Справа № 947/38060/20
Провадження № 2-а/947/26/21
01.04.2021 року
Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого - судді Луняченка В.О.
за участю секретаря Макаренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції в Херсонській області Департаменту Патрульної поліції, інспектора роти № 1 батальйону Управління Патрульної поліції в Херсонській області Департаменту Патрульної поліції Гарастюка Дениса Максимовича за участі третьої особи Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
До Київського районного суду м. Одеси 16.12.2020 року звернувся ОСОБА_1 із позовом про скасування постанови від 24.11.2020 серії ДП18 №262057 винесеної Управлінням патрульної поліції в Херсонській області у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення передбачене ч.1 ст. 132-1 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач незгоден в повному обсязі із тим, що він вчиняв дане адміністративне правопорушення, так як маса вантажу, який він перевозив не перевищувала масу допустимої ваги вантажу та працівниками поліції не надано доказів які б підтверджували його вину.
Від представника відповідача надійшов письмовий відзив в якому заперечується проти позовних вимог.
У відповідності до вимог ст. 268 КАС України, яким врегульовані порядок розгляду окремих категорій справ, зокрема, справ у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності - неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Як встановлено судом 24.11.2020 року о 11 годин 53 хвилини на 203 кілометрі автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ був зупинений транспортний засіб Renault Premium 430 DXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який буксирував причіп Mieller TR3, д/н НОМЕР_2 . Працівниками « Укртрансбезпеки» на мобільному ваговому комплексі здійснили важення даного автомобіля, керував яким ОСОБА_1 .
Відповідно до квитанції №126635 від 24.11.2020, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №024488 від 24.11.2020 у даного автомобілю осьові навантаження у кілограмах складали: ось 1- 6000, ось 2 - 8500, ось 3 - 8050, ось 4 - 7800, ось 5 - 7600, загальна маса 37950 кг. Маса навантаження на строєну ось (3,4,5 )складала 23450 кг. При нормативно допустимому навантаженню у 22000 кг., або 22 т.
У зв'язку із виявленим порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху , за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст. 132-1 КУпАП, інспектором патрульної поліції Гарастюк Д.М. відносно водія ОСОБА_1 складено постанову ДП №262057 від 24.11.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 8 Конституції Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Ст. 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення ( далі КУпАП) передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
За ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ( далі Конвенція ) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно із ч. 3 п. (b) ст. 31 Віденської Конвенції про право міжнародних договорів від 1969 року, ратифікованої Україною 14.05.1986 року, поряд з контекстом договору враховується наступна практика його застосування, яка встановлює угоду учасників щодо тлумачення. Крім того, відповідно до ст. 32 Конвенції питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Таким чином судом визнається обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів.
Правилами дорожнього руху України ( далі ПДД ) визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України ( п.1.1 ).
У відповідності до вимог ч.2,3 п. 22.5 ПДД осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Частиною 2 ст. 222 КУпАП врегульовано, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту; та до їх компетенції відповідно до їх підвідомчості відноситься і ч.1 ст. 132-1 КУпАП.
правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч.1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинству ( далі КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Статтею 72 КАС визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами ч.2 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Крім того за ч.3 ст. 258 КУпАП протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. Також за приписами ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа не складає протокол про адміністративне правопорушення, як виняток при вчиненні правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Також позивач мав можливість скористатися пропозицію працівника поліції та ознайомитися з відеозаписом порушення, якщо такий був в наявності, у патрульній машині, а тому зазначене не може бути окремою підставою для скасування постанови.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспортні, згідно пп.15 п. 5 якого Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.2014 року затверджені правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні».
Згідно п. 12.1. Правил при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України. Пунктом 12.5 Правил визначено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
За змістом ч.1 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У даному випадку судом вважається доведеним факт наявності в діях ОСОБА_1 як водія транспортного засобу Renault Premium 430 DXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який буксирував причіп Mieller TR3, д/н НОМЕР_2 24.11.2020 року правил дорожнього руху, передбаченого вимогами ч.2,3 п. 22.5 ПДД у вигляді перевантаження вантажу на строєну ось транспортного засобу, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 132-1 КУпАП, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
При розгляді даної справи судом враховується наявність квитанція №126635 від 24.11.2020 року. Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю №024488 від 24.11.2020 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів №040488 від 24.11.2020 року яким співробітники Укртрансбезпеки шляхом габаритно-вагового контролю на стаціонарному посту автодороги встановили перевантаження на строєну ось вантажу у розмірі 23450 кг., що перевищує нормативно встановлене навантаження у 22000 кг.
Також суд приймає до уваги, що переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху, і критично ставиться до твердження позивача що він перевозив сипучий вантаж ( асфальтобетон) тому маса вантажу не є сталою у різних точках автомобілю тобто може переміщуватись під час руху у зв'язку із чим не може бути завантажено нарівні із нерухливим вантажем.
Керуючись ст. ст. 241-243,245,246,250,295 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 АДРЕСА_1 ) до Управління Патрульної поліції в Херсонській області Департаменту Патрульної поліції ( м.Херсон, вул. Адмірала Сенявіна, 128) інспектора роти № 1 батальйону Управління Патрульної поліції в Херсонській області Департаменту Патрульної поліції Гарастюка Дениса Максимовича ( м.Херсон , вул. Адмірала Сенявіна,128) за участі третьої особи Департаменту патрульної поліції ( місце знаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 5 ) про скасування постанови від 24.11.2020 серії ДП18 №262057 винесеної Управлінням патрульної поліції в Херсонській області у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення передбачене ч.1 ст. 132-1 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Повний текст рішення було виготовлено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Рішення може бути оскаржено, шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду, через Київський районний суд м. Одеси , апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення суду складено 12.04.2021 року.
Суддя Луняченко В. О.