Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 квітня 2021 р. Справа№200/11252/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., при секретарі судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про: визнання протиправними дій Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не врахування до спеціального стажу період роботи ОСОБА_1 на підприємстві ПрАТ "ММК ім. Ілліча" у цеху Домнаремонт на посаді "вогнетривника на гарячих ділянках" 5 розряду з 16.05.2006 року по 30.05.2008 року, що складає 2 роки 14 днів, зобов'язання Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зробити перерахунок, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 пенсії з врахуванням до спеціального стажу роботи періоду роботи на підприємстві ПрАТ "ММК ім. Ілліча" у цеху Домнаремонт на посаді "вогнетривника на гарячих ділянках" 5 розряду з 01.06.2008 року.
за участю
представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не врахування до спеціального стажу період роботи ОСОБА_1 на підприємстві ПрАТ "ММК ім. Ілліча" у цеху Домнаремонт на посаді "вогнетривника на гарячих ділянках" 5 розряду з 16.05.2006 року по 30.05.2008 року, що складає 2 роки 14 днів, зобов'язання Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зробити перерахунок, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 пенсії з врахуванням до спеціального стажу роботи періоду роботи на підприємстві ПрАТ "ММК ім. Ілліча" у цеху Домнаремонт на посаді "вогнетривника на гарячих ділянках" 5 розряду з 16.05.2006 року по 30.05.2008 року, що складає 2 роки 14 днів з 01.06.2008 року.
В обґрунтування позовних вимог з урахуванням уточнень позивач посилається на те, що з 15.05.2006 року він перебуває на обліку і Маріупольському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.» Позивач зазначає, що19.10.2020 року він через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся з заявою про отримання інформації щодо правильності нарахування йому пенсії. Позивач вказує на те, що 23.09.2020 року він отримав лист відповідача, з якого йому стало відомо, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 16.05.2006 року по 30.05.2008 року. Позивач вважає, що періоди роботи з 16.05.2006 року по 30.05.2008 року відповідач повинен був зарахувати на підставі ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без додаткового звернення позивача. Крім того, позивач вказує, що зазначені періоді повинні зараховуватися на підставі записів наявних в трудовій книжці, оскільки відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Також, позивач звертає увагу на те, що пільговий стаж підтверджується довідками № 23, 105 від 23.01.2020 року, виданими підприємством ПрАТ «ММК ім. Ілліча», відповідно до яких зазначається, що у період з 16.05.2006 року по 30.05.2008 року він працював у Цеху Домнаремонт на посаді «вогнетривника на гарячих дільницях» 5 розряду, тобто на посаді, що передбачена Списком № 1. Позивач звертає увагу суду на те, що спеціальний стаж роботи позивача за кодом ЗПЗО1ЗА1 підтверджується випискою з індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача форми ОК-5. З огляду на вказані обставини позивач просив суд зарахувати період з 16.05.2006 року по 30.05.2008 року до пільгового стажу здійснити перерахунок пенсії з 01.06.2008 року.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
15.05.2006 року позивачу була подана заява про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач зазначає, що пенсія позивачу була призначена та до стажу враховані усі періоди роботи, що передували місяцю звернення за призначенням пенсії, відповідно на момент призначення пенсії загальний стаж становив 32 роки 04 місяці 16 днів.
15.05.2008 року позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії із додаванням стажу роботи та заробітної плати, до якої була надана копія трудової книжки. Розпорядженням від 24.05.2008 року позивачу проведено з 01.05.2008 року перерахунок пенсії із додаванням стажу роботи та заробітної плати за період з 01.05.2006 року по 30.04.2008 року. Страховий стаж після перерахунку пенсії склав 34 роки 04 місяці 17 днів. До стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1 зараховано період з 01.05.2006 року по 15.05.2006 року згідно довідки від 15.05.2006 року № 545. Відповідач зазначає, що довідка про підтвердження пільгового стажу роботи за період з 16.05.2006 року по 30.04.2008 року або особиста заява про бажання позивача зарахувати до стажу роботи на пільгових умовах час з 16.05.2006 року по 30.04.2008 року позивачем не подавалась 13.05.2015 року позивач подав до управління заяву про внесення даних до пенсійної справи про припинення трудової діяльності. Розпорядженням від 19.05.2015 року до пенсійної справи внесено дані про припинення трудової діяльності 30.05.2008 року.
Відповідач посилається на те, що довідка про підтвердження пільгового стажу роботи ПрАТ «ММК ім. Ілліча» за період з 08.08.2000 року по 30.05.2008 року, яка додана позивачем до позовної заяви датована 31.01.2020 року, та заява про перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 16.05.2006 року по 30.05.2008 року позивачем до управління не надавались.
Крім того, відповідач звертав увагу на те, що позивачем порушений 6 місячний строк звернення до суду встановлений статтею 122 КАС України.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
З огляду на вказані обставини позивач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У період з 15 лютого 2021 року по 19 лютого 2021 року суддя Олішевська В.В. перебувала у відпустці. У зв'язку з чим справа розглядалась 22 лютого 2021 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 15 березня 2021, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі.
15 березня 2021 року відкладено розгляд справи, у зв'язку з перебуванням судді Олішевської В.В. з 25 лютого 2021 року по 16 березня 2021 року на лікарняному, з 17 березня 2021 року по 22 березня 2021 року, з 24 березня 2021 року по 26 березня 2021 року у відпустці, справу призначено до розгляду на 30 березня 2021 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 квітня 2021 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року поновлено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 7).
З матеріалів справи встановлено, що 15.05.2006 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Орджонікідзевського району м. Маріуполя (нині - Маріупольське ОУПФУ) із заявою про призначення пенсії (а.с. 55).
Відповідно до протоколу 815 від 18.07.2006 року встановлено, що позивачу призначено пенсію з 15.05.2006 року. З протоколу встановлено, що загальний стаж позивача складає 32 роки 4 місяці 16 днів (стаж зарахований по 30.04.2006 року), з якого стаж на роботах за Списком № 1 складає 13 років 6 місяців 16 днів (а.с.54).
З розрахунку стажу встановлено, що до пільгового стажу позивача зараховані періоди з 03.10.1984 року по 01.10.1989 року, з 06.10.1989 року по 06.07.1990 року, з 18.07.1990 року по 31.05.1991 року, 23.09.2019 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 року по 30.11.1992 року, з 08.08.2000 року по 321.12.2003 року,з 01.01.2004 року по 15.05.2006 року (а.с. 15).
15.05.2008 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до якої просив здійснити перерахунок пенсії із зарахуванням стажу та заробітку (а.с. 104).
Розпорядженням 167732 від 24.05.2008 року позивачу проведено перерахунок стажу та заробітку. Згідно розпорядження загальний стаж позивача складає 34 роки 4 місяці 17 років, робота за списком № 1 складає 13 років 7 місяців 1 день (а.с. 99).
13.05.2015 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у зв'язку зі звільненням (а.с. 109).
Розпорядженням 167732 від 19.05.2015 року позивачу проведено перерахунок пенсії, у зв'язку зі звільненням (а.с. 108).
04 вересня 2020 року позивач звернувся до Маріупольського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області із заявою, відповідно до якої просив видати йому довідку про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії до 01.10.2017 року та з 01.10.2017 року, з 01.03.2019 року, з 01.05.2020 року та з 01.07.2020 року із інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії, відомості які коефіцієнти по стажу та по заробітку застосовуються для нарахування пенсії заявника, які доплати, надбавки нараховуються до пенсії заявника та на якій підставі, яка заробітна плата (дохід) застосовується для обчислення, перерахунку, ідентифікації пенсії, відомості про членів сім'ї, які знаходяться на утриманні застрахованої особи, та її дітей, копії рішення про призначення (перерахунок) пенсії, документів, які використовуються для нарахування пенсії та які знаходяться в матеріалах пенсійної справи (довідки для підтвердження стажу роботи, довідки про заробітну плату) (а.с. 123).
Листом від 23.09.2020 року № 492-1339/Н-03/8-0580/20 Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило позивача, що відповідно до матеріалів справи загальний страховий стаж враховано за період з 01.09.1971 року по 31.03.2014 року та складає 34 років 05 місяців 18 днів та додаткові роки складає 47 років 5 місяців 1 день. Коефіцієнт стажу складає 0,47417.
Заробіток для обчислення пенсії враховано за період з 01.01.2004 року по 31.03.2018 року на підставі індивідуальних даних системи персоніфікованого обліку. Середній заробіток для обчислення пенсії складає 15743,55 грн. (3,22031х4888,83 грн.), де: 3,22031 - індивідуальний коефіцієнт заробітку (після оптимізації), 4888,83 грн. - показник заробітної плати, що застосовується для призначення пенсії у 2020 році. Розмір пенсії з 01.10.2017 року складає 5785,91 грн. Загальний страховий стаж враховано за період з 01.09.1971 року по 30.04.2008 року складає 34 роки 04 місяці 18 днів. Коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1 складає 0,45333. Заробіток для обчислення пенсії враховано за період 01.03.1995 року по 30.04.2008 року підставі індивідуальних даних системи персоніфікованого обліку. Середній заробіток для обчислення пенсії складає 12122,53 грн. (3,22031х3764,40 грн.), де: 3,22031 - індивідуальний коефіцієнт заробітку (після оптимізації), 3764,40 грн. - показник заробітної плати, що застосовується для призначення пенсії у 2017 році. Розмір пенсії з 01.01.2018 року складає: 6067,58 грн.
З 01.03.2019 року у автоматичному режимі проведено індексацію пенсій відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-1V та перераховано пенсію у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу в Україні), з якої сплачені страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії з 01.03.2019 року, розмір пенсії з 01.03.2019 року складає 7054,67 грн.
З 01.05.2020 у автоматичному режимі відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» проведено перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу в Україні),Ю з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, шляхом збільшення зазначеного показника на 11% станом на 01.10.2017 року зі змінами від 01.03.2019 року (4404,35 грн. * 1,11= 4888,83 грн.). Середній заробіток для обчислення пенсії складає 15743,55 грн. (4888,83 грн.х3,22031), 3,22031 - індивідуальний коефіцієнт заробітку (після оптимізації), 4888,83 грн. - показник заробітної плати, що застосовується для призначення пенсії у 2020 році. Розмір пенсії з 01.05.2020 року складає 7825,48 грн.
Виписки з розпорядженням про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована про розрахунку пенсії надаються.
В липні 2020 року було проведено перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, розмір пенсії з 01.07.2020 року складає 7841,76 грн.
Також, відповідач повідомляв, що ОСОБА_1 може ознайомитися з матеріалами електронної пенсійної справи в особистому кабінеті (а.с.8-9).
19.10.2020 року позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої просив видати йому довідку про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії до 01.10.2017 року та з 01.10.2017 року, з 01.03.2019 року, з 01.05.2020 року та з 01.07.2020 року із інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії, відомості які коефіцієнти по стажу та по заробітку застосовуються для нарахування пенсії заявника, які доплати, надбавки нараховуються до пенсії заявника та на якій підставі, яка заробітна плата (дохід) застосовується для обчислення, перерахунку, ідентифікації пенсії, відомості про членів сім'ї, які знаходяться на утриманні застрахованої особи, та її дітей, копії рішення про призначення (перерахунок) пенсії, документів, які використовуються для нарахування пенсії та які знаходяться в матеріалах пенсійної справи (довідки для підтвердження стажу роботи, довідки про заробітну плату) (а.с. 128).
Листом від 26.10.2020 року № 752-1874/Н-03/8-0580/20 Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомила позивача про розрахунок пенсії (а.с. 129-132).
04.11.2020 року позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся до відповідача із заявою та просив надати оригінал трудової книжки (а.с. 126).
Листом від 11.11.2020 року № 33673 Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило позивача, що останній при зверненні за призначенням пенсії надавав копію трудової книжки (а.с. 127).
З копії трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 встановлено, що позивач 12.07.2000 року був прийнятий до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат» в цех Домнаремонт на посаду вогнетривника на гарячих дільницях 5 розряду; 30.05.2008 року звільнений за власним бажанням (а.с. 111).
Згідно довідки № 23 від 31.01.2020 року встановлено, що ОСОБА_1 у період з 08.08.2000 року по 30.05.2008 року працював у Приватному акціонерному товаристві «ММК ім. Ілліча» (а.с. 14).
Відповідно до довідки № 105 від 31.01.2020 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Приватним акціонерним товариством «ММК ім. Ілліча», встановлено, що ОСОБА_1 у період з 08.08.2000 року по 30.05.2008 року виконував роботу у доменному виробництві, виробництві сталі на посаді вогнетривника, зайнятого на гарячих роботах, що передбачена Списком № 1 розділу 3 підрозділу 1, 2 пункту а, код КП 3.1а, 3.2а Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року (а.с. 14-зворотній бік).
Позивач встановивши, що до його пільгового стажу не був зарахований період роботи з 16.05.2006 року по 30.05.2008 року, звернувся до суду з даним позовом та просив суд зобов'язати відповідача зарахувати вказаний період до пільгового стажу та здійснити перерахунок з 01.06.2008 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. «а» ч. 1ст. 13 Закону № 1788працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Абзацам 1 та 2 частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Відповідно до п. 2.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
При цьому, абз.1 п.п.2 п.2.1 Порядку №22-1 передбачено надання документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Згідно з приписами статті 62 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Згідно трудової книжки позивача встановлено, що останній у період з 08.08.2000 року по 30.05.2008 року працював вогнетривником зайнятим на гарячих роботах в доменному виробництві ПрАТ «ММК ім. Ілліча».
Суд зазначає, що посада вогнетривника, зайнятого на гарячих роботах (код КП 3.1а) передбачена Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Отже, позивач у період з 08.08.2000 року по 30.05.2008 року виконував роботи, які діють право на пенсію за віком на пільгових умовах.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що періоди роботи з 08.08.2000 року по 30.05.2008 року повинні бути зараховані до пільгового стажу на підставі записів у трудовій книжці ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку стажу долученого до матеріалів справи встановлено, що період роботи з 08.08.2000 року по 15.05.2006 року на посаді вогнетривника, зайнятого на гарячих роботах на підприємстві ПрАТ «ММК ім. Ілліча» зараховано до пільгового стажу позивача при призначенні пенсії 15.05.2006 року (а.с. 15).
Як вбачається з матеріалів справи, після призначення пенсії (15.05.2006 року) позивач продовжував працювати на посаді вогнетривника, зайнятого на гарячих роботах на підприємстві ПрАТ «ММК ім. Ілліча» до 30.05.2008 року, що підтверджується записами у трудовій книжці.
Позивач у позовній заяві вказує на те, що відповідач без додаткового звернення особи, зобов'язаний здійснювати перерахунок пенсії із додаванням стажу без додаткового звернення позивача на підставі ч. 4 ст. 42 Закону № 1058, у зв'язку з чим просив суд зобов'язати відповідача перерахунок, нарахування та виплату пенсії з 01.06.2008 року.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції чинній на момент виникнення права на перерахунок пенсії) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Суд зазначає, що з аналізу вищезазначених положень вбачається, що без додаткового звернення осіб проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, а не пільгового стажу.
Також, Пунктом 6 Порядку №10-1 встановлено, що особам, які після призначення (попереднього перерахунку) працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, перерахунок проводиться відповідно до пунктів 3, 4 цього Порядку.
За заявами осіб, вказаних в абзаці першому цього пункту, та додатково наданою уточнюючою довідкою, виданою відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, з урахуванням результатів атестації робочих місць пенсія перераховується у строки, встановлені частиною четвертою статті 45 Закону. При перерахунку пенсії пільговий стаж обчислюється по лютий місяць включно.
Відповідно до пункту 7 цього ж Порядку у період по 11 жовтня 2019 року особи, яким проведено перерахунок пенсії відповідно до цього Порядку, можуть за поданою заявою провести перерахунок на умовах, передбачених абзацами першим - третім частини четвертої статті 42 Закону. Обчислення страхового стажу, який дає право на такий перерахунок, починається з дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, проведеного до 01 квітня 2018 року. Перерахунок пенсії проводиться на підставі заяви пенсіонера у строки, встановлені частиною четвертою статті 45 Закону.
Тобто здійснення перерахунку особам, які після призначення (попереднього перерахунку) працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 проводиться за заявами осіб, вказаних в абзаці першому цього пункту.
Суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії від 01.06.2008 року із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 16.05.2006 року по 30.05.2008 року, отже відсутні підстави для перерахунку пенсії, нарахування та виплати пенсії з 01.06.2008 року.
При цьому, з матеріалів справи встановлено, що позивач 15.05.2008 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у зв'язку із зарахуванням стажу та перерахунку по заробітку.
Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, позивач разом з вказаною заявою надав копію трудової книжки серії НОМЕР_3 , з якої встановлено, що позивач з 08.08.2000 року по час звернення із заявою працював у ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на посаді вогнетривника на гарячих роботах, тобто на роботах зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що при перерахунку пенсії на підставі заяви ОСОБА_1 від 15.05.2008 року відповідач зобов'язаний був зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи у ПрАТ «ММК ім. Ілліча» з 16.05.2006 року по 15.05.2008 року на підставі записів у трудовій книжці та здійснити перерахунок пенсії з 15.05.2008 року.
Що ж стосується вимог позивача зарахувати до пільгового стажу періоду роботи з 16.05.2008 року по 30.05.2008 року та здійснити перерахунок, нарахування та виплату пенсії з урахуванням вказаних періодів, суд зазначає наступне.
Як вже встановлено судом позивач із заявою про перерахунок пенсії від 01.06.2008 року до відповідача із відповідною заявою не звертався, при цьому 15.05.2008 року звернувся із заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням стажу та перерахунку пенсії по заробітку, та 13.05.2015 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку зі звільненням з ПрАТ «ММК ім. Ілліча» 30.05.2008 року, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи те, що на момент звернення із заявою про перерахунок пенсії від 15.05.2008 року у позивача не виникло право на зарахування до пільгового стажу періодів роботи у ПрАТ «ММК ім. Ілліча» з 16.05.2008 року по 30.05.2008 року, а на час звернувся із заявою про перерахунок пенсії від 13.05.2015 року у зв'язку зі звільненням з ПрАТ «ММК ім. Ілліча» 30.05.2008 року у останнього таке право виникло, суд приходить висновку, що відповідач при розгляді заяви від 13.05.2015 року про перерахунок пенсії повинен був вирішити питання щодо зарахування періоду роботи позивача з 16.05.2008 року по 30.05.2008 року до пільгового стажу позивача на підставі записів трудової книжки, яка була надана позивачем при перерахунку пенсії, що підтверджується відповідачем.
Стосовно посилання відповідача на те, що позивач із заявою про зарахування періодів роботи до пільгового стажу не звертався, та не надавав до управління довідки, що підтверджує пільговий характер робіт, суд зазначає, що вказані обставини спростовуються матеріалами справи та підтверджує, що позивач звертався з заявами про перерахунок пенсії від 15.05.2008 року та від 13.05.2015 року, отже, відповідач при розгляді вказаних заяв мав підстави вирішити питання щодо зарахування періодів роботи з 16.05.2006 року по 30.05.2008 року до пільгового стажу.
Щодо твердження відповідача про ненадання довідки, що підтверджує пільговий характер робіт, суд вказує на те, що відповідно до вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж є трудова книжка.
Суд зазначає, що записи у трудовій книжці позивача підтверджують пільговий характер робіт позивача.
Частиною 2 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Приписами статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
З аналізу вищезазначених положень встановлено, що органи, які призначають пенсію мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Крім того, відповідно до п. 1.9 Порядку № 22-1 відповідач мав право повідомити позивача про необхідність надання додаткових доказів, однак, відповідач не повідомив позивача про необхідність надання уточнюючих довідок.
З огляду на викладені обставини, суд приходить про протиправність дій відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 16.05.2006 року по 15.05.2008 року при розгляді заяви про перерахунок пенсії від 15.05.2008 року, та періодів з 16.05.2008 року по 30.05.2008 року при розгляді заяви про перерахунок пенсії від 13.05.2015 року.
Суд зазначає, що реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.
У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням владних дискреційних повноважень є закон і справедливість.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Ради 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відповідно до статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" та враховує положення "Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, а саме суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві з застосуванням слова "може".
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Однак, суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 15.05.2008 року із урахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» з 16.05.2006 року по 15.05.2008 року, та з 13.05.2015 року із урахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» з 16.05.2008 року по 30.05.2008 року, та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині визнання протиправними дій Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 16.05.2006 року по 15.05.2008 року при розгляді заяви про перерахунок пенсії від 15.05.2008 року, та періодів з 16.05.2008 року по 30.05.2008 року при розгляді заяви про перерахунок пенсії від 13.05.2015 року, зобов'язання Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 15.05.2008 року із урахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» з 16.05.2006 року по 15.05.2008 року, та з 13.05.2015 року із урахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» з 16.05.2008 року по 30.05.2008 року, та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що підставою звернення до суду стали неправомірні дії відповідача, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору в розмірі 630,60 грн.
Керуючись Конституцією України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не врахування до спеціального стажу період роботи ОСОБА_1 на підприємстві ПрАТ "ММК ім. Ілліча" у цеху Домнаремонт на посаді "вогнетривника на гарячих ділянках" 5 розряду з 16.05.2006 року по 30.05.2008 року, що складає 2 роки 14 днів, зобов'язання Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зробити перерахунок, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 пенсії з врахуванням до спеціального стажу роботи періоду роботи на підприємстві ПрАТ "ММК ім. Ілліча" у цеху Домнаремонт на посаді "вогнетривника на гарячих ділянках" 5 розряду з 01.06.2008 року - задовольнити частково.
Визнати протиправними дій Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 16.05.2006 року по 15.05.2008 року при розгляді заяви про перерахунок пенсії від 15.05.2008 року, та періодів з 16.05.2008 року по 30.05.2008 року при розгляді заяви про перерахунок пенсії від 13.05.2015 року.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 15.05.2008 року із урахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» з 16.05.2006 року по 15.05.2008 року, та з 13.05.2015 року із урахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» з 16.05.2008 року по 30.05.2008 року, та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, місцезнаходження: вул. Зелінського, 27а, м. Маріуполь, Донецька область, 87548) судовий збір в розмірі 630 (шістсот тридцять) гривень 60 копійок.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини рішення проголошена у судовому засіданні 12 квітня 2021 року без участі сторін.
Повний текст рішення складено та підписано 22 квітня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Олішевська