Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 квітня 2021 р. Справа№200/2831/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А.,
за участі:
секретаря судового засідання Перерви Д.В.,
представника позивача Яковлевої А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у ВП № 63240660,
Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у ВП № 63240660.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2020 року по справі №200/5386/20-а за позовом ТОВ «Руссоль-Україна» до Головного управління ДПС у Донецькій області зобов'язано перерахувати переплату, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість (КБК платежу 14060100) як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 29367.78 грн. на бюджетний рахунок з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБК 19011000).
З метою належного виконання своїх зобов'язань за виконавчим листом №200/5386/20-а позивач неодноразово звертався до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) та повідомляв про неможливість виконання зазначеного виконавчого листа у зв'язку з відсутністю механізму відшкодування податку на додану вартість, який діє з 01.04.2017 року, та не передбачає повернення узгоджених невідшкодованих сум податку у інший спосіб, у тому числі, через формування та надання до органу державної казначейської служби висновків про суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, станом на дату надання інформації ще не запроваджено.
Кошти з рахунку платника в СЕА ПДВ можуть бути перераховані в погашення податкового боргу виключно з ПДВ, а сума коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань з ПДВ та суму податкового боргу з ПДВ може бути перерахована на поточний рахунок платника податку за його заявою.
Враховуючи відсутність механізму реального поновлення, відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, не можуть вважатись невиконанням рішення суду з боку Головного управління ДПС у Донецькій області без поважних причин.
Позивач також зазначає про можливість відстрочення або розстрочення виконання рішення суду на підставі статті 378 КАС України та неодноразовим зверненням до Державної податкової служби України з проханням надання роз'яснення, як саме можливо виконати судові рішення зокрема і у зазначеній справі.
В зв'язку з наведеним, позивач вважає винесену постанову від 01 березня 2021 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у ВП №63240660 протиправною, та прийнятою без врахування всіх обставин, на підставі чого просить її скасувати.
Ухвалою від 22 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 15 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку статті 287 КАС України.
Відповідачем наданий відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що на виконанні відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебував виконавчий лист № 200/5386/20-а, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 25.09.2020 року, про зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області перерахувати переплату, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість (КБК платежу 14060100) як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 29367,78 грн. на бюджетний рахунок № НОМЕР_1 з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБК 19011000).
07.10.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої, в порядку передбаченому статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», скеровано сторонам виконавчого провадження.
Під час здійснення виконавчого провадження на адресу відділу надходили листи боржника про неможливість виконання рішення суду, так як відсутні механізми відшкодування податку на додану вартість, перерахування переплати, що обліковується на бюджетному рахунку, як бюджетне відшкодування на інші податки та збори.
Державним виконавцем неодноразово скеровані вимоги боржнику для надання ним документального підтвердження виконання вимог виконавчого листа. Проте жодного листа, або інформації стосовно виконання рішення суду від боржника не надходило.
З огляду на вищезазначене, 01.03.2021 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100, 00 грн., згідно статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», яка скерована боржнику для виконання.
Відповідач зауважує, що всі «начебто» поважні причини невиконання судового рішення, які наводить боржник, були досліджені судом під час винесення рішення по справі № 200/5386/20-а, та не були враховані, як причини для невиконання. Також позивачем окрім звернення за роз'ясненнями до Державної податкової служби України та направлення документів до Казначейської служби, не здійснено жодної дії направленої на виконання рішення суду.
З огляду на викладене, тривале невиконання рішення суду боржником є необґрунтованим та безпідставним, тому накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця щодо невиконання рішення суду є правомірним.
На підставі наведеного відповідач просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи позовної заяви та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі №200/5386/20-а (а.с.38-49) задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РУССОЛЬ-Україна» шляхом:
визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо невиконання вимог пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України. А саме про неперерахування переплати, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість (КБК платежу 14060100) як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 29367,78 грн. на бюджетний рахунок № НОМЕР_2 з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБК 19011000),
зобов'язання Головного управління ДПС у Донецькій області перерахувати переплату, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість (КБК платежу 14060100) як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 29367,78 грн. на бюджетний рахунок № НОМЕР_2 з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБК 19011000).
Зазначене рішення суду набрало законної сили 21 вересня 2020 року відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду. 25 вересня 2020 року видано виконавчі листи у справі №200/5386/20-а.
07.10.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63240660 (а.с.52-53).
На адресу відділу надійшов лист від Головного управління ДПС у Донецькій області за вих. № 79039/10/05-99-04-02-12 від 20.10.2020 року в якому боржник повідомив, що рішення суду неможливо виконати, так як відсутні механізми відшкодування податку на додану вартість, перерахування переплати, що обліковується на бюджетному рахунку, як бюджетне відшкодування на інші податки та збори (а.с.62-63).
24.11.2020 року державним виконавцем скерована вимога боржнику для надання ним документального підтвердження виконання вимог виконавчого листа (а.с.70-71).
На адресу відділу надійшов лист від Головного управління ДПС у Донецькій області за вих. № 86528/10/05-99-04-02-14 від 26.11.2020 в якому боржник повідомив, що до Управління державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області спрямовано висновки про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код класифікації доходів бюджету - 14060100 (а.с.).
На підставі заяви стягувача про зміну найменування стягувача за вих. № 131 від 25.01.2021 року, державним виконавцем 10.02.2021 року винесено постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження (а.с.96-98, 99-100).
16.02.2021 року державним виконавцем скерована вимога боржнику для надання ним документального підтвердження виконання вимог виконавчого листа (а.с.102-103).
01.03.2021 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у ВП №63240660 в розмірі 5100,00 грн., за статями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», яка скерована боржнику для виконання (а.с.104-105).
Головне управління ДПС у Донецькій області листами до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 09.12.2020 року №89080/10/05-99-04-02-14, від 02.12.2020 року №87683/10/05-99-04-02-12, від 26.11.2020 року №86528/10/05-99-04-02-14, від 20.10.2020 №79039/10/05-99-04-02-12, від 24.02.2021 року №3879/5/05-99-18-06-14 повідомляло про стан виконання рішення суду у ВП № 63240660 (а.с. 8-11).
Листами від 10.11.020 року №7122/8/05-99-04-02-12, від 19.10.2020 року №6545/8/05-99-04-02-12 позивач також звертався до Державної податкової служби України з проханням надання роз'яснення, як саме можливо виконати судові рішення зокрема у ВП № 63240660 (а.с.12-17).
Фактичні обставини справи сторонами не заперечуються. Підставою виникнення даного спору є накладення відповідачем на позивача штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин у встановлені державним виконавцем строк рішення суду у виконавчому провадженні ВП № 63240660.
З урахуванням встановлених у справі обставин, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
За приписами статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною першою статті 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VІІІ).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно із частиною 4 статті 19 Закону № 1404-VIII, сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
У відповідності до частини 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з частиною першою статті 28 Закону №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувану та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. В разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Згідно з частиною 1 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
При цьому, приписами частини 2 вказаної статті визначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення
З встановлених матеріалів цієї адміністративної справи випливає, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача про ускладнення виконання рішення суду у ВП № 63240660, яке пов'язано з існуючою прогалиною в регулюванні податкового законодавства, було предметом судового розгляду у справі у справі №200/5386/20-а, за наслідками чого і був виданий відповідний виконавчий документ.
Згідно з матеріалами справи №200/5386/20-а, у позивача наявна переплата виникла після ухвалення судових рішень щодо скасування податкових повідомлень-рішень, якими зменшено бюджетне відшкодування ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія». В подальшому сальдо розрахунків в сумі 10290077,70 грн. перенесено до інтегрованої картки правонаступника ТОВ «Руссоль-України».
Відповідно до п. 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200.4 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 затверджено форми та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 9, пп.1-4 п.10 розділу ІІІ вищезазначеного Наказу декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.
У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації).
Додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3); 4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4).
Згідно пп. 4 п. 5 розділу III «Розрахунки за звітний період» Наказу сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації), зокрема, підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).
Таким чином, платник податку подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву у разі, якщо він прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
До такого Реєстру вносяться такі дані, зокрема, сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (п.3); реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (п.6); дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (п.16).
Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.
Згідно п. 200.12 ст. 200 ПК України узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".
Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Положення статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26.
Таким чином, вказаними нормами, які діють з 1 січня 2017 року передбачено, що узгоджені суми бюджетного відшкодування за заявою про перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, повинні бути внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Матеріали справи встановлено, що наявну у позивача переплата в сумі 10290077,70 грн. перенесено до інтегрованої картки, була заявлена до 01.02.2016 року, тобто, до введення в дію Порядку № 68 та Порядку № 26.
Вказані обставини та висновки викладені у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі № 200/5386/20-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Інших підстав цього адміністративного позову позивачем не наведено.
Водночас позивач, хоча і звертався до податкового органу вищого рівня, не надав суду доказів здійснення ним процесуальних заходів для вирішення питання щодо порядку виконання рішення суду, в тому числі відповідно до статті 378 КАС України, або статті 31 Закону України «Про виконавче провадження», де передбачено у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення його змісту.
З вказаних обставин суд дійшов висновку про обґрунтований висновок відповідача щодо невиконання позивачем у цій справі з його вини рішення суду, через що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) діяв з урахування фактичних обставин, встановлених в ході виконавчого провадження, а саме з наданням належної оцінки діям позивача, спрямованим на виконання судового рішення, яке не можуть вважатися достатніми.
Через відмову у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 287, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61002, Харківська область, м. Харків, вул. Мироносицька, 99 літ.А-3, ЄДРПОУ 43315445) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у ВП № 63240660 - відмовити.
Рішення складено та підписано 23 квітня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Г.А. Чекменьов