Справа № 495/2521/21
Номер провадження 3/495/929/2021
19 квітня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф., розглянувши матеріали, що надійшли від Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за частиною другою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс)
встановила:
09 квітня 2021 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення
У судове засідання на 10:00 год. 19 квітня 2021 року ОСОБА_1 не прибула, про час та місце слухання справи повідомлялась при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення. Клопотань про відкладення розгляду справи не подала. Причини неявки суду не повідомила.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 268 Кодексу під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу, не передбачається обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , яка сповіщена про час, дату і місце розгляду справи.
На підставі матеріалів щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності установлено наступне.
03 квітня 2021 року о 16:00 год. ОСОБА_1 повторно протягом року, не виконувала свої батьківські обов'язки щодо забезпечення належного виховання своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не досягала 16-річного віку, в результаті чого остання перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Інспектор ЮПВП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області склав протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №573207 відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У вказаному протоколі у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» містяться пояснення ОСОБА_1 , згідно із якими остання з протоколом згодна та просить розглядати справу без її участі.
Відповідно до частини другої статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, на підтвердження повторності вчинення вказаного адміністративного правопорушення надано довідку «Армор» з якої вбачається, що ОСОБА_1 неодноразову притягалась до адміністративної відповідальності та була піддана покаранню у вигляді штрафу на суму 1700 грн, востаннє - у жовтні 2020 року.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №573207, рапортом, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями ОСОБА_2 , довідкою «Армор» відносно ОСОБА_1 .
Проаналізувавши матеріали, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про наявність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 Кодексу.
У відповідності до статті 23 Кодексу метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом частини другої статті 33 Кодексу при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
З урахуванням особи правопорушниці, її сімейного та матеріального становища, характер протиправного діяння та визнання своєї провини, суд вважає за необхідне застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченому частиною другою статті 184 Кодексу, у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.
Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 40-1 Кодексу, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн, які підлягають стягненню на користь держави.
Керуючись статтями 27, 40-1, 184, 221, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановила:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн (одна тисяча сімсот грн), на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн (чотириста п'ятдесят чотири грн).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.Ф. Волкова