Справа № 626/1017/21
Провадження № 1-кс/626/287/2021
19.04.2021 року
Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участі секретаря- ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого ВП № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна,
14 квітня 2021 року до Красноградського районного суду Харківської області надійшло клопотання старшого слідчого ВП № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221090000037 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, яке погоджено з прокурором Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання слідчий ВП № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області зазначив, що 25.03.2021 до ВП № 1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області надійшов рапорт від старшого інспектора з ювенальної превенції ОСОБА_5 про те, що ним в ході розгляду матеріалів ЄО № 458 від 07.03.2021 року був виявлений склад кримінального правопорушення передбачений ч.1 ст.246 КК України.
Відповідні відомості згідно з чинним кримінальним процесуальним законодавством України 25.03.2021 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221090000037 за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
07.03.2021 року слідчим відділення № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 за участю старшого спеціаліста-криміналіста. проведено огляд місця події, на території грунтової дороги в с.Чорнолозка Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, де на грунтовій дорозі був розташований авомобіль марки ЗІЛ 157, зеленого кольору, державний номер НОМЕР_1 зі вмістом в кузові розпиляних стовбурів дерев різного діаметру. В ході огляду місця події було виявлено та вилучено автомобіль марки ЗІЛ 157, зеленого кольору, державний номер НОМЕР_1 , котрий, згідно свідоцтву про реєстрацію тз № НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 зі вмістом в кузові розпиляних стовбурів дерев та апарат для дробіння дров марки "KRAISSMANN".
Слідчим відділення №1 СВ Красноградського РВП ГУ НП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 за участю старшого спеціаліста-криміналіста, 12.03.2021 проведено огляд місця події, на території лісопосадки, розташованої в с. Чорнолозка, Сахновщинської селищної ради, Красноградського району, Харківської області вздовж залізничної дороги неподалік 116 км. Південної Залізниці. В ході огляду місця події було виявлено спили, а саме пеньки дерев породи ясен та клен гостролистий без відтиску клейма в загальній кількості 18 шт. різного діаметру.
Старшим слідчим відділення №1 СВ Красноградського РВП ГУ НП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 за участю в.о. старшого майстра лісу ОСОБА_8 , 13.04.2021 проведено огляд місця події, на території штрафної площадки відділення поліції №1 Красноградського РВП ГУ НП в Харківській області, за адресою: вул. Поштова, 4, смт. Сахновщина, Красноградського району, Харківської області, де розташований автомобіль марки ЗІЛ 157, зеленого кольору, державний номер НОМЕР_1 зі вмістом в кузові розпиляних стовбурів дерев, а саме дерев породи ясена та клена гостролистого об'ємом 4,58 м3 та апарат для дробіння дров марки "KRAISSMANN".
Допитаний свідок ОСОБА_9 пояснив, що 07.03.2021 близько 07-ї години ОСОБА_7 попросив його про допомогу з загрузкою спиляних стовбурів дерев, неподалік с. Вільне, Кегичівської селищної ради, Красноградського району, Харківської області. Він погодився та поїхав на автомобілі ОСОБА_7 марки ЗІЛ 157, зеленого кольору, державний номер НОМЕР_1 . Свідок ОСОБА_7 відмовився від надання показань, щодо себе згідно ст. 63 Конституції України. Свідок ОСОБА_10 відмовився від надання показань, щодо себе згідно ст. 63 Конституції України.
Постановою старшого слідчого ВП № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 13.04.2021 року автомобіль автомобіль марки ЗІЛ 157, зеленого кольору, державний номер НОМЕР_1 , розпиляні стовбури дерев породи ясен та клен гостролистий об'ємом 4,58 м3 та апарат для дробіння дров марки "KRAISSMANN" , визнано речовим доказом по кримінальному провадженню. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЗІЛ 157, зеленого кольору, державний номер НОМЕР_1 , на праві власності належить ОСОБА_7 .
Накладення арешту зумовлюється тим, що необхідним є забезпечення збереження речового доказу, дієвості кримінального провадження.
Як передбачено ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності-також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Згідно ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З огляду на вищенаведене, слідчий мав діяти у законний спосіб та звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді не пізніше 48 годин після вилучення майна про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно.
Відповідно до частини 2 та 7 статті 115 КПК України при обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час.
У свою чергу, статтею 116 КПК України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
З матеріалів клопотання встановлено, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, було вилучено 07.03.2021 о 15 годині 10 хвилин - час закінчення огляду, а тому клопотання про арешт майна, вилученого під час огляду місця події на території грунтової дороги в с.Чорнолозка Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, повинно було бути поданим до суду не пізніше 48 годин після вилучення майна, тобто до 15 год.10 хв. 09.03.2021 року.
За приписами ч. 2 ст. 113 КПК України, процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Разом із тим, з клопотанням про арешт майна відповідно до пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України слідчий звернувся до слідчого судді 14 квітня 2021 року, тобто після спливу граничного строку.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами кримінальний процесуальний закон розуміє лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом.
З огляду на вищенаведене, слідчий мав діяти у законний спосіб та звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді не пізніше 48 годин після вилучення майна про накладення арешту на вилучене майно.
Оскільки клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано з пропуском строку, зважаючи на імперативну норму абзацу другого частини 5 статті 171 КПК України, вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання старшого слідчого ВП № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1