Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
26 квітня 2021 р. Справа №200/4858/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., ознайомившись з позовною заявою Департаменту з питань внутрішньої політики Донецької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 26443376, 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. О. Тихого, 6)
до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 8 жовтня 2020 року № 0001160721, № 0001170721, № 0001180721, № 0001190721, № 0001200721, від 16 жовтня 2020 року № 0001710715, № 0001720715
Департамент з питань внутрішньої політики Донецької обласної державної адміністрації звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 8 жовтня 2020 року № 0001160721, № 0001170721, № 0001180721, № 0001190721, № 0001200721, від 16 жовтня 2020 року № 0001710715, № 0001720715.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (надалі - Закон № 3674-VI).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривні.
Судом встановлено, що позивачем була заявлена позовна вимога майнового характеру, а саме про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 8 жовтня 2020 року № 0001160721, № 0001170721, № 0001180721, № 0001190721, № 0001200721, від 16 жовтня 2020 року № 0001710715, № 0001720715 на загальну суму 48664 грн. 05 коп., за яку позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 2270 грн. В порушення зазначеної вимоги позивачем взагалі не надано документ про сплату судового збору.
Проте, позивачем надано до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, в обгрунтування якої позивач зазначає відсутність коштів в кошторисі на 2021 рік за КЕКВ 2800 «інші поточні видатки», у зв'язку з тим, що підприємство перебуває в стадії припинення з 2016 року.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного вбачається, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Дана правова позиція узгоджується з висновками, викладеними, зокрема, в ухвалі Верхового Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 360/4200/20.
Проте, суд також зазначає, що водночас у нормах частини 2 статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статті 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
Крім того, із наведеного вбачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи в тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Дана правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року по справі № 0940/2276/18.
Тому, суд зазначає, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивачем до суду не надано жодного доказу в обгрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору, відсутність грошових коштів на рахунках, фінансові звіти, тощо. Крім того, суд не приймає посилання позивача на відсутність коштів в кошторисі на 2021 рік за КЕКВ 2800 «інші поточні видатки», з огляду на те, у разі наявності грошових коштів на інших КЕКВ підприємства, позивач мав право звернутися до головного розпорядника грошових коштів із відповідним проханням щодо надання грошових коштів для сплати судового збору. Доказу такого звернення позивач не надав суду. Тобто, відсутність грошових коштів за одним КЕКВ не є підставою вважати, що грошові кошти у підприємства відсутні взагалі.
З урахуванням вищевикладеного, задля повного та всебічного розгляду заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати суду докази в обгрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору та відсутності грошових коштів у підприємства або надати оригінал документу про сплату судового збору у сумі 2270 грн.
Поряд з цим відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з цим, суд зазначає, що згідно частин 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не зазначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви не дотримано даних вимог, зокрема копії письмових доказів, подані позивачем, не засвідчені належним чином, що є необхідним для вирішення справи в порядку спрощеного провадження для швидкого розгляду справи по суті.
Відповідно до положень статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з пунктом 1.1. статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Вказана правова позиція підтверджується Постановою Верховного суду від 26 листопада 2020 року про справі № 500/2486/19.
Суд зазначає, що позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 8 жовтня 2020 року та від 16 жовтня 2020 року, доказів адміністративного оскарження даних рішень позивач до суду не надав, а тому строк звернення з даним позовом сплив 8 та 16 квітня 2021 року відповідно. Відповідного клопотання щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення даного строку позивач до суду або доказу отримання спірних рішень позивач не надав.
Відповідно до частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, судом встановлено, що позивач є суб'єктом владних повноважень. Проте, зі змісту позовної заяви та позовних вимог вбачається, що у даному випадку були порушені права позивача як юридичної особи платника податків, оскільки дані правовідносини виникли не під час здійснення позивачем своїх владних управлінських функцій, тому до позивача застосовується норма частини 1 статті 161 КАС України в частині того, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
З позовної заяви та доданих до неї доказів не вбачається другого екземпляру позовної заяви для відповідача з додатками до неї. Позивачем до суду був наданий доказ про направлення відповідачу позовної заяви, проте, це не звільняє позивача від обов'язку надання до суду другого екземпляру позовної заяви для відповідача з додатками до неї.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись, статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позовну заяву Департаменту з питань внутрішньої політики Донецької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 26443376, 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. О. Тихого, 6) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 8 жовтня 2020 року № 0001160721, № 0001170721, № 0001180721, № 0001190721, № 0001200721, від 16 жовтня 2020 року № 0001710715, № 0001720715, залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання (надіслання) суду доказів в обгрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору та відсутності грошових коштів у підприємства або надати оригінал документу про сплату судового збору у сумі 2270 грн., клопотання щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення даного строку, з доказами отримання спірних рішень позивачем, другого екземпляру позовної заяви для відповідача з додатками до неї, належним чином засвідчені копії документів, наданих позивачем до суду.
3. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.
4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
5. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
6. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя С.В. Смагар