ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 квітня 2021 року м. Київ №640/22451/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді Кузьменко А.І. від розгляду адміністративної справи
за позовом Громадської організації "Асоціація фермерів та
приватних землевласників України"
до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
третя особа Український державний фонд підтримки фермерських господарств
про визнання протиправним та скасування наказу
Громадська організація "Асоціація фермерів та приватних землевласників України" (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - відповідач), третя особа - Український державний фонд підтримки фермерських господарств, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №12-п від 22 жовтня 2019 року "Про призначення ОСОБА_1 виконувачем обов'язки Генерального директора Українського державного фонду підтримки фермерських господарств".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року в задоволенні клопотання Громадської організації «Асоціація фермерів та приватних землевласників України» про розгляд справи з повідомленням/викликом сторін (учасників) справи відмовлено.
В подальшому представником позивача надіслано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про відвід головуючої судді Кузьменко А.І. від розгляду адміністративної справи №640/22451/19.
В обґрунтування заяви представник позивача вказує, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва під головуванням судді Кузьменко А.І. від 21 листопада 2019 року було відмовлено у відкриті провадження у справі за позовом Громадської організації «Асоціація фермерів та приватних землевласників України» до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №12-п від 22 жовтня 2019 року "Про призначення ОСОБА_1 виконувачем обов'язки Генерального директора Українського державного фонду підтримки фермерських господарств".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року скасовано вказану вище ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2019 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В подальшому ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 року у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Також, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року в задоволенні клопотання Громадської організації «Асоціація фермерів та приватних землевласників України» про розгляд справи з повідомленням/викликом сторін (учасників) справи відмовлено.
Вказане, на думку представника позивача, свідчить про небажання судді Кузьменко А.І. розглядати дану справу та про ймовірну упередженість судді в об'єктивному розгляді справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року заяву Громадської організації "Асоціація фермерів та приватних землевласників України" про відвід головуючого судді Кузьменко А.І. від розгляду справи №640/22451/19 визнано необґрунтованою та відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, приписами частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 20.04.2021 вирішення питання про відвід судді Кузьменко А.І. здійснюється суддею Вєкуа Н.Г., яка не входить до складу суду, що розглядає справу №640/22451/19, і визначена у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами ч. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви Громадської організації "Асоціація фермерів та приватних землевласників України" про відвід судді Кузьменко А.І. у справі №640/22451/19 у письмовому провадженні.
Вирішуючи по суті вказану заяву суд виходить з наступного.
Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
При цьому, суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.
Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вбачається з тексту заяви представника Громадської організації "Асоціація фермерів та приватних землевласників України" про відвід судді Кузьменко А.І. від розгляду адміністративної справи №640/22451/19, остання мотивована тим, що обставини щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (без проведення судового засідання), на переконання позивача, свідчать про небажання судді Кузьменко А.І. розглядати дану справу, що порушує права позивача та свідчить про ймовірну упередженість судді в об'єктивному розгляді справи.
Так, заява представника позивача про відвід судді Кузьменко А.І. фактично мотивована незгодою позивача з процесуальними рішеннями судді.
Суд наголошує, що частина 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд також наголошує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів.
На думку суду, наведені представником позивача обставини не можуть бути підставою для відводу судді Кузьменко А.І. від розгляду адміністративної справи №640/22451/19, оскільки твердження про ймовірну упередженість судді під час розгляду справи базуються суто на припущеннях позивача, не підтверджених жодними доказами.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем в заяві про відвід не наведено обставин, передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які викликають сумнів у прямій чи опосередкованій заінтересованості у розгляді справи, неупередженості або об'єктивності судді Кузьменко А.І., або свідчать про існування інших визначених статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Громадської організації "Асоціація фермерів та приватних землевласників України" про відвід судді Кузьменко А.І. від розгляду адміністративної справи №640/22451/19.
Враховуючи викладене та керуючись положеннями статей 36, 37, 39, 40, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви Громадської організації "Асоціація фермерів та приватних землевласників України" про відвід судді Кузьменко А.І. від розгляду адміністративної справи №640/22451/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Г. Вєкуа