23 квітня 2021 року 320/10986/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Агро" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стейт Агро" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Київській області від 02.11.2020 №1659 в частині проведення фактичної перевірки ТОВ "Стейт Агро" (код ЄДРПОУ 43607513).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області було здійснено вихід за адресою: Київська область, Броварський район, с. Плоске, вул. Незалежності, 47, та вручено працівнику ОСОБА_1 наказ про проведення фактичної перевірки, який займає посаду робітника комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва та не є уповноваженим представником товариства.
Мотивуючи неправомірність дій відповідача, позивач вказує, що вручення оскаржуваного наказу робітнику комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва є порушенням норм п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, оскільки останній має вручатись платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції.
Також позивач вказує, що у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, та не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій була встановлена податковим органом. Зауважено, що оскаржуваний наказ не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обігу товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, на підставі яких відомостей або документів встановлені такі факти, яких обставин стосується така інформація, як порушення в ній зафіксовано, тощо.
У зв'язку з зазначеним, позивач вважає, що наказ Головного управління ДПС у Київській області від 02.11.2020 №1659 в частині проведення фактичної перевірки ТОВ "Стейт Агро" є протиправним так таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що наказ Головного управління ДПС у Київській області від 02.11.2020 №1659 в частині проведення фактичної перевірки ТОВ "Стейт Агро" оформлений з дотриманням вимог, встановлених ст. 81 Податкового кодексу України, оскільки підставою для проведення перевірки було визначено п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.
Вказує, що після отримання доручення ДПС України від 16.10.2020 №18588/7/99-00-07-05-03-07, працівниками Головного управління ДПС у Київській області був проведений аналіз наявних у контролюючого органу інформаційних баз даних, за результатами якого було встановлено, що ТОВ "Стейт Агро" провадило господарську діяльність зі зберігання пального за адресою: Київська область, Броварський район, с. Плоске, вул. Незалежності, 47, без отримання ліцензії на право зберігання пального.
Окрім цього, відповідач зазначає, що другою (самостійною та незалежною від першої) підставою для проведення фактичної перевірки є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Отже, після отримання інформації про можливі порушення ТОВ "Стейт Агро" законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також враховуючи зміст функцій, закріплених у п.п.19-1.1.14, п.п.19-1.1.16, п.п.19-1.1.17 п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, обов'язок по виконанню яких покладено на органи державної податкової служби, у даних правовідносинах Головне управління ДПС у Київській області мало беззаперечне право на призначення проведення фактичної перевірки позивача.
При цьому, відповідач вказує, що зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою) законодавством не вимагається.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 зупинено провадження у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 поновлено провадження у справі та вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стейт Агро" (ідентифікаційний код 43607513, місцезнаходження: 07444, Київська область, Броварський район, с. Світильня, вул. Захисників, буд. 2-А) зареєстроване в якості юридичної особи 30.04.2020, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.05.2020.
02.11.2020 заступником начальника Головного управління ДПС у Київській області на підставі п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75, ст. 80, ст. 81 Податкового кодексу України прийнято наказ №1659 "Про проведення фактичних перевірок", яким наказано:
- начальнику управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області на підставі п.п.80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 85 Податкового кодексу України організувати протягом листопада 2020 року проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання та об'єктів згідно з додатком 1;
- начальнику відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області вжити організаційних заходів щодо проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання та об'єктів протягом листопада 2020 року відповідно до вимог чинного законодавства.
Як вбачається з витягу з додатку до наказу Головного управління ДПС у Київській області від 02.11.2020 №1659 "Перелік суб'єктів господарювання для проведення фактичних перевірок працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області на підставі п.п.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України", метою проведення перевірки є дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податку розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі про виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
У вказаному витязі зазначено, що фактична перевірка буде проведена відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Агро" за адресою зберігання пального: Київська область, Броварський район, с. Плоске, вул. Незалежності, 47, починаючи з 03.11.2020 тривалістю 10 діб.
На підставі вказаного наказу були видані направлення на перевірку від 02.11.2020 №0319 та №0320, у зв'язку з чим посадовими особами відповідача здійснено виїзд за адресою об'єкта перевірки.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем наказу від 02.11.2020 №1659 в частині проведення фактичної перевірки ТОВ "Стейт Агро", позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1. статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Так, зі змісту оскаржуваного наказу про призначення фактичних перевірок слідує, що фактична перевірка ТОВ "Стейт Агро" призначена на підставі п.п.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що витягом з додатку до наказу Головного управління ДПС у Київській області від 02.11.2020 №1659 "Перелік суб'єктів господарювання для проведення фактичних перевірок працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області на підставі п.п.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України" визначено, що метою проведення перевірки є дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податку розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі про виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Отже, метою перевірки є дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податку розрахункових операцій, наявності ліцензії, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.
Згідно з підпунктом 80.2.2 пункту 80.2. статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Отже, передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Разом з тим, суд вважає за необхідне відмітити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючим органом отримано інформацію, що зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю (проведення фактичної перевірки).
Так, частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Отже, відповідач, зобов'язаний надати всі наявні у нього докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, оскільки обов'язок щодо доказування правомірності спірного рішення, у даному випадку, покладається на Головне управління ДПС у Київській області, як суб'єкта владних повноважень.
У відзиві представник відповідача посилався на те, що підставою для видання спірного наказу став лист ДПС України від 16.10.2020 №18588/7/99-00-07-05-03-07, відповідно до якого, як вказує представник відповідача, працівниками Головного управління ДПС у Київській області був проведений аналіз наявних у контролюючого органу інформаційних баз даних, за результатами якого було встановлено, що ТОВ "Стейт Агро" провадило господарську діяльність зі зберігання пального за адресою: Київська область, Броварський район, с. Плоске, вул. Незалежності, 47, без отримання ліцензії на право зберігання пального.
Проте, посилання відповідача на лист ДПС України від 16.10.2020 №18588/7/99-00-07-05-03-07 не може бути визнано обґрунтованим, оскільки даний лист не покладено в основу оскаржуваного наказу від 02.11.2020 №1659.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень не надав суду належних письмових доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала саме вищезазначена інформація.
Крім того, у наказі та Додатку до наказу відсутні посилання на будь-яку інформацію, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
Тобто, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.
На думку суду, для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо якщо такий пункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.
Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 1440/2045/18.
Суд зауважує, що стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов'язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.
Суд не заперечує того факту, що до функцій контролюючих органів, відповідно до ст. 19 ПК України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (19-1.1.14); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.16.); проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.17) та інші.
У свою чергу, суд зазначає, що реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення перевірок не є безмежною. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не у будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, перевірка може бути призначена.
За приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справам №820/20020/14 від 08 серпня 2019 року, №1440/2045/18 від 11 червня 2019 року, №816/3238/15 від 15 травня 2020 року, №821/1828/16 від 02 вересня 2020 року, №821/1274/18 від 04 вересня 2020 року.
Щодо посилань позивача на те, що оскаржуваний наказ було вручено неуповноваженому представнику позивача, то суд зазначає, що це не є підставою для скасування спірного наказу, а може свідчити лише про можливі порушення процедури проведення перевірки позивача, оскільки як вбачається з матеріалів справи, фактична перевірка за оскаржуваним наказом відбулась та за її результатами було прийнято відповідний акт перевірки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління ДПС у Київській області від 02.11.2020 №1659 в частині проведення фактичної перевірки ТОВ "Стейт Агро" не відповідає положенням Податкового кодексу України, оскільки з його змісту неможливо встановити, що саме слугувало підставою для призначення такої перевірки, а тому оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.11.2020 №98.
Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2102,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Київській області від 02.11.2020 №1659 в частині проведення фактичної перевірки ТОВ "Стейт Агро" (код ЄДРПОУ 43607513).
Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Стейт Агро" (код ЄДРПОУ 43607513) сплачений судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.