Справа№621/832/21
Провадження №1-кс/621/296/21
іменем України
23 квітня 2021 року м. Зміїв
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури в Харківській областіОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лиман, Чугуївського району (колишній Зміївський район), Харківської області, громадянина України, українця, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, із середньою освітою, в силу ст. 89 КК України не судимого,-
який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 , у провадженні якої знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221260000021 від 26.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу - домашнього арешту з використанням електронного засобу контролю. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: - заборонити залишати своє житло за адресою - АДРЕСА_1 , в період часу з 21.00 години до 06.00 години наступного дня; - прибувати до слідчого відділу ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області чи до Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури за першою вимогою або повідомляти про неможливість прибуття.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 22.03.2021 в денний час, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливе, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна з господарчого приміщення, розташованого на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_6 .
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , у той же день та час, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, через незачинену хвіртку проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де переконавшись, що його протиправні дії ніким помічені не будуть, через незачинені двері проник до господарчого приміщення вищевказаного домоволодіння та таємно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою наживи, викрав звідти мережевий шуруповерт «Procraft PB 960», бувший у вжитку, вартістю 496 грн. 50 к., та кутову шліфувальну машинку «Sturm AG 9012», бувшу у вжитку, вартістю 645 грн. 00 к.
Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 шкоду на загальну суму, згідно висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №1059/21 від 27.03.2021 року, 1141 грн. 50 к.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у приміщення.
30.03.2021 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Допитаний як підозрюваний ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повністю визнав себе винним, та пояснив, що 22.03.2021 року він в денний час він прийшов до домоволодіння АДРЕСА_2 , де на даний час мешкає його знайомий ОСОБА_7 , та з яким він напередодні вживав спиртні. Зайшовши через незачинену хвіртку на території домоволодіння він пройшов до господарчої будівлі та викрав звідти шуруповерт та кутову шліфувальну машинку, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідка, оскільки знає його особисто та обізнаний про місце його мешкання, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що він раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, проте на шлях виправлення та перевиховання не став, вчинивши новий злочин, є підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 необхідно обрати у виді домашній арешт з урахуванням вимог ст.178 КПК України, а саме: вагомих доказів про вчинення підозрюваною злочину; репутацію підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, що підтверджує той факт, що у нього не має законних джерел заробітку, що унеможливлю обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави; неодружений.
Під час розгляду клопотання прокурор ОСОБА_3 наполягав на його задоволенні, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Вислухавши сторони, дослідивши надані письмові докази, дійшов наступного:
Зідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
У відповідності до частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4)міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 181 Кримінального процесуального кодексу України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Сторонами кримінального провадження надані докази того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 3 ст. 185 КК України, відповідно за якою йому загрожує, у разі визнання винуватим, покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд враховує дані про особу ОСОБА_4 , який офіційно не працює, розлучений, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Наявність встановлених в ході розгляду клопотання обставин, свідчить про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Оцінивши обставини, визначені ст. 178 КПК України, дійшов висновку, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України,
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури в Харківській областіОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту з використанням електронного засобу контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- заборонити залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21.00 години до 06.00 години наступного дня;
- прибувати до слідчого відділу ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, прокурора Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури, чи до судді Зміївського районного суду Харківської області за першою вимогою або повідомляти про неможливість прибуття.
- носити електронний засіб контролю.
Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту покласти на сектор превенції патрульної поліції відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області.
Строк дії ухвали в частині покладених обов'язків встановити на два місяці, тобто до 23 червня 2021 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: