26 квітня 2021 року Справа № 160/3642/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -
12 березня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» (далі - позивач) із позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) з вимогами про:
- визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 14.09.2020 р. № UA110150/2020/000091/1.
В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві зазначив наступне. З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ "ПК "ДТЗ", було задекларовано партію отриманого товару за електронною митною декларацією (ЕМД) № UA 110150/2020/015045 від 11.09.2020 р. - вітбійні молотки серії «VITALS MASTER», в кількості 200 шт., загальною вартістю 14830 дол. США. Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України. Заявлений загальний рівень митної вартості задекларованого товару був визначений декларантом нарівні 15130,00 дол. США. Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації. Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення №1 від 11.09.2020 р., відповідно до якого виявлені начебто розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Листом № 03-11/09 від 11.09.2020р., ТОВ «ПК «ДТЗ» надало відповідачу додаткові документи.
Таким чином, декларантом були надані усі необхідні документи для ідентифікації та визначення вартісних показників товару та підтвердження розміру ціни, сплаченої за товар, для здійснення митної оцінки товару саме за методом №1.
Проте, 14.09.2020 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA 10150/2020/000091/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару № 1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ - до 17908 дол. США., а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Додаткові документи були безпідставно запитані у декларанта, оскільки відповідачем не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів.
Вимога про надання банківського платіжного документа як доказу оплати за товар є безпідставною, оскільки такий документ надавався відповідачу разом з документами митного оформлення.
Щодо зауваження митниці про відсутність інформації стосовно вартості послуг навантаження позивач зазначив, що витрати на навантаження не були понесені позивачем, тому не підлягають підтвердженню.
Також, відповідачем не наведено обґрунтувань вимоги стосовно надання до митного оформлення декларації країни відправлення.
Зауваження митного органу щодо неналежності прайс-листа є необґрунтованими, оскільки прайс-лист не є документом, на підставі якого визначається митна вартість.
Декларантом надано всі необхідні документи на підтвердження витрат на транспортування товару. Враховуючи наведене, рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 14.09.2020 р. № UA110150/2020/000091/1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 р. справу № 160/3642/21 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
31.03.2021 р. на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Заявлений до митного оформлення товар був поставлений позивачу на підставі зовнішньоекономічного контракту від 28.11.2019 р. № HLI-1-2020 з компанією-виробником «HUALI ELECTRIC APPLIANCE MANUFACTURING CO., LTD.». Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні, судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 25.07.2020. MRFB20073071E, товар було завантажено на судно - 25.07.2020. Якщо рахунок сплачено документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезено, товару (п.2 ст. 53 МКУ).
Також, відповідно до п. 4.2 контракту від 28.11.2019 р. № HLI-1-2020 у ціну товар включена виключно вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару.
Крім того, декларантом до митного оформлення не надано митну декларацію країни відправлення.
В наданому рахунку про надання послуг перевезення від 02.09.2020 р. № L32289 зазначена вартість морського фрахту частини контейнера № TCKU7384275 з урахуванням перевантаження на загальну суму 300 дол. США. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався.
У наданій до митного оформлення Заявці № 1/27 від 08.07.2020 р. містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме, в п. 11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 300 дол. США.
Згідно Заявки №1/27 від 08.07.2020 р. визначено маршрут перевезення та відповідно маршрут надання послуг Перевізником: NІNGBO, China - port Pivdennyi - city Dnipro, Ukraine. При цьому, у рахунку про надання послуг перевезення від 02.09.2020 р. № L32289 наявні відомості лише щодо вартості морського перевезення (фрахту) маршрутом NINGBO, China - port Pivdennyi.».
Відповідно до наданого декларантом рахунку від 02.09.2020 № L32289, термін його оплати спливає 15.10.2020 р. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ).
Наданий акт виконаних робіт від 02.09.2020 р. містить відомості щодо вартості морського фрахту частини контейнеру № TCKU7384275 за маршрутом Нінгбо, Китай - Південний, Україна згідно рахунку від 02.09.2020 р. № L32289 нa рівні 300 дол .США. Згідно Заявки № 1/27 від 08.07.2020 р. визначено маршрут прямування вантажу та відповідно маршрут надання послуг Експедитором порт Нінгбо, Китай - порт Південний, Україна - м. Дніпро.
Декларантом надано прайс-лист від 25.06.2020 р. та комерційну пропозицію від 02.07.2020 р. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін «прейскурант» частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг. Наданий прайс-лист від виробника «HUALI ELECTRICAL APPLIANCE MANUFACTURING" CO., LTD.» має суб'єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, містить умови поставки тотожні заявленим та виключно перелік товарів заявлений до митного оформлення за ЕМД №UAI10150/2020/015045, за формою за змістом повторюючи комерційну пропозицію від 16.06.2020 р.
Декларантом було повідомлено про те, що додаткові документи надаватись не будуть.
Застосувати інші методи визначення митної вартості товарів було не можливо, про що зазначено в рішенні.
В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно УКТЗЕД 8467219900 (товар №1 за ЕМД) «Інструменти ручні виробництва торговельної марки "Vitals", що мають у своєму складі вмонтований електричний двигун, з живленням від загальної електромережі», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД від 04.08.2020 р. №UA 110130/2020/021542 за ціною - 4,07 дол. США/кг на рівні 89,54 дол. США /шт. Враховуючи зазначене, оскаржуване рішення відповідає вимогам законодавства.
12.04.2021 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
28.11.2019 р. між Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» та компанією «HUALI ELECTRICAL APPLIANCE MANUFACTURING" CO., LTD.» було укладено контракт № HLI-1-2020.
Відповідно до п. 1.1 Контракту продавець продає, а покупець купує «товар» в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною цього Контракту.
08.07.2020 р. сторонами підписано Специфікацію №6 до вказаного контракту.
Згідно до умов даного зовнішньоекономічного контракту, Специфікації № 6 від 08.07.2020 p., було здійснено поставку ТОВ «ПК «ДТЗ» партію товарів (відбійні молотки серії «VITALS MASTER» в кількості 200 шт.) на загальну суму 14 830,00 дол. США, які поставлялись на умовах FOB-NINGBO, Китай згідно міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010".
З метою митного оформлення товару позивач 11.09.2020 р. подав до Дніпровської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію (ЕМД) № UA 110150/2020/015045.
Митна вартість товару була визначена декларантом за ціною контракту.
Із митною декларацією № UA 110150/2020/015045 для здійснення митного оформлення товару були надані:
- зовнішньоекономічний контракт від 28.11.2019 р. № HLI-1-2020;
- специфікація від 08.07.2010 р. № 6;
- платіжне доручення №41 від 07.09.2020 р. про оплату вартсоті товару;
- рахунок-фактура від 14.07.2010 р. №НLС20200208-02;
- пакувальний лист від 10.12.2019 р.;
- технічний опис товарів;
- договір перевезення вантажу морським транспортом № 1510/912/2019 від 15.10.19 р.;
- коносамент: № МRFВ20073071Е від 25.07.2010р.,
- морська накладна №599126523 від 27.07.2010 р.;
- заявка на міжнародне морське перевезення № 1/27 від 08.07.2010 р.;
- рахунок № L32289 від 02.09.2020р.;
- залізнична накладна № 40380701 від 07.09.2020 р.
11.09.2020 р. від митниці надійшло повідомлення №1, в якому були запитані наступні документи: 1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) прайс-листи виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Листом № 03-11/09 від 11.09.2020 р., ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало митниці: прайс-лист виробника/постачальника б/н від 20.11.2019 р.; акт виконаних робіт № б/н від 02.09.2020 р.; каталог(технічну документацію) від 11.09.2020 р., комерційну пропозицію виробника/постачальника (оферту) б/н 02.07.2020 р., лист підприємства від 11.09.2020 р. №01-11/09, банківський платіжний документ №41 від 07.09.2020 р. та повідомило, що інші додаткові документи надаватись не будуть.
14.09.2020 р. Дніпровською митницею Держмитслужби винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2020/000091/1.
Рішення обґрунтоване наступним.
Відповідно до специфікації від 111.06.2020 р. № 6 оплата здійснюється протягом 90 днів від дати отримання товару. Враховуючи умови поставки FOB, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні, судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 25.07.2020 р. MRFB20073071E, товар було завантажено на судно - 25.07.2020 р. Якщо рахунок сплачено документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезено, товару (п.2 ст. 53 МКУ).
Відповідно до п. 4.2 контракту від 28.11.2019 р. № HLI-1-2020 у ціну товару включена виключно вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару.
Крім того, декларантом до митного оформлення не надано митну декларацію країни відправлення.
В наданому рахунку про надання послуг перевезення від 02.09.2020 р. № L32289 зазначена вартість морського фрахту частини контейнера № TCKU7384275 з урахуванням перевантаження на загальну суму 300 дол. США. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався.
У наданій до митного оформлення Заявці № 1/27 від 08.07.2020 р. містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме, в п. 11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 300 дол. США.
Згідно Заявки №1/27 від 08.07.2020 р. визначено маршрут перевезення та відповідно маршрут надання послуг Перевізником: NІNGBO, China - port Pivdennyi - city Dnipro, Ukraine. При цьому, у рахунку про надання послуг перевезення від 02.09.2020 р. № L32289 наявні відомості лише щодо вартості морського перевезення (фрахту) маршрутом NINGBO, China - port Pivdennyi.».
Відповідно до наданого декларантом рахунку від 02.09.2020 р. № L32289, термін його оплати спливає 15.10.2020 р. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ).
Наданий акт виконаних робіт від 02.09.2020 р. містить відомості щодо вартості морського фрахту частини контейнеру № TCKU7384275 за маршрутом Нінгбо, Китай - Південний, Україна згідно рахунку від 02.09.2020 р. № L32289 нa рівні 300 дол .США. Згідно Заявки № 1/27 від 08.07.2020 р. визначено маршрут прямування вантажу та відповідно маршрут надання послуг Експедитором порт Нінгбо, Китай - порт Південний, Україна - м. Дніпро.
Декларантом надано прайс-лист від 25.06.2020 р. та комерційну пропозицію від 02.07.2020 р. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін «прейскурант» частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг. Наданий прайс-лист від виробника «HUALI ELECTRICAL APPLIANCE MANUFACTURING" CO., LTD.» має суб'єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, містить умови поставки тотожні заявленим та виключно перелік товар заявлений до митного оформлення за ЕМД №UAI10150/2020/015045, за формою за змістом повторюючи комерційну пропозицію від 16.06.2020 р.
Декларантом було повідомлено про те, що додаткові документи надаватись не будуть.
В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно УКТЗЕД 8467219900 (товар №1 за ЕМД) «Інструменти ручні виробництва торговельної марки "Vitals", що мають у своєму складі вмонтований електричний двигун, з живленням від загальної електромережі», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД від 04.08.2020 р. №UA 110130/2020/021542 за ціною - 4,07 дол. США/кг на рівні 89,54 дол. США /шт.
Митна вартість товару скориговано митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2ґ - резервним методом.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).
Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.
Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно статтей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:
1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;
2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;
3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;
4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;
5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;
6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;
7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
Декларація митної вартості подається у разі:
1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;
2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;
3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Згідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
14.09.2020 р. Дніпровською митницею Держмитслужби винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2020/000091/1.
Доводи відповідача щодо ненадання платіжного документа на підтвердження здійснення оплати за товар є необґрунтованими.
Позивачем до митного оформлення надано платіжний документ № 41 від 07.09.2020 р. за яким продавцю за контрактом № HLI-1-2020 перераховано 29 434,19 дол. США, у тому числі 14 830 дол. США за товар, поставлений по Специфікації №6.
Щодо необхідності підтвердження вартості послуг навантаження товару, суд зазначає наступне.
Термін FOB Інкотермс 2010 передбачає оплату продавцем витрат на завантаження вантажу на борт судна, а тому доводи позивача щодо відсутності як підстав, так і доказів сплати ним зазначених витрат є обґрунтованими.
У розумінні "Інкотермс 2010" термін "вартість і фрахт" означає, що постачальник оплачує, всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв'язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця.
Витрати на транспортування по країні продавця та завантаження на борт судна не потребують додаткового підтвердження для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов договору поставки та за інвойсом.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховгого Суду від 02.03.2018 р. № 804/2997/17, від 12.03.2019 р. № 817/604/17.
До митного оформлення позивачем надано договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 1510/912/2019 від 15.10.2019 р.
Згідно до п. 2.2. Договору перевізник видає коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезення та підставою для вивантаження та подальших операцій з вантажем в порту призначення.
Відповідно до п.п. 1.2, 4.3 договору №1510/912/2019 від 15.10.19 р. детальні умови морського перевезення визначаються в заявках, підписаних замовником, які є невід'ємною частиною Договору.
У випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт.
Позивачем надано відповідачу коносамент: № МRFВ20073071Е від 25.07.2010р., морську накладну №599126523 від 27.07.2010 р.
Стосовно різних даних про включення додаткових витрат в Заявці №1/27 від 08.07.2020 р. суд зазначає наступне.
В п. 11 заявки зазначено вартість послуги з перевезення (включаючи додаткові витрати), а п. 12 заявки передбачає внесення інформації щодо наявності (або відсутності) таких додаткових витрат.
В п. 11 Заявки №1/27 від 08.07.2020 р. зазначена вартість фрахту (включаючи додаткові витрати) у розмірі 300 дол. США і зазначено, що вартість перевантаження включена у загальну вартість фрахту. Пункт 12 містить інформацію про відсутність додаткових витрат.
Вказане узгоджується з положеннями договору №1510/912/2019 від 15.10.19 р.
Твердження відповідача щодо не надання доказів оплати рахунку L 32289 від 02.09.2020 р. є безпідставними в зв'язку з наступним.
Сторонами не заперечується, що строк сплати рахунку спливає 15.10.2020 р.
З наданого інвойсу №L32289 вбачається що на день декларування товару (11.09.2020 р.) термін сплати коштів за фрахт вантажу не сплив. Оплата не здійснювалась, а тому надання банківського платіжного документа на фрахт було не можливим.
Оплата інвойса № L32289 здійснена 19.10.2020 р. платіжним дорученням №26.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 р. у справі №1140/3242/18 (провадження №К/9901/15046/19).
Позивачем надано до митного оформлення первинні документи щодо виконання договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 1510/912/2019 від 15.10.2019 р. та які стосуються витрат на перевезення до території України. Числові значення та інші відомості документів узгоджуються між собою. Перевезення товару по території України не входить до предмету вказаного договору. В п. 11 Заявки №1/27 від 08.07.2020 р. сторонами узгоджено повний маршрут прямування вантажу до кінцевого пункту призначення - порт Південний, Україна.
Стосовно зауважень митного органу до прайс-листа, суд зазначає наступне.
До переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.
Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.
Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 р. у справі №420/2315/19.
Ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 р. у справі №810/4116/17.
Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для коригування митної вартості товарів слугувала інформація з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) ДФС України щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Крім того, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, в ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 р. у справі №825/648/17 (провадження №К/9901/16592/18).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, відповідачем не доведено наявності зазнаних в оскаржуваному рішенні підстав для коригування вартості товару.
Рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 14.09.2020 р. № UA110150/2020/000091/1 не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, але не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 2 270,00 грн. підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 14.09.2020 р. № UA110150/2020/000091/1.
Судові витрати в розмірі 2 270,00 грн. стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено у повному обсязі 26.04.2021 р.
Суддя О.С. Рябчук