Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2-з/641/61/2021 Справа № 641/3055/21
26 квітня 2021 року м. Харків
Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Онупко М.Ю., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
23.04.2021 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надав до суду заяву про забезпечення позову в якій просить заборонити продаж і будь-яке відчуження квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вищевказаної заяви представник позивача зазначив, що квартира АДРЕСА_1 підлягає поділу між сторонами в рівних частках, правовстановлюючі документи на вищевказану квартиру знаходяться в розпорядженні відповідача ОСОБА_3 , у зв'язку з чим існує можливість відчуження спірного майна відповідачем, що в свою чергу може свідчити про утворення загрози невиконання чи утруднення виконання судового рішення в справі.
Також заявник зазначив, що від відповідача у справі йому стало відомо про намір продати спірну квартиру.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
У відповідності з положеннями ст. 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову зокрема є заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі - Постанова) розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно наданої суду копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 254112745 від 23.04.2021 року вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 .
Отже, на час розгляду зазначеної заяви право власності на спірну квартиру зареєстровано за відповідачем у справі - ОСОБА_3 , шлюб між сторонами у справі заочним рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 26.01.2021 року було розірвано.
В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя
У відповідності до Постанови забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
На підставі викладеного, дослідивши додані до заяви докази, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі відчуження відповідачем вказаної квартири та вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення заборони вчиняти дії направлені на відчуження вищезазначеного спірного майна.
Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Зазначене не перешкоджає учасникам справи, за наявності підстав, в порядку ст. 156 ЦПК України звернутися до суду з заявою про заміну виду забезпечення позову або в порядку ст. 158 ЦПК України про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. 149-153, 260 ЦПК України, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу № 3464, 05.04.2004 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу С.А. Костенко.
У зв'язку забезпеченням позову зустрічне забезпечення по справі не застосовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя -М. Ю. Онупко