Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 квітня 2021 р. Справа№200/3244/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13)
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу на підземних роботах при призначенні пенсії періодів роботи з 17 березня 2003 року по 2 квітня 2003 року, з 7 квітня 2003 року по 2 березня 2016 року, зобов'язання відповідача зарахувати з 18 листопада 2016 року до пільгового стану на підземних роботах, визначеного статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоди роботи з 17 березня 2003 року по 2 квітня 2003 року, з 7 квітня 2003 року по 2 березня 2016 року, зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії на підставі положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 18 листопада 2016 року.
Ухвалою суду від 26 березня 2021 року було прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі № 200/3244/21-а за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач знаходиться на обліку у відповідача з 18 листопада 2016 року як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах (підземні роботи) відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії позивачу не було направлено розрахунок її розміру. Вважаючи, що пенсія нараховується неправильно, внаслідок чого пенсії є нижчим, ніж це передбачено статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», 12 березня 2021 року позивач звернулася до відповідача через веб-портал ПФУ із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідач своїм листом від 12 березня 2021 року на письмове звернення повідомив, що пільговий стаж за Списком № 1 складає 12 років 11 місяців 13 днів. При цьому періоди роботи на ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» на посаді геолога з 17 березня 2003 року по 2 квітня 2003 року (навчання в учбовому пункті), з 7 квітня 2003 року по 2 березня 2016 року зараховано відповідачем до пільгового стажу за Списком № 1, однак не зараховано до пільгового стажу на підземних роботах в розумінні статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки відповідач вважає, що для зарахування спірних періодів до пільгового стажу на підземних роботах необхідно надати уточнюючі довідки про зайнятість на підземних роботах повний робочий день, в той час, як надані мною станом на день призначення пенсії 18 листопада 2016 року уточнюючі довідки містять інформацію про зайнятість 50% і більше робочого часу під землею.
Відповідач до суду надав відзив на позовну заяву позивача, в якому зазначив, що відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» повідомляємо, що згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» для чоловіків, які відпрацювали на підземних роботах повний робочий день не менш як 7,5 років за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, розмір пенсії встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Страховий стаж зараховано по 31 жовтня 2020 року та склав 31 років 03 місяців 20 днів, в тому числі на пільгових умовах до Списку 1 - 12 років 11 місяць, 13 днів. Відповідно до довідок № 862 від 11 листопада 2016 року та № 419 від 7 листопада 2016 року виданих ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», які були надані позивачем при призначенні пенсії за віком, періоди роботи з 17 березня 2003 року по 2 квітня 2003 року та з 7 квітня 2003 року по 2 березня 2016 року враховано за Списком № 1, але як підземні роботи з неповним робочим днем (50% та більше робочого часу). Враховуючи вищенаведене у позивача відсутнє право для призначення пенсії згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 6 жовтня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Позивач є пенсіонером за віком, отримує пенсію відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та перебуває на обліку у відповідача з 16 листопада 2016 року, про що сторонами не заперечується.
12 березня 2021 року позивач звернулася до відповідача через веб-портал ПФУ із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
За результатами розгляду заяви позивача, відповідач, листом від 12 березня 2021 року повідомив, що страховий стаж зараховано по 31 жовтня 2020 року та складає 31 рік 03 місяці 20 днів, в тому числі за Список 1 - 12 років 11 місяців 13 днів. Згідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» для чоловіків, які відпрацювали на підземних роботах повний робочий день не менш як 7,5 років за списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, розмір пенсії встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу). Згідно матеріалів електронної пенсійної справи № 914550175869 підземний стаж за вказаною статтею відсутній. Відповідно довідок № 862 від 11 листопада 2016 року та № 419 від 7 листопада 2016 року виданих ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», які були надані позивачем при призначенні пенсії за віком, періоди роботи з 17 березня 2003 року по 2 квітня 2003 року та з 7 квітня 2003 року по 2 березня 2016 року враховано за Списком 1, але як підземні роботи з неповним робочим днем (50% та більше робочого часу). Відповідно до вищенаведеного, відсутнє право для призначення пенсії згідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Отже, спірним питання по справі є не зарахування періодів роботи позивача з 17 березня 2003 року по 2 квітня 2003 року та з 7 квітня 2003 року по 2 березня 2016 року до підземного стажу, визначеного статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Суд зазначає, що не є спірним питанням зарахування періодів роботи позивача з 17 березня 2003 року по 2 квітня 2003 року та з 7 квітня 2003 року по 2 березня 2016 року до пільгового стажу за Списком 1.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
Записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 зазначено, що позивач з 17 березня 2003 року по 2 квітня 2003 року позивач знаходилась в учбовому пункті, з 7 квітня 2003 року по 28 березня 2016 року позивач працювала геологом підземним.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11 листопада 2016 року позивач працювала 50% та більше на підземних роботах.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон № 1058-IV.
Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України № 1058, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійною фонду або до уповноваженою ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мапи місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Частина 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійною фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, суд дійшов висновку, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.
Отже, як вже судом зазначалось вище, що позивач звертався до відповідача із заявою від 12 березня 2021 року про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про Про підвищення престижності шахтарської праці», проте, останнім не було прийнято жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача, в отже, відповідач діяв не в межах своїх повноважень та діючого законодавства України. Відповідач лише надав відповідь від 12 березня 2021 року в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Закон України від 02 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (надалі - Закон № 345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Дія цього Закону, відповідно до положень частини першої, поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Нормами статті 8 Закон № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення. Так, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону, відповідно до норм частини другої статті 10 Закону № 345-VI поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Фінансування додаткових витрат на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
З аналізу зазначених норм вбачається, що необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку передбаченому Законом № 345-VI є зайнятість на підземних роботах повний робочий день.
Пунктом 2 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.112005 р. № 383, передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Аналізуючи зазначені положення законодавства, суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати мінімального розміру пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах 15 років для чоловіків за Списком №1, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Тобто, статтею 8 Закону № 345 наявність права на мінімальну пенсію, не поставлено в залежність від часу роботи на підземних роботах, а тому суд критично ставиться до висновків відповідача про необхідність відпрацювання не менше 80% робочого часу.
Виплата даної пенсії, відповідно до Закону № 345, передбачає та встановлює лише сам факт відношення до Списку №1.
Відповідачем не заперечується факт роботи за спірний період на даних посадах та їх відношення до посад і робіт, передбачених Списком №1.
Крім того, суд зазначає, що статтю 1 Закону № 345 слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 06 листопада 2018 року у справі № 345/4370/16-а, від 20 листопада 2018 року у справі № 345/4616/16-а, від 06 березня 2019 року у справі № 345/4570/16-а та від 03 квітня 2019 року у справі № 345/149/17.
Крім того, суд зазначає, що згідно з статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дана норма Закону кореспондується також з положенням пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637, де, зокрема, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З аналізу наведених положень вбачається, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до розрахунку відповідача, загальний страховий стаж позивача складає 31 рік 03 місяці 20 днів, в тому числі за Списком № 1 - 12 років 11 місяців 13 днів.
Вказані періоди роботи підтверджені та зафіксовані в трудовій книжці позивача. Записи у трудовій книжці позивача виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені, тому надання позивачем довідок не має бути обов'язковою умовою для такого підтвердження.
Відповідно до записів трудової книжки, позивач у спірний період працював на підземних роботах, що відноситься до пільгового стажу.
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Станом на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії у позивача наявний пільговий стаж роботи, який підтверджується записами у трудовій книжці.
Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування періоду роботи позивача з 17 березня 2003 року по 2 квітня 2003 року, з 7 квітня 2003 року по 2 березня 2016 року як працівнику, зайнятому повний робочий день під землею, на якого розповсюджується дія Закону України «Про престижність шахтарської праці» в умовах, передбачених Списком № 1.
Суд зазначає, що позивач просив суд зарахувати до пільгового стажу на підземних роботах, визначеного статтею 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці».
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, зарахування, нарахування, призначення пенсії, тощо є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12 березня 2021 року про перерахунок пенсії та прийняти вмотивоване рішення, зарахувавши період роботи позивача з 17 березня 2003 року по 2 квітня 2003 року, з 7 квітня 2003 року по 2 березня 2016 року як працівнику, зайнятому повний робочий день під землею, на якого розповсюджується дія Закону України «Про престижність шахтарської праці» в умовах, передбачених Списком № 1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії на підставі статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці», суд зазначає, що дана позовна вимога є передчасною, оскільки вирішення даного питання виникне після зарахування вищезазначених періодів роботи позивача як працівнику, зайнятому повний робочий день під землею, на якого розповсюджується дія Закону України «Про престижність шахтарської праці».
З урахуванням викладеного суд доходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду,може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.
Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 908 грн. відповідно до квитанції від 17 березня 2021 року.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 12 березня 2021 року про перерахунок пенсії та прийняти вмотивоване рішення, зарахувавши період роботи позивача з 17 березня 2003 року по 2 квітня 2003 року, з 7 квітня 2003 року по 2 березня 2016 року як працівнику, зайнятому повний робочий день під землею, на якого розповсюджується дія Закону України «Про престижність шахтарської праці», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят гривень) 00 коп.
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 26 квітня 2021 року. Повне судове рішення складено 26 квітня 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар