Ухвала від 23.04.2021 по справі 494/474/21

Березівський районний суд Одеської області

23.04.2021

Справа № 494/474/21

Провадження № 1-кс/494/286/21

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2021 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області клопотання прокурора Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12020160370000011 від 29.01.2020 року,за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 345 КК України про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2021 року прокурор Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12020160370000011 від 29.01.2020 року, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 345 КК України.Дане кримінальне провадження об'єднано судом в одне провадження з кримінальним провадженням №12018160370000075 від 18.04.2018 за ч. 1 ст. 377 КК України та №12019160370000078 від 05.06.2019 року за ч. 1 ст. 125 КК України.

Вказане клопотання передано до розгляду судді ОСОБА_1 та призначено до судового розгляду на 23.04.2021 року.

На обґрунтування поданого клопотання, прокурор посилався на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України - погроза вбивством, насильством, знищенням майна щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, а також у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 377 КК України - погроза вбивством щодо судді, у зв'язку з його діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя та ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

У вказаному кримінальному провадженні судом обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 25.02.2021 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.04.2021.

Прокурор у судовому засіданні 23.04.2021 року клопотання підтримав та просив його задовольнити. Також, посилався на наявність ризиків, що зазначені у клопотанні.

Захисник у судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді продовження строку тримання під вартою заперечив, просив обрати менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив, що відносно нього доцільно змінити запобіжний захід на домашній арешт, так як він має два будинки, сім'ю, город який потрібно обробляти, термін позбавлення волі по інкримінованому злочині становить не більше 3 років, а справа в суді вже 1 рік і три місяці не розглядається, мотиви правопорушення слідством не встановлені, потерпілі по справі не являються в судові засідання, при зміні запобіжного заходу на домашній арешт буде з'являтися до суду на всі виклики.

Вивчивши подане клопотання, матеріали кримінального провадження №12020160370000011, заслухавши думки учасників судового розгляду, на підставі наданих доказів і доведення їхньої переконливості суд приходить до наступного висновку.

Згідно до положень п.1,2 ч.3 ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є продовження існування ризиків, що передбачені ст.177 КПК України та наявність обставин, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

На розгляді у Березівському районному суді Одеської області знаходиться кримінальне провадження за №12020160370000011 від 29.01.2020 року відносно ОСОБА_6 , у якому він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України, яке об'єднано судом в одне провадження з кримінальним провадженням №12018160370000075 від 18.04.2018 за ч. 1 ст. 377 КК України та №12019160370000078 від 05.06.2019 року за ч. 1 ст. 125 КК України.

Водночас, згідно пункту 20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК України передбачені особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Судом встановлено, що станом на 23.04.2021 року суддя ОСОБА_7 перебуває на лікарняному, а тому розгляд клопотання про продовження строку тримання проводиться суддею ОСОБА_1 . Учасниками кримінального провадження - відводів складу суду не заявлено.

Згідно ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При продовженні запобіжного заходу, суд враховує наявні матеріали кримінального провадження, оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема і тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість його пред'явлення, суспільну небезпеку злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_6 .

Обґрунтованість повідомлених підозр ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 345 КК України, ч.1 ст.377 КК України та ч.1 ст. 125 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Ухвалою судді Березівського районного суду Одеської області від 25.02.2021 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26.04.2021 року.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 , офіційно не працює, не має постійного заробітку, не має власної сім'ї та стійких соціальних зв'язків, раніше судимий 29.07.2010 Березівським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі; звільнився: 23.07.2014, по відбуттю строку покарання та на даний час на розгляді Березівського районного суду перебувають відносно ОСОБА_6 , 2 кримінальних провадження №12018160370000075 від 18.04.2018 року за ч. 1 ст. 377 КК України та №12019160370000078 від 05.06.2019 року за ч. 1 ст. 125 КК України.

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_6 може вільно пересуватися по території держави, може безперешкодно покинути межі Миколаївського району та Одеської області, оскільки обгрунтованих підстав, за яких би обвинувачений міг залишитися на території Миколаївського району, Одеської області, відсутні.

З огляду на викладене, обвинувачений ОСОБА_6 може безперешкодно залишити своє місце проживання, ускладнивши тим самим нормальну діяльність суду, здійснення правосуддя, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 обізнаний з порядком і умовами збору доказів правоохоронними органами, розуміє тяжкість вчиненого ним злочину, не має постійного заробітку, будь-яких зв'язків, може безперешкодно вчинити інше кримінальне правопорушення у разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.

З огляду на викладене, обвинувачений ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, шо вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Дані обставини з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим свідчать про те, що ризики, передбачені п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду та вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшилися та залишились незмінними.

Вказані вище обставини та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України виключають об'єктивну можливість щодо застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Доводи обвинуваченого про заміну йому запобіжного заходу на домашній арешт і при цьому він буде справно являтися на виклики до суду не заслуговують на увагу, оскільки такий запобіжний захід відносно ОСОБА_6 вже обирався та такий він неодноразово порушував, про що свідчать ухвали Березівського районного суду Одеської області від 23 листопада 2018 року, від 04 грудня 2018 року, від 26 грудня 2018 року, від 15 січня 2019 року, від 31 січня 2019 року, від 15 квітня 2019 року, від 02 травня 2019 року та від 06 грудня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що неможливість застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів обумовлена, тим що жоден інший запобіжний захід не забезпечить попередження вказаним ризикам, ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, спроби підозрюваного уникнути відповідальності.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та ст. 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Заслухавши думку прокурора, який клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив його задовольнити, пояснення ОСОБА_6 , його захисника, враховуючи те, що в судовому засіданні прокурором, доведено наявність, на даний час, ризиків, визначених ст. 177 КПК України, беручи до уваги дані про обвинуваченого ОСОБА_6 , тому клопотання підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 193-194, 196-197, 200, 372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12020160370000011 від 29.01.2020 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.

Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» - продовжити строком на 60 днів, тобто до 21.06.2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Березівський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
96514131
Наступний документ
96514133
Інформація про рішення:
№ рішення: 96514132
№ справи: 494/474/21
Дата рішення: 23.04.2021
Дата публікації: 27.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Березівський районний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (21.04.2021)
Дата надходження: 21.04.2021
Предмет позову: -
Розклад засідань:
21.04.2021 14:00 Березівський районний суд Одеської області
23.04.2021 10:00 Березівський районний суд Одеської області