26 квітня 2021 року
Київ
справа №820/3313/17
адміністративне провадження №Зв/9901/4/21
Суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Соколов В.М., перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №820/3313/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що був звільнений зі служби в поліції з 31 грудня 2016 року, проте у день звільнення повний розрахунок з ним не був проведений. 28 лютого 2017 року на картковий рахунок було зараховано суму одноразової грошової допомоги при звільненні, а тому в період з 30 грудня 2016 року по 28 лютого 2017 року відповідачем порушено вимоги статті 116 Кодексу законів про працю України і він має право на відповідну компенсацію.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду залишено без задоволення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 7198, 34 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про залишення позову без розгляду.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі №820/3313/17 змінено в частині мотивів, виклавши їх у редакції цієї постанови.
В іншій частині постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі №820/3313/17 залишено без змін.
20 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №820/3313/17 з підстав, передбачених пунктом 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Перевіривши матеріали зазначеної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам КАС України, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини п'ятої цієї статті підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення;
3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
Відповідно до пунктів 5 та 6 частини другої статті 364 КАС України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються: нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.
У поданій заяві про перегляд постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №820/3313/17 за виключними обставинами, ОСОБА_1 як на виключну обставину посилається на Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012.
Водночас подана заява не містить відповідного обґрунтування для перегляду постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №820/3313/17 за виключними обставинами.
Як зазначалось, пунктом 1 частини п'ятої статті 361 КАС України передбачено, що підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 не встановлювалась неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи №820/3313/17, а лише офіційно розтлумачено положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу.
Наведені заявником обставини, а саме висновки Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу, не є виключними обставинами в розумінні статті 361 КАС України, більше того, під час розгляду справи №820/3313/17 судом касаційної інстанції було враховано Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012.
Натомість доводи ОСОБА_1 , викладені в його заяві про перегляд постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2021 року за виключними обставинами, зводяться до порушення, на думку заявника, судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час розгляду справи та свідчать про фактичну незгоду заявника з ухваленим рішенням.
Отже, заявнику необхідно зазначити інші обставини, які є виключними, та якими обґрунтовується вимога про перегляд постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №820/3313/17 у зв'язку з такими обставинами, а також надати до суду докази, які б могли підтвердити наявність цих обставин.
Відповідно до частини третьої статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
На підставі частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи зазначене, заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №820/3313/17 за виключними обставинами необхідно залишити без руху для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 169, 361-364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2021 року за виключними обставинами у справі №820/3313/17 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
В.М. Соколов,
Суддя Верховного Суду