26 квітня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/4208/21
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві про визнання протиправними дій, протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві, в якому просить:
визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві стосовно перереєстрації автомобіля сірого кольору марки «TOYOTA» моделі «LAND CRUISER PRADO», 2005 року випуску, державний номерний знак якого - НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 з власника ОСОБА_1 на іншу особу;
визнати протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві стосовно не проведення скасування державної реєстрації (перереєстрації) автомобіля сірого кольору марки «TOYOTA» моделі «LAND CRUISER PRADO», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , 2005 року випуску, номер двигуна НОМЕР_3 , державний реєстраційний знак НОМЕР_4 , встановивши проведення реєстраційних дій відносно спірного автомобіля з порушенням порядку їх проведення;
зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (вулиця Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 43611844) скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу - автомобіля сірого кольору марки «TOYOTA» моделі «LAND CRUISER PRADO», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , за власником ОСОБА_2 ;
зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві поновити (здійснити) державу реєстрацію транспортного засобу автомобіля сірого кольору марки «TOYOTA» моделі «LAND CRUISER PRADO», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 за власником ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), видавши свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу на її ім'я.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).
З позову та доданих до нього документів слідує, що даний спір стосується договірних відносин, які виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на якого відповідно був перереєстрований вищевказаний транспортний засіб.
Фактично наявний спір про право між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.
На підставі статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Таким чином, визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 826/14015/17 (провадження № 11-269апп19).
Згідно приписів частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд роз'яснює позивачу, що цей спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 2, 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві про визнання протиправними дій, протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Повний текст ухвали складено 26.04.2021.
Суддя О.М. Тихоненко