23 квітня 2021 року справа №320/1410/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТТК" до Державної податкової служби України , ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТТК" з позовом до Державної податкової служби України ( надалі - відповідач 1), Головного управління Державної податкової служби у Київській області (надалі - відповідач 2), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Київській області:
- від 27.10.2020 № 2070287/43197660 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТТК», код ЄДРПОУ 43197660, № 30 від 22.06.2020 на суму 11 191,50 грн. в т.ч. ПДВ 1 865,25 грн.;
- від 27.10.2020 №2070286/43197660 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТТК», код ЄДРПОУ 43197660, № 31 від 22.06.2020 на суму 11 016,00 грн. в т.ч. ПДВ 1836,00 грн.;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТТК», код ЄДРПОУ 43197660 № 30 від 22.06.2020 на суму 11 191,50 грн. в т.ч. ПДВ 1 865,25 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 22.06.2020 та № 31 від 22.06.2020 на суму 11016,00 грн. в т.ч. ПДВ 1836,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 22.06.2020.
Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржуваними рішеннями протиправно відмовлено у реєстрації податкових накладних, незважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені ПК України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. При цьому, оскаржувані рішення комісії ДФС України не містять жодної інформації щодо невідповідності накладних законодавчо встановленій нормі, або щодо порушення законодавства при їх складанні та поданні до реєстрації в ЄРПН. Позивач стверджує, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем з порушенням процедури, встановленої приписами ПК України, та всупереч вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, рішення по своїй суті не відображають фактичних обставин справи, не ґрунтуються на первинних документах, складених позивачем та його контрагентом для підтвердження господарських операцій між ними та базується на доказово і юридично непідтверджених суб'єктивних припущеннях членів комісії ДПС України.
Ухвалою суду від 15.02.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Відповідач, Державна податкова служба України, правом на подання письмового відзиву не скористався.
Відповідач, ГУ ДПС у Київській області, позов не визнав, подав до суду письмовий відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивач не надав документів, необхідних для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладноїрозрахунку коригування в Реєстрі, встановлених п.14 Порядку зупинення реєстрації ПНРК. Відповідач вказує, що під час перевірки реальності здійснення фінансово-господарських операцій по даних ПН встановлено, що обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку (п. 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК), а їх зміст не дозволяє однозначно з'ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій. Тому відповідач вважає обґрунтованими рішення Комісії про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН. Таким чином, на думку відповідача, позивачем не надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів з боку відповідача та неправомірності дій останнього, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Крім того, відповідач просить суд замінити відповідача в порядку процесуального правонаступництва та залишити позовну заяву без розгляду з огляду на пропущення позивачем тримісячного строку звернення до суду з даним позовом.
Розглянувши клопотання представника про заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів постанови КМУ від 30.09.2020 №893 та наказу ДПС України від 30.09.2020р. №529 відбулось компетенційне правонаступництво між ГУ ДПС у Київській області (у якості правопопередника зі статусом юридичної особи публічного права ) та ГУ ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС (у якості правонаступника зі статусом структурного підрозділу органу державної виконавчої влади - юридичної особи публічного права).
У розумінні п.п.41.1.1 ст.41 Податкового кодексу України ДПС України та ГУ ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС, є окремими податковими органами та окремими контролюючими органами як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
До того ж у розумінні п.41.4 ст.41 Податкового кодексу України і ДПС України, і ГУ ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС є окремими органами стягнення.
Водночас із цим, за змістом положень п.п.7-9 ч.1 ст.4, ч.ч.1 і 3 ст.43, ч.1 ст.46 КАС України участь в адміністративній справі у якості сторони може брати або юридична особа публічного права (посадова чи службова особа цього суб'єкта права), або орган державної влади без статусу юридичної особи (посадова чи службова особа цього органу державної влади), або інший суб'єкт при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства та інші центральні органи виконавчої влади є юридичними особами публічного права і відповідно до ч.1 ст.16 означеного закону утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції, комісії.
Оскільки за змістом наказу ДПС України від 30.09.2020 №529 у складі органу державної влади - ДПС України утворено 31 відокремлений структурний підрозділ, то слід вважати, що ці територіальні органи діють у судових процедурах від імені ДПС України як органу державної влади - юридичної особи публічного права і можуть бути наділені адміністративною процесуальною дієздатністю виключно за критерієм - інший суб'єкт при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.
Втім, частиною 2 ст.21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" визначено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є органами державної влади.
Таким чином, законодавець увів в дію юридичну конструкцію, у силу якого структурні відокремлені підрозділи органу державної виконавчої влади (а саме: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику) є самостійними органами державної влади без статусу юридичної особи.
З огляду на викладене, клопотання про заміну сторони правонаступником підлягає задоволенню.
Щодо клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
Згідно з п. 56.18 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАСУ.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАСУ або іншими законами.
Частиною З ст. 122 КАСУ передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи КАСУ та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАСУ якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, строк оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН становить 1095 днів із дня отримання такого рішення якщо до подання позовної заяви платником не проводилася процедура адміністративного оскарження.
Якщо платник скористався своїм правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк - за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ.
При цьому такий строк обчислюється з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення платника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем здійснювалася процедура адміністративного оскарження оскаржуваних рішень, за наслідками якої комісія з питань розгляду скарг ДПС України на підставі пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України прийняла рішення від 04.11.2020 №60055/43197660/2, № 60041/43197660/2, яким скаргу ТОВ «ВТТК» залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу без змін та відповідно до п.15 Порядку розгляду скарг, в електронній формі засобами електронного зв'язку направлено на електронну адресу позивача.
За таких обставин, строк звернення до суду з даним позовом становить три місяці з дня вручення позивачу рішення Комісії ДПС України з питань розгляду скарг, тобто, останній днем подачі позову є 05.02.2021.
Судом встановлено, що на конверті, в якому було направлено позовну заяву до суду, стоїть поштовий штамп відправлення кореспонденції поштовим відділенням, датований 03.02.2021 (а.с. 53). А відтак, доводи представника відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду не відповідають дійсності та спростовані наявністю дати на поштовому відправленні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТТК" є юридичною особою, яка здійснює діяльність за основним видом - вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується випискою з ЄДР від 03.09.2020 (а.с.9).
15 квітня 2020 року ТОВ "ВТТК" (виконавець за договором) уклало з ТОВ «Б С» (замовник за договором) договір перевезення вантажів № 15/04/20-1 (а.с.10-11).
Згідно з п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж (згідно з транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж вантажоодержувачу. Замовник бере на себе зобов'язання сплатити за перевезення вантажу обумовлену плату.
Тип вантажу, тип рухомого складу, спосіб завантаження, найменування вантажовідправника і вантажоодержувача, пункт відправлення (завантаження) та пункт призначення (розвантаження) вантажу, час відправлення вантажу, обумовлюються у заявці замовника та вказуються у транспортній накладній.
На виконання вказаного положення Договору сторонами були підписані заявки - доручення на транспортно-експедиційне обслуговування №39 від 17.06.2020 (а.с.12).
Позивачем було здійснено перевезення вантажу відповідно до ТТН №83 від 21.06.2020 та № 42 від 22.06.2020 (а.с.13-14).
Прийняття товару та, відповідно, підтвердження здійснення перевезення, підтверджується відміткою вантажоотримувача на вказаних товарно-транспортних накладних.
На підтвердження виконання умов Договору сторонами було складено та підписано акти виконаних робіт від 22.06.2020 №122 та №123 (а.с.15-16) та виставлено замовнику рахунки №119 та №120 від 22.06.2020 (а.с.17-18).
Оплата вартості наданих ТОВ «Б С» послуг була здійснена останнім 25.06.2020, що підтверджується платіжним дорученням №751 від 25.06.2020 (а.с.19).
За наслідками здійснення господарських операцій з перевезення вантажу, позивачем складено та подано на реєстрацію податкові накладні №30 від 22.06.2020 та №31 від 22.06.2020 (а.с. 20, 50).
Як зазначив у позові позивач, для забезпечення виконання вантажних перевезень позивачем закуповується дизельне паливо, що підтверджується договором № 24/09/19 від 24.09.2019, видатковими накладними №546 від 24.03.2020, №1083 від 20.05.2020, ТТН та фільтрованими виписками з рахунку позивача за період березень - травень 2020 року (а.с. 21-29).
Як слідує з матеріалів справи, позивачем придбавалися запасні частини на використовування автомобіля, що підтверджується договором поставки № 549238 від 23.04.2020, видатковими накладними № РТМ00096225/20 від 06.05.2020, №РТМ00095340/20 від 05.05.2020, платіжними дорученнями №137 від 18.05.2020, №140 від 18.05.2020 (а.с.30-35).
Однак, під час реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем було отримано квитанції від 15.09.2020 та 16.09.2020, стосовно реєстрації податкових накладних, згідно яких «документ прийнято та реєстрація зупинена» та запропоновано "надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення" (а.с. 35-36).
Як на підставу відмови в реєстрації податкових накладних в квитанціях вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) , та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
25.10.2020 позивач подав на розгляд комісії ГУ ДФС у Київській області пояснення стосовно правомірності складення та реєстрації податкових накладних з первинними документами, вказаними в поясненнях (а.с. 38-38).
27 жовтня 2020 року позивач отримав рішення №2070287/43197660 та №2070286/43197660 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до яких в реєстрації податкових накладних ТОВ «ВТТК» відмовлено (а.с. 40-41).
Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся зі скаргами на вказані рішення до Державної податкової служби України (а.с.42-43).
04 листопада 2020 року позивачем були отримані рішення комісії ДПС № 60055/43197660/2 та № 60041/43197660/2 за результатами розгляду вказаних вище скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 44-45), якими у задоволенні скарг позивача відмовлено. Як на підстави відмови в задоволенні скарги позивача, комісія ДПС вказує на ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Не погоджуючись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.
В силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Відповідно до п. 5 Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Порядку Критерії ризиковості здійснення операцій відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Згідно з п.п. 10, 11 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3)пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
При цьому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Відповідно до п. 1 цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п. 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з п. 11 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як встановлено судом, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №30 від 22.06.2020 на суму 11191,50 грн. та № 31 від 22.06.2020 на суму 11016,00 грн. стала відповідність операції п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, а саме в квитанції про реєстрацію податкової накладної було зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. У зв'язку із чим позивачу було запропоновано подати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.
Суд зазначає, що відповідно до п. 12 Порядку платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п.13 Порядку).
Як убачається з матеріалів справи, позивач 25.06.2020 та 12.07.2020 через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" подавав таблицю даних платника податку, які зареєстровані у контролюючому органі за №43197660, що підтверджується квитанцією №2 від 12.07.2020 та за №43197660, що підтверджується квитанцією №2 від 25.06.2020, які не враховані автоматично через невиконання вимог ч. 1 абз. 3 п. 18 Порядку від 11.12.2019 №1165 (а.с.46- 49).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" подавав пояснення з приводу господарської операції, за результатами якої було виписано податкові накладні №30 та №31 від 22.06.2020 (а.с. 38, 39, 51, 52). До пояснення позивач додав копії первинних документів, які ним також долучені до матеріалів справи.
В свою чергу, податковий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не направляв.
Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 27.10.2020 № 2070287/43197660 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТТК», код ЄДРПОУ 43197660, № 30 від 22.06.2020 на суму 11 191,50 грн. в т.ч. ПДВ 1 865,25 грн. та рішення від 27.10.2020 №2070286/43197660 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТТК», код ЄДРПОУ 43197660, № 31 від 22.06.2020 на суму 11 016,00 грн. в т.ч. ПДВ 1836,00 грн., у зв'язку з ненаданням первинних документів щодо постачання/придбання товарів і послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів у тому числі рахунків-фактур, актів приймання-передачі з урахуванням наявності певних форм та галузевої специфіки, накладних (документи яких не надано підкреслити).
Як встановлено вище та підтверджується матеріалами справи, позивачем були надані пояснення та копії документів, що складені під час здійснення відповідної господарської операції.
В оскаржуваному рішенні вказано про ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, проте не конкретизовано, яких саме документів не вистачає.
Тобто, незважаючи на покладений на ГУ ДПС у Київській області законодавчо визначений обов'язок підкреслювати документи, які не були надані, податковим органом даний обов'язок не виконано та не зазначено, яких конкретно документів не надано позивачем; одночасно не вказано причин, з яких надані позивачем документи не дають змогу зареєструвати податкову накладну.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
В контексті наведеного суд зазначає, що відповідачами під час розгляду даної адміністративної справи не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №30 та №31 від 22.06.2020 датою її фактичного отримання відповідачем 2.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що оскаржувані рішення прийняті Комісією Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно судовий збір підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Держаної податкової служби Київської області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: рішення від 27.10.2020 № 2070287/43197660 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТТК», код ЄДРПОУ 43197660, №30 від 22.06.2020 та рішення від 27.10.2020 № 2070286/43197660 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТТК», код ЄДРПОУ 43197660, № 31 від 22.06.2020.
Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТТК" (вул. Березняки, буд. 37, с. Рогозів , Київська область, 08351, код ЄДРПОУ 43197660) від 22.06.2020 №30 та податкову накладну від 20.06.2020 №31 в
Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подачі.
Стягнути на користь ТОВ «ВТТК» (Код ЄДРПОУ 43197660) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 43141377; місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.