума аліментів, на думку суду, повинна забезпечити дітей хоча б найнеобхіднішим.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позивач, відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, то з відповідачкп необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень.
Керуючись ст. ст. 141, 247, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, ст. ст. 180-184, 191 СК України суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання трьох дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 22.09.2020 року, і до їх повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 840 гривень 80 копійок судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Повний текст рішення складено 23 квітня 2021 року.
Суддя: М.Д.Стецюк