, Справа № 953/19101/20
н/п 2/953/1035/21
22 квітня 2021 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого судді - Садовського К.С.,
за участі секретаря - Пастушенко К.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До суду 20.11.2020 року надійшла заява ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 25.05.2012 року у розмірі 23462.15 грн. та судовий збір у розмірі 2102 грн.
В своїй позовній заяві позивач вказує, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання банківських послуг б/н на підставі його заяви від 25.05.2012 року. Відповідач при підписанні заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими АТ КБ «Приватбанк» «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами банку», які викладені на сайті банку, складає між ним та банком Кредитний договір, що підтверджується підписом в заяві. Відповідач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві. Банком на підставі Договору надання банківських послуг надано відповідачу надано кредит у розмірі 16000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків на суму залишку заборгованості за кредитом. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Позивач наголошував, що оскільки ОСОБА_1 умови кредитного договору в частині погашення кредиту не виконував, то це призвело до виникнення заборгованості у сумі 22673,53 грн., яка згідно рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.01.2015 року відповідно, були стягнути з відповідача ОСОБА_1 .Однак, вказане судове рішення, яке станом на час пред'явлення позову не виконано, а тому відповідач повинен згідно ст. 625 ЦК України, за період з 11.12.2014 по 31.08.2020 у сумі 23462,15 грн. з яких: 20642,97 грн. - індекс інфляції за прострочення виконання зобов'язання; 2819,18 - 3% річних від простроченої суми.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав до суду заяву, в якій просить слухати справу без його участі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча судом неодноразово вживались заходи його належного повідомлення про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток, які останній за своїм місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ) не отримує; заперечень не надав.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином .
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Враховуючи те, що клопотання, заявлені позивачем, були судом вирішені, а також з огляду на строки розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та те, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд дослідив докази, які були своєчасно долучені сторонами, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
При цьому суд наголошує, що відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ухвали суду про відкриття провадження від 09 грудня 2020 року, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного провадження з викликом сторін. Від учасників справи не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання банківських послуг б/н на підставі його заяви від 25.05.2012 року.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором б/н від 25.05.2012 року банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси.
Відповідач свої зобов'язання за договором від 25.05.2012 належним чином не виконав.
Згідно заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.05.2015 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват-Банк» стягнута заборгованість по кредитному договору б/н від 25.05.2012 р. у розмірі 22673,53 грн.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування індексу інфляції і 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. При обчисленні індексу інфляції та 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Так, Велика Палата Верховного Суду 10.04.2018 року у справі №910/10156/17 вказала на існування двох різних значень терміну «користування чужими грошовими коштами». Перше це отримання боржником можливості правомірно платити кредитору борг протягом визначеного часу. Друге значення прострочка грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, однак неправомірно не платить їх.
Велика Палата ВС прийшла до висновку, що наслідком неправомірного користування чужими коштами, тобто прострочки виконання грошового зобов'язання (як договірного так і не договірного), є нарахування індексу інфляції та процентів річних у відповідності до ч. 2 статті 625 ЦК України. Правомірне ж користування чужими грошовими коштами може передбачати виплату процентів, розмір яких визначено законом або договором за правилами ч. 1 статті 1048 ЦК України.
Враховуючи викладене, визначальним у застосуванні наведених вище норм є визначення моменту, з якого особа користується чужими грошовими коштами неправомірно, тобто настає прострочення виконання зобов'язання. До цього моменту можливо нарахування процентів як плати, згідно до частини першої статті 1048 ЦК України, після цього моменту нараховуються індекс інфляції та проценти річні у відповідності до частини другої статті 625 ЦК України.
Оскілки у даному випадку кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом є термін дії картки, тобто квітень 2014 року, то нарахування індексу інфляції та відсотків відповідно до вимог ст. 625 ЦК України є правомірним, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, стягнення з відповідача підлягає сума заборгованості за період з 11.12.2014 по 31.08.2020 у сумі 23462,15 грн. з яких: 20642,97 грн. - індекс інфляції за прострочення виконання зобов'язання; 2819,18 - 3% річних від простроченої суми.
Досліджуючи вимоги позивача в частині періоду виниклої заборгованості, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.ч. 1,5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Разом з тим, заяв про застосування строків позовної давності відповідачами не подано.
У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Згідно платіжного доручення від 15.10.2020 року, під час звернення до суду з позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн., який підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 43, 76-81, 89, 141, 223, 247 ч.2, 264-265, 274-279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», юридична адреса: м. Київ 01001, вул. Грушевського 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.05.2012 року, що утворилась за період з 11.12.2014 по 31.08.2020 у сумі 23462 (двадцять три тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 15 коп. з яких: 20642,97 грн. - індекс інфляції за прострочення виконання зобов'язання; 2819,18 - 3% річних від простроченої суми.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», юридична адреса: м. Київ 01001, вул. Грушевського 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - АК КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. НОМЕР_2 , МФО № 305299, юридична адреса: 010601, м. Київ, вул. М. Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50,
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 22.04.2021 року.
Суддя: