Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 квітня 2021 р. Справа№200/1616/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., розглянувши в порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області (адреса: вул. Поштова, 5, м.Краматорськ, Донецька область, 84302, код ЄДРПОУ 23346787) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області, у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.03.2020 № 116 про відмову в призначенні пенсії згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 49, 55 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 2-ї категорії, що працював в зоні відчуження в 1987 році більше 14 календарних днів, з моменту звернення до відповідача з 11.03.2020.
В обґрунтування позову зазначає, що 11.03.2020 №3006 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (далі по тексту УПФУ у м.Краматорську) з питання призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". До заяви було надано документи, що підтверджують статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1987 році та трудовий стаж роботи. Рішенням відповідача від 19.03.2020 №116 було відмовлено в призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки за наданими документами неможливо підтвердити роботу в зоні відчуження. Вважає вказане рішення протиправним, необґрунтованим та таким, що порушує норми чинного законодавства та його права та законні інтереси.
Ухвалою суду від 17.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01.03.2021.
01.03.2021 розгляд справи відкладено на 15.03.2021.
Ухвалою суду від 15.03.2021 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 30.03.2021.
Судове засідання 30.03.2021 відкладено на 16.04.2021.
Відповідач надіслав до суду відзив на позов та просить у його задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що при прийнятті рішення УПФУ діяло правомірно та в межах повноважень. (а.с.37-39).
Представники сторін до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі.
У відповідності до вимог частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки від 03.07.2019 №1426-5000153240 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживанням позивача є АДРЕСА_3 .(а.с. 11).
Посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році №150207 ОСОБА_1 визнано ліквідатором 2 категорії. (а.с. 12).
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 позивач у період з 09.05.1984 по 25.04.1986 року проходив службу в Лавах Радянської Армії та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. (а.с.21-24).
Крім того у період проходження військової служби позивача нагороджено Подякою за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. (а.с.26).
11.03.2020 позивач звернувся до УПФУ у м.Краматорську з заявою №3006 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". До заяви позивачем додано наступні документи: заява про призначення пенсії, копія паспорту та РНОКПП, копія трудової книжки НОМЕР_4 , копія диплому серії НОМЕР_5 від 15.01.1983, копія військового квитка НОМЕР_3 від 08.05.1984, копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС №2 від 26.01.1993, копія довідки №51/1/2199 від 05.03.2001 виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, копія довідки №905/1 від 25.09.1987 виданої військовою частиною НОМЕР_6 , копія довідки внутрішньо переміщеної особи.
Рішенням УПФУ у м.Краматорську від 19.03.2020 №116 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки з копії довідки №51/1/2199 від 05.03.2001 виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України зазначено, що у період з 18.06.1987 по 25.09.1987 позивач перебував у с.Оране, проте в переліку населених пунктів віднесених до зони відчуження, с.Оране відсутнє. (а.с. 19).
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_4 від 21.01.1983 позивач у період з 09.05.1984 по 22.04.1986 року проходив службу в Лавах Радянської Армії. (а.с.13-14).
Архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 05.03.2001 №51/1/2199 визначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_6 с.Оране та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 18.06.1987 (наказ №184) по 25.09.1987 (наказ №283), а саме виконував роботи з сортування, підготовці та дезактивації, обробки й пранні зараженого майна, яке надходить з ЧАЕС з дезактивації виробничих приміщень й технологічного обладнання, на роботах пов'язаних з його обслуговуванням та ремонтом (номер зони не зазначено) у липні -з 15 по 31, у серпні з 1 по 8. Отримав дозу опромінення 6,790 р.
Згідно з довідками Кіровського районного військового комісаріату від 23.10.1990 №4/6 ОСОБА_1 у період з 16.06.1987 по 28.09.1987 приймав участь в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.25).
Довідкою військової частини НОМЕР_6 від 25.09.1987 №905/1 підтверджено, що позивач у період з 16.06.1987 по 25.09.1987 приймав участь в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. (а.с.27).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом, який спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території, громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Відповідно до ст. 9 Закону № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 10 Закону № 796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, встановлено, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зменшення віку на 5 років.
Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на пільгове зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Згідно із ч.1 ст. 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 01.07.1986 до 31.12.1986 від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.
Законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, пенсії за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення призначаються за нормами Закону №1058-IV, з урахуванням положень статті 55 Закону 796-XII.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 № 1566/11846 (далі Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 при призначенні пенсії за віком, крім іншого, особа повинна надати документи, які засвідчують її особливий статус. Для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особа повинна надати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-XII).
З аналізу наведених норм права, суд дійшов висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21 листопада 2006 року у справі № 21-1048во06, від 04 вересня 2015 року у справі № 690/23/15-а, Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 344/9789/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 152/651/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 464/4150/17 та від 27 квітня 2020 року у справі № 212/5780/16-а, 18 червня 2020 року у справі № 591/4104/16-а.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.03.2020 № 5-рп/2002 наголосив на недопустимості скасування окремих пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначивши, що "відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров'я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров'я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави".
У Рішенні від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституційний Суд України також звернув увагу на засадничий характер обов'язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв'язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків. Такі гарантії, пільги та компенсації є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов'язку. Пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України. Приписи статті 3 Конституції України, згідно з якими держава відповідає перед людиною за свою діяльність (частина друга), зобов'язують державу обґрунтовувати зміну законодавчого регулювання, зокрема, у питаннях обсягу пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, у рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 міститься висновок, згідно з яким, аналіз положень, зокрема, статті 16 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту; за Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов'язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Серії НОМЕР_7 та віднесений до 2 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а отже підстави вважати, що така особа не перебувала та не виконувала роботи у зоні відчуження об'єктивно відсутні.(а.с. 12).
Вказане посвідчення ніким не оскаржене та не скасоване, підтверджує статус позивача як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим № 796-XII. Відтак відмова Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області у призначенні позивачу пенсії відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ є необґрунтованою.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області (адреса: вул. Поштова, 5, м.Краматорськ, Донецька область, 84302, код ЄДРПОУ 23346787) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області від 19.03.2020 № 116 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області (адреса: вул. Поштова, 5, м.Краматорськ, Донецька область, 84302, код ЄДРПОУ 23346787) призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 49, 55 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 2-ї категорії, що працював в зоні відчуження в 1987 році більше 14 календарних днів, з моменту звернення до відповідача з 11.03.2020.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 23 квітня 2021 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв