Дата документу 22.04.2021
Справа № 501/3065/20
2/501/94/21
22 квітня 2021 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Курлакової І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області в м.Чорноморську цивільну справу за
позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК», місце знаходження: м.Київ, вул.Андріївська, буд.2/12
до
відповідача: ОСОБА_1 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1
предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1. Виклад позиції позивача.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором №95450762000 від 02.07.2019 про надання споживчого кредиту у розмірі 67635,00 грн. та судові витрати по справі.
Свої вимоги мотивує тим, що 02.07.2019 року між ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 , згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 50000 грн. на споживчі цілі шляхом зарахування коштів на картковий рахунок відповідача. За користування кредитними коштами відповідач зобов'язався сплатити проценти у розмірі 67% річних, та відповідно п.3.9 за користування кредитними коштами понад встановлений термін у розмірі 74%. Уклавши з позивачем вказаний кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідач систематично порушував свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення перед банком заборгованості у розмірі 67635,00 грн., яка до теперішнього часу не погашена, що і стало підставою для звернення АТ «УКРСИББАНК» з даним позовом до суду.
У встановлений ухвалою строк відповідач не подав відзив на позов.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але у п.3 прохальної частини позовної заяви просив справу розглядати у його відсутність і не заперечував проти заочного розгляду справи.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу від 10.09.2020 цивільну справу розподілено судді Петрюченко М.І. (а.с.36).
Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І. від 21.09.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.41-42).
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про день слухання справи належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, відзив на позов не подав, а тому суд, приймаючи до уваги позицію представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 02.07.2019 року між ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 , згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 50000 грн., з яких: 50000 грн. - на споживчі цілі шляхом зарахування коштів на картковий рахунок відповідача (а.с.26-28).
Згідно п.2.1 Договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та правил.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95450762000 від 02.07.2019 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому зазначеним кредитним договором.
Відповідно до п. п.3.5, 3.6 Договору, позичальник зобов'язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до графіка, що викладений у додатку № 1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 02.07.2023 року. Розмір ануїтетного платежу становить 3014 грн. Розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру попередніх платежів.
Пунктом 3.8 Договору передбачена процентна ставка у розмірі 67% річних, а п.3.9 цього ж Договору, що за користування кредитним коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 74,00% річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у договорі, і нараховується до моменту погашення такої заборгованості.
Згідно п.4.1 Правил (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» за порушення відповідачем термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, зокрема, термінів повернення кредиту (сієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо суми такої заборгованості виражена у гривні.
Відповідач у встановлений кредитним договором термін свої зобов'язання не виконав, кредит не погасив, що призвело до виникнення перед установою банку заборгованості. Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного позивачем, станом на 25.08.2020 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 67635,00 грн., з яких заборгованість за кредитом - 48454,13 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 18549,11 грн., заборгованість за процентами за користування грошовими коштами встановлений договором - 381,76 грн., заборгованість по комісії - 250,00 грн., що підтверджується довідками-розрахунками заборгованості (а.с.31-34).
На адресу відповідача 06.07.2020 направлено повідомлення з вимогою погасити прострочену заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №95450762000 від 02.07.2019 протягом 31 календарного дня з дати отримання повідомлення, яке останнім проігноровано (а.с.29-30).
V. Оцінка Суду.
Суд дослідив надані до позову докази, наведені доводи і дійшов висновку, що позов Банку підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено ст.629 ЦК України.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно із ч.2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором. Отже, згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідачем не надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів на підтвердження цих заперечень та спростування вимог позивача.
Надані суду докази свідчать, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав: не повернув своєчасно Банку кредитні кошти у повному обсязі і не сплатив відсотки за користування кредитом, внаслідок чого станом на 25.08.2020 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 67635,00 грн., з яких заборгованість за кредитом - 48454,13 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 18549,11 грн., заборгованість за процентами за користування грошовими коштами встановлений договором - 381,76 грн., заборгованість по комісії - 250,00 грн., що підтверджується довідками-розрахунками заборгованості (а.с.31-34).
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених стороною по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, дослідивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.
Зокрема, згідно платіжного доручення №0019103856 від 26.08.2020 року (а.с.1) позивачем при подачі позову сплачено 2102,00 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.
З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» (місце знаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд.2/12, ідентифікаційний код 09807750) до ОСОБА_1 (місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» (місце знаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд.2/12, ідентифікаційний код 09807750) заборгованість за договором №95450762000 від 02.07.2019 року у розмірі 67635,00 грн. та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним-процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст судового рішення складено 22.04.2021.
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області М.І.Петрюченко