про відмову у відкритті касаційного провадження
26 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 815/460/18
адміністративне провадження № К/9901/12096/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 ,
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року (суддя Завальнюк І.В.) та
постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року (колегія у складі суддів Лук'янчук О.В., Бітова А.І., Ступакової І.Г.)
у справі № 815/460/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просив:
- визнати протиправним дії відповідача щодо відмови листом від 21.11.2017 № 1738/0-11 у перерахунку пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2012, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, визначених Одеським обласним військовим комісаріатом в довідці від 21.05.2012 № 11027, зі сплатою суми недоотриманого пенсійного забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2020, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021, у задоволенні позову відмовлено.
03.04.2021 позивач подав касаційну скаргу, що 06.04.2021 надійшла до Верховного Суду, у якій із посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що з виданням Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 1294) відбулася зміна розмірів грошового забезпечення військовослужбовців; згідно з Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 355) підвищення до пенсій повинно розраховуватися, виходячи з грошового забезпечення, визначеного відповідно до Постанови КМУ № 1294. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18, зазначає, що величина грошового забезпечення, визначена в довідці від 21.05.2012 № 11027, є підставою для нарахування йому підвищення до пенсії відповідно до Постанови КМУ № 355. Суди безпідставно ототожнили підвищення до пенсій, встановлені Постановою КМУ № 355, з обов'язком нарахувати пенсій військовослужбовців, виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII). Суди попередніх інстанцій при вирішенні спору необґрунтовано покликалися на постанову Верховного Суд України від 17.03.2015 у справі № 21-641а14, від 21.04.2015 у справі № 21-145а15. Суд першої інстанції не врахував виняткове для нього значення цієї справи, не надав можливості заявити клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Предметом спору у даній справі є оскарження дій Пенсійного фонду щодо відмови у перерахунку пенсії.
За предметом позову ця справа належить до категорії справ незначної складності, тому суд першої інстанції обґрунтовано її розглянув відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Разом з тим, ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає загальне формулювання щодо виняткового значення для нього розгляду цієї справи, не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального та процесуального права, не визначає проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб'єктів подібних правовідносин.
Суд також не встановив випадків, зазначених у п. 2 ч 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.
Крім того, щодо питання застосування Постанов КМУ № 355 та № 1294 при перерахунку пенсії, Верховний Суд України у постанові від 17.03.2015 у справі № 21-641а14 та Верховний Суд у постанові від 22.01.2019 у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017) сформульовав висновок, згідно з яким Кабінет Міністрів України Постановою № 355 не приймав рішень щодо зміни розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Тому надана пенсіонером довідка не може бути підставою для перерахунку пенсії, оскільки враховує граничні розміри надбавок, а не фактичну зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовця на підставі належного рішення суб'єкта владних повноважень.
Суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення першої інстанції відповідно до такого висновку щодо питання застосування норм права та Суд у цій справі не вбачає підстав для відступлення.
Слід також зазначити, що ОСОБА_1 у доводах касаційної скарги покликається на постанову Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18, у якій викладено висновок щодо відсутності в Уряду повноважень змінювати перелік складових грошового забезпечення, які встановлені ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Тобто, зазначене судове рішення Верховного Суду не є релевантним для вирішення цієї справи.
Зважаючи на те, що доводи касаційної скарги не містять обставин, передбачених у ч. 5 ст. 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності, Суд вважає, що касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 328, 332, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 815/460/18.
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб