Справа № 520/2056/15-ц
Провадження № 2/947/825/21
06.04.2021 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.М.
представника відповідача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Строіч Лілії Теофілівни
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради, ОСОБА_1 треті особи ОСОБА_2 в інтересах якого діє опікун ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визначення частки померлого в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
1.Стислий виклад вимог і заперечень (аргументів) учасників справи
Позивач просить суд визнати право власності на 7/75 частки житлового будинку з надвірними спорудами що розташованого у місті Одесі, загальною площею 57,6 кв. м. по АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити, що частка померлого ОСОБА_7 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0658 га (658 кв. м), яка знаходиться за адресою: м. Одеси, вулиця Геллера Юхима , що належала померлому на підставі Державного акту серії Р1 №453903, зареєстрованого в реєстрі державних актів за №2072/7589 від 31.12.2002 року, на момент смерті - становила 1/3 частини; визнати право власності на 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,0658 га (або 658 кв. м), що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовна заява мотивована тим, що після смерті батька - ОСОБА_7 , вона, як спадкоємець першої черги за законом, звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Давидової К. Ю. для оформлення спадщини та 03 квітня 2014 року було заведено спадкову справу. Вказувала, що 17 листопада 2014 року вона отримала від нотаріуса інформаційний лист, в якому нотаріус повідомила її, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого батька неможливо у зв'язку з тим, що нею не було надано оригіналів правовстановлюючих документів, на підставі яких померлий вважається власником спадкового майна. Крім того, зазначала, що внаслідок розрахунку ідеальних часток, затверджених розпорядженням Київської районної держаної адміністрації м. Одеси від 05 липня 2006 року №772, належна ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частка у житловому будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_3 була змінена з 7/30 на 7/25 (тобто по 7/75 - кожному) і ця зміна підлягала обов'язковій перереєстрації, однак її батько за життя це не зробив, що є перешкодою для отримання нею свідоцтва про право на спадщину, тому вона вимушена звернутись до суду з цим позовом, оскільки в інший спосіб захистити свої права вона не може.
Представником Одеської міської ради надані письмові заперечення на позов, згідно змісту яких позивачем було обрано не вірний спосіб захисту порушених прав, так як до спадщини не входить саме 7/25 частин житлового будинку на яки проситься визнати право власності спадкоємець а вимоги стосовно встановлення факту належності спадкодавцю 1/3 частини майна не обґрунтовані неможливістю самостійного отримання дублікатів втрачених документів, необхідних для видачі свідоцтва на право на спадщину.
Представник відповідача ОСОБА_1 та третій особи ОСОБА_2 заперечуючи проти позовних вимог стверджувала, що на момент відкриття спадщини після померлого ОСОБА_7 його право на 7/25 частину спірного будинку зареєстровані у встановленому законом порядку не було, тобто фактично він не набув права власності на нього, крім того будинок був реконструйований та ці зміни також не були узаконені й зареєстровані, матеріали справи містять різні дані про розмір часток у спільній частковій власності співвласників будинку, не доведеним є вимоги стосовно визначення площі земельної ділянки, яка на думку позивача складає 1\3 частину загальної площі земельної ділянки яка знаходиться у користуванні співвласників.
2. Процесуальні дії у справі
Позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Одеси 17.02.2015 року (т.1 а/с 2 ) та оплачена судовим збором у розмірі 2500 грн.( т.1 а/с 1).
Згідно позовних вимог позивач просить суд визнати право власності на 7/30 частини житлового будинку з надвірними спорудами що розташованого у місті Одесі, загальною площею 57,6 кв. м. по АДРЕСА_3 , який складається з: літ «А» - житловий будинок, загальною площею 343,7 кв.м, житловою площею 169,5 кв.м; літ. «О» - убиральня; літ. «К» - гараж; літ. «Л» - навіс; №1-4,6-9 - огородження; і,іі - вимощення, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 а також визнати право власності на 1/3 частину земельної ділянки, кадастровий номер 5110136900:13:001:0026, площею 0,1464 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвалою суду від 20.02.2015 року відкрито провадження у справі ( т.1 а/с 19 ).
05.05.2015 року від представника Одеської міської ради надані письмові заперечення проти задоволення позовних вимог ( т.1 а/с 32).
Представником ОСОБА_1 07.05.2015 року подані письмові заперечення проти позовних вимог ( т.1 а/с 43).
Ухвалою суду від 07.05.2015 року задоволено клопотання представника позивача та витребувані у приватного нотаріуса Давидової К.Ю. копія спадкової справи , заведеної після смерті ОСОБА_8 (т.1 а/с 63) які били надані суду 10.06.2015 року ( т.1 а/с 66).
Ухвалою суду від 28.08.2015 року задоволено клопотання представника позивача та витребувані з Управління держгеокадастру у м. Одесі Одеської області інформацію про наявність у власності ОСОБА_7 1/3 частини земельної ділянки площею 0,1464 га, розташованої у АДРЕСА_3 та державного акта на зазначену земельну ділянку ( т.1 а/с 103) відповідь на яку надійшов до суду 08.10.2015 року ( т.1 а/с 120).
Ухвалою суду від 23.09.2015 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано з КП МБТІ ОМР інформацію щодо реєстрації права власності нерухомого майна за ОСОБА_7 ( т.1 а/с 116) , відповідь на яку надійшла до суду 16.11.2015 року ( т.1 а/с 135).
22.01.2016 року від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, згідно якої позивача просить суд право власності на 7/75 частки житлового будинку з надвірними спорудами що розташованого у місті Одесі, загальною площею 57,6 кв. м. по АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити, що частка померлого ОСОБА_7 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0658 га (658 кв. м), яка знаходиться за адресою: м. Одеси, вулиця Геллера Юхима , що належала померлому на підставі Державного акту серії Р1 №453903, зареєстрованого в реєстрі державних актів за №2072/7589 від 31.12.2002 року, на момент смерті - становила 1/3 частини; визнати право власності на 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,0658 га (або 658 кв. м), що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ( т.1 а/с 260 ).
Рішенням суду від 28.01.2016 року задоволені позовні вимоги в частині визнання за позивачем право власності на 7/75 частки житлового будинку з надвірними спорудами що розташованого у місті Одесі, загальною площею 57,6 кв. м. по АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ( т.1 а/с 166).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 03.08.2016 року апеляційна скарга ОСОБА_4 відхилена та рішення суду залишено без змін ( т.1 а/с 229).
Постановою Верховного Суду від 25 липня 2018 року касаційна скарга представника ОСОБА_4 задоволена, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду скасовані. А справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а/с 78).
Згідно висновку Верховного Суду суди не встановили, чи будинок загальною площею 88,4 кв. м був введений до експлуатації та чи була здійснена його державна реєстрація; коли домоволодіння загальною житловою площею 57,6 кв. м було реконструйовано до загальної площі 88,4 кв. м та чи не просить позивач суд визнати за нею право власності на самочинне будівництво; суди не з'ясували належним чином походження та виникнення права власності у спірному домоволодінні спадкодавця та інших співвласників будинку, чітко не встановили частку власності, яка належала спадкодавцю ОСОБА_7 на час його смерті; не надали належної оцінки листу комунального підприємства «ОМБТІ та РОН» від 16 липня 2014 року, відповідно до якого, внаслідок розрахунку ідеальних часток, затвердженим розпорядженням Київської районної державної адміністрації м. Одеси від 05 липня 2006 року, частка належна ОСОБА_7 у житловому будинку з надвірними спорудами, що розташований у АДРЕСА_3 була змінена з 7/30 на 7/25, а саме на підставі яких документів відбулася така зміна, чи повинна була бути здійснена ним реєстрація цих змін, чи треба було спочатку визнавати право власності на змінену частку, а потім спадкувати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018 року головуючим визначено Луняченко В.О. ( т.2 а/с 80).
Ухвалою суду від 23.08.2018 року справа прийняття до провадження та визначено, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження ( т.2 а/с 81).
06.04.2018 року до Київського районного суду м. Одеси подана позовна заява ОСОБА_3 до Одеської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якого діє опікун ОСОБА_4 , згідно вимог якої позивач просить суд визначити, що частка померлого ОСОБА_7 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку , площею 664,30 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що належала померлому на підставі Державного акту серії Р1 №453903, зареєстрованого в реєстрі державних актів за №2072/7589 від 31.122002 року , на момент смерті становила 1/3 частини, та визнати за ОСОБА_3 право власності на зазначену 1/3 частину земельної ділянки, площею 664,3 кв.м, в порядку спадкування ( т.3 а/с 3), та оплачена судовим збором у розмірі 704,80 грн. ( т.3 а/с 1).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2018 року головуючим у справі визначено Луняченко В.О. ( т.3 а/с 25).
Ухвалою суду від 11.04.2018 року по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження ( т.3 а/с 26).
23.05.2018 року від ГУ Держгеокадастру в Одеській області подано відзив ( т.3 а/с 50).
Від представника ОСОБА_1 22.06.2018 року поданий відзив на позов ( т.3 а/с 70).
Ухвалою суду від 28.08.2018 року об'єднанні в одне провадження справа №520/2056/15-ц за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах якого діє опікун ОСОБА_4 про визначення частки померлого в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, визнання права власності в порядку спадкування за законом та цивільну справу №520/4146/18 за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах якого діє опікун ОСОБА_4 про визначення частки померлого в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, визнання права власності в порядку спадкування за законом, та визначено розглядати їх в одному провадженні, присвоївши об'єднаній справі №520/2056/15-ц ( т.3 а/с 120).
29.10.2018 року по об'єднаної справі поданий уточнений позов ОСОБА_3 до Одеської міської раді, ОСОБА_1 , третім особам ОСОБА_4 яка є опікуном ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на 7/75 частки житлового будинку з надвірними спорудами що розташованого у місті Одесі, загальною площею 57,6 кв. м. по АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнання, що частка померлого ОСОБА_7 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0658 га (658 кв. м), яка знаходиться за адресою: м. Одеси, вулиця Геллера Юхима , що належала померлому на підставі Державного акту серії Р1 №453903, зареєстрованого в реєстрі державних актів за №2072/7589 від 31.12.2002 року, на момент смерті - становила 1/3 частини; визнання право власності на 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,0658 га (або 658 кв. м), що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який залишено без руху до виправлення порушень пов'язаних із направленням копій позову та додатків всім учасникам справи ( т.3 а/с 144).
Ухвалою суду від 29.10.2018 року задоволені клопотання представника позивача та витребувані додаткові докази від приватного нотаріуса Іллічьової Н.А. щодо копії договору купівлі-продажу частини земельної ділянки у АДРЕСА_3 від 31.12.2002 року , відповідь надано до суду (т.4 а/с 190), з ГУ Держгеокадасстру в Одеській області копії державних актів на право власності на земельну ділянку виданого ОСОБА_8 , відповідь отримано судом 13.12.2018 року ( т.3 а/с 164), з КП « МбТІ ОМР» копії інвентаризаційної справи домоволодіння АДРЕСА_3 , яка отримана судом 31.01.2019 року ( т.4 а/с 1).
31.01.2019 року прийняті до розгляду уточнені позовні вимоги, виключено із кола учасників справи ГУ Держгеокадастру Одеській області ( т.4 а/с 77).
Ухвалою суду від 16.04.2019 року задоволено клопотання представника позивача та по справі призначена судова будівельно-технічна і земельно-технічна експертиза ( т.4 а/с 99), та на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
У зв'язку із надходження до суду висновку №098/2019 судової експертизи ( т.4 а/с 109) ухвалою від 07.11.2019 року поновлено провадження у справі ( т.4 а/с 146 ).
04.06.2020 року від представника позивача надійшла уточнена редакція позовної заяви, згідно якої позивач просить суд визнати за ОСОБА_3 права власності на 7/75 частки житлового будинку з надвірними спорудами що розташованого у місті Одесі, загальною площею 57,6 кв. м по АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складається з: частини житлового будинку літ «А» в складі приміщень розташованих на 1 поверсі: 1-2 - коридор, площею 13,9 кв.м. ; 1а-5 - коридор, площею 11,4 кв.м.; 1а-6 - житлової кімнати , площею 13,2 кв.м.; 1-7 - житлової кімнати, площею 15,2 кв.м.; прибудови літ «а», площею 17,6 кв.м.; в складі приміщень: 1.1 - ванни, площею 3,3 кв.м.;1-3 - кухні, площею 7,7 кв.м.; 1-4 - коридору, площею 6,6 кв.м, відповідно до Технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_3 , виконаного КП БТІ ОМР 22.02.2014 року; визначити що частка померлого ОСОБА_7 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0658 га (658 кв. м), яка знаходиться за адресою: м. Одеси, вулиця Геллера Юхима , що належала померлому на підставі Державного акту серії Р1 №453903, зареєстрованого в реєстрі державних актів за №2072/7589 від 31.12.2002 року, на момент смерті - становила 1/3 частини; визнати права власності на 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,0658 га (або 658 кв. м), що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із мережами визначеними у висновку судової земельно-технічної експертизи ( т.4 а/с 175 ).
Згідно письмової зави представника позивача від 31.08.2020 року він просить суд розглядати справи без участі позивача та її представників( т.4 а/с 206).
Ухвалою від 03.09.2020 року закрито підготовче провадження із призначенням розгляду справи по суті ( т.4 а/с 208).
У судовому засіданні 28.10.2020 року судом було запропоновано представнику відповідача ОСОБА_1 та третій особи ОСОБА_2 здійснити перемови з учасниками справи для можливості визначення варіанту розподілу спільної власності. Та за проханням представника наданий до доковий строк, однак після спливу зазначеного строку 06.04.2021 року представник відповідача та третій особи заявила про категоричну незгоду її довірителів на здійснення сумісних дій по реєстрації та розподілу спільного майна.
3. Фактичні обставини, встановлені судом та оцінка доказів
Як встановлено у судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_7 (актовий запис про народження №201 Відділу реєстрації актів громадянського стану виконкому Київської районної Ради народних депутатів м. Одеси від 15 лютого 1995 року та рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2014 року по справі №520/17476/13-ц).
На підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 10 травня 2002 року Третьою Одеською державною нотаріальною конторою, реєстрів номер 3-1951, ОСОБА_7 став власником 7/30 частин житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_3 .
Згідно листа - відповіді КП « БТІ» ОМР №440043.6 від 16 липня 2014 року, внаслідок розрахунку ідеальних часток затвердженим розпорядженням Київської райадміністрації №772 від 05 липня 2006 року, частка належна ОСОБА_7 в житловому будинку з надвірними спорудами що розташований в АДРЕСА_3 була змінена з 7/30 на 7/25, і ця зміна підлягала обов'язковій перереєстрації, що ОСОБА_7 не зробив.
За змістом даного розпорядження при затвердженні розрахунку ідеальних часток враховано, що у фактичному користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 знаходиться в житловому будинку літерою «А»: 1а-6 - житлова кімната 13,2 кв.м; 1-7 - житлова кімната 15,2 кв.м. ; 1а-5 - коридор 11,4 кв.м ; 1-2 - коридор 13,9 кв.м. ; 1-1 - ванна 3,3 кв.м.; 1-3 - кухня 7,7 кв.м.. що у сукупності складає 7/25 частин всього домоволодіння. В рахунок ідеальних часток не ввійшли самочинно збудовані житлова прибудова літ «А-1», другий поверх літ «А», тамбур літ «а6», прибудови літ «а7», «а9», вбиральня «О» ( т.4 а/с 24).
Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 31.12.2002 року, що зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2071/7588 площа земельної ділянки становить 0,1464 га , що розташована по АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів від 13.11.2002 року № 746-ХХІУ.
31.12.2002р. між ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_13 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 799,94 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А.
Пунктом 9 вказаного договору передбачено, що цей договір є підставою для видачі державного акту на право приватної власності на землю.
Таким чином при укладенні вищевказаного договору купівлі продажу земельної ділянки відбувся поділ земельної ділянки на дві самостійні земельні ділянки площами 664,30 кв.м. та 799.94 кв.м. (відчужувана), , що підтверджується ситуаційною схемою плану поділу, розробленим Одеським відділенням УкрГЕОІНФОРМом.
Державного акту на земельну ділянку площами 664,30 кв.м. не видавалось, що підтверджується відповіддю ГУ Держгеокадастру Одеській області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер (актовий запис про смерть №1 Генерального консульства України в Шанхаї від 17 грудня 2013 року) та після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з частки житлового будинку з надвірними спорудами та частина земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_3 .
4 . Норми права , якими врегульовані спірні правовідносини
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).
У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Правовідносини пов'язані із захистом права власності та спадкуванням врегульовані Цивільним кодексом України.
Частинами першою та другою статті 16 ЦК визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Статтями 1216, 1218 ЦК передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно вимог ст. 355 ЦК майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
За змістом ч.1 ст. 356 ЦК власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
У відповідності до вимог ст. 364 ЦК Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
5. Обґрунтування мотивів рішення суду с оцінкою аргументів сторін
Предметом розгляду даної справи є спадкування частки нерухомого майна та земельної ділянки, з фактичним визначенням частки що належала спадкодавцю та визнання за спадкоємцем права власності на успадковане майно.
При розгляді даної справи суд приймає до уваги принцип диспозитивності цивільного судочинства, визначений , зокрема у ст. 13 ЦПК, згідно умов якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, при цьому учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Також судом враховується позиція Верховного Суду, яка була визначена у постанові від 25 липня 2018 року, якою були скасовані рішення першої та апеляційної інстанції по даної справі.
До вирішення питання можливості визнання права власності на ту частку майна, яка позивачка вважає належної при житті спадкодавцю судом враховується , що згідно матеріалів справи на момент смерті ОСОБА_7 належало, згідно розрахунку ідеальних часток , одна третя частина від 7/25 частки домоволодіння ( тобто 7/75 частин ) , без визначення складу приміщень, так як розмір часток ОСОБА_14 визначений у розмірі 18/25 частин домоволодіння а у користуванні трьох інших співвласників домоволодіння: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 всього 7/25 частини.
Стороною позивача не доведено у судовому засіданні що між співвласниками 7/25 частини домоволодіння було здійснено визначення порядку користування даним спільним майном.
Крім того у складі приміщень, на які позивач просить визнати право власності, згідно заявлених позовних вимог, визначені приміщення яки відносяться до самочинно збудованих і яки не можуть бути включені до спадщини.
Як визначено Верховним Судом:
« Ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України, яка містить певні умови та підстави для застосування.
Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. З моменту прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації виникає і право власності на цей об'єкт, яке може бути об'єктом спадкування.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» прийняття в експлуатацію закінчених об'єктів полягає у підтверджені державними приймальними комісіями готовності об'єкта до експлуатації за його цільовим призначенням відповідно до будівельних норм та правил.
Отже, саме із цього моменту новостворене майно з категорії побудови переходить до категорії майна як об'єкта цивільного права. При цьому відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації».
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку що при розгляді справи позивачем не доведено що спадкодавцю при житті на праві власності належало 7/25 частин домоволодіння АДРЕСА_3 та що зазначене майно складалось саме із тих приміщень, право власності на які просить визнати позивачка у порядку спадкування, а тому у задоволенні даних позовних вимог слід відмовити.
Що стосується позовних вимог про визнання факту належності спадкодавцю на праві спільної часткової власності 1\3 частині земельної ділянки площею 0,0658 га (658 кв. м), яка розташована по АДРЕСА_3 , суд вважає, що на момент смерті ОСОБА_7 він, як і інші співвласники, не оформив належним чином, шляхом отримання державного акту, новоутворену земельну ділянку після відчуження частини земельної ділянки зареєстрованої згідно державного акту серії Р1 №453903, зареєстрованого в реєстрі державних актів за №2072/7589 від 31.12.2002 року, а тому зазначена земельна ділянка не може вважатись як власність яка є спадщиною.
У даному випадку спадкоємець може набути права спадкодавця щодо права реєстрації належним чином частки із даної земельної ділянки після її розподілу між співвласниками або на сумісну із іншими співвласниками права реєстрації новоутвореної земельної ділянки.
Дані обставини є підставою для відмови як у задоволенні позову про визнання факту належності частки спільного майна спадкодавцю так і у задоволенні позовних вимог про визнання за спадкоємцем права власності на дане майно.
Також суд вважає недоведеним можливість здійснення фактичного виділу із зазначеної земельної ділянки частки без урахування не лише відсутності належним чином оформленого права власності а і без урахування частки кожного із співвласників домоволодіння, так як зазначена земельна ділянка використовується саме для обслуговування будинку.
Крім того судом враховується що згідно постанови приватного нотаріуса у видачі свідоцтва на право спадкування а також матеріалів справи документи, на підставі яких можливо встановити право власності ОСОБА_7 не втрачені а взагалі відсутні , так як не були оформлені належним чином при житті спадкодавця а тому визначений позивачем спосіб захисту порушених , або невизнаних прав шляхом визнання права власності на спадщину не може вважатись ефективним.
6.Розподіл судових витрат
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК ).
У даному випадку відмова у задоволені позовних вимог у повному обсязі є підставою для відмови у здійсненні розподілу судових витрат понесених позивачем при розгляді даної справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 ( ІПН НОМЕР_1 ) до Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691), ОСОБА_1 ( паспорт серії НОМЕР_2 ), треті особи ОСОБА_2 в інтересах якого діє опікун ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на 7/75 частки житлового будинку з надвірними спорудами що розташованого у АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначення, що частка померлого ОСОБА_7 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0658 га (658 кв. м), яка знаходиться за адресою: м. Одеси, вулиця Геллера Юхима , що належала померлому на підставі Державного акту серії Р1 №453903, зареєстрованого в реєстрі державних актів за №2072/7589 від 31.12.2002 року, на момент смерті - становила 1/3 частини; визнання права власності на 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,0658 га (або 658 кв. м), що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити в повному обсязі.
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 16.04.2021 року.
Суддя Луняченко В. О.