26 квітня 2021 року Справа № 160/8126/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпро, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
16.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпро в якому просить:
- визнати неправомірними та протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , за вислугу років на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області № 18-79 вих. 20 від 04.03.2020 р.
- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпро провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії, виходячи з розрахунку 90% розміру заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій відповідно довідки прокуратури Дніпропетровської області № 18-79 вих.20 від 04.03.2020 р. без обмеження максимального розміру пенсії та зробити відповідні виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 15.07.1970 року по 03.09.2001 року позивач працював в органах прокуратури України обіймаючи різні посади. З 03.09 2001 року на підставі наказу №732 від 10.08.2001 року позивач був звільнений з органів прокуратури у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ. З серпня 2001 року позивач одержує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII. Пенсію позивачу за вислугу років було призначено та
виплачувалось у розмірі 90% від суми заробітної плати. 30.08.2017 року постановою Кабінету Міністрів України №657 «про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії позивача, збільшився, про що він отримав відповідну довідку з прокуратури Дніпропетровської області №18-79 вих.20 від 04.03.2020 року. 05.03.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, за результатами розгляду якої листом № 1546/03 від 14.04.2020 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії. Свою відмову відповідач мотивував тим, що перерахунок пенсій, призначених згідно з Законом України «Про прокуратуру», пенсіонерам, які працюють на посадах прокурорів, проводиться у зв'язку з індивідуальними змінами, що впливають на збільшення заробітної плати (починаючи з 13.12.2019 року). Дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років на підставі вищевказаної довідки прокуратури Дніпропетровської області вважає протиправними, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року було призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи з 20.08.2020 року та залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до участі у справі у якості другого відповідача.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року було зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20 (провадження Пз/9901/9/20).
04.08.2020 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві та вважає їх необгрунтованими з наступних підстав. Умови та порядок перерахунок призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України, проте Кабінетом Міністрів України порядок та умови проведення перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено. Також відповідач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р (П)/2019 положення ч.20 ст. 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 року № 1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України, разом з тим на думку ПФУ право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненням, що надходять починаючи з 13.12.2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019 року. З огляду на вищенаведене, на думку відповідача, позивач не має право на перерахунок пенсїї. Враховуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
19.08.2020 року на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій він зазначив, що відповідач фактично не заперечує право на перерахунок призначених прокурорам пенсій, але помилково вважає, що перерахунок пенсій прокурорам проводиться за зверненням, що надходять в ПФУ починаючи з 13.12.2019 року, для яких момент права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019 року. Порядок перерахунку пенсій встановлений, тому ніяких законних підстав для відмови позивачу у перерахунку призначеної пенсії не має. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 року було поновлено провадження в даній справі.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що з 03.09 2001 року на підставі наказу №732 від 10.08.2001 року позивач був звільнений з органів прокуратури у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ.
З серпня 2001 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугою років, на підставі положень Закону України «Про прокуратуру».
Прокуратурою Дніпропетровської області 04.03.2020 року позивачу видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуються для перерахунку пенсії №18-79 вих20, згідно з якою заробітна плата позивача з 06.09.2017 року складає 32761,50 грн.
05.03.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок призначеної пенсії за вислугою років на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 04.03.2020 року №18-79 вих20.
Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 14.04.2020 року за вих. №1546/03-16 позивачу повідомлено про відмову у перерахунку пенсії на підставі вищезазначеної довідки, оскільки Другим Сенатом Конституційного Суду України 13 грудня 2019 року прийнято Рішення №7-р(ІІ)/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Рішення) та встановлено порядок його виконання. Перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Перерахунок пенсій, призначених згідно Закону України "Про прокуратуру", пенсіонерам, які працюють на посадах прокурорів, проводиться у зв'язку з індивідуальними змінами, що впливають на збільшення заробітної плати (починаючи з 13 грудня 2019 року): призначення на вищу посаду; збільшення вислуги років, присвоєння почесного звання або наукового ступеня; збільшення розміру складових заробітної плати пенсіонера; за кожні два відпрацьовані роки з дати призначення/попереднього
перерахунку пенсії; після звільнення з роботи. Перерахунок пенсії проводиться з дати звернення за перерахунком пенсії. Право на перерахунок пенсій за викладених умов виникає за зверненнями, і надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року. Оскільки у позивача відсутні вищевикладені умови, право на перерахунок пенсії, також відсутнє.
Позивач, вважаючи відмову відповідача у перерахунку пенсії протиправною, за захистом своїх прав звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15.07.2015 року визначалися статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (далі Закон № 1789-ХІІ).
Так, відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI (далі Закон № 3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 3668-VI з 01.10.2011 року стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 року ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ (далі Закон № 1697-VІІ).
Частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 року вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом норми щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015 року. Водночас з 15.07.2015 року втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";
частину двадцяту статті 86 Закону України від 14.10.2014 року "Про прокуратуру" № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015 року) викладено у такій редакції: " 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Отже, починаючи з 01.01.2015 року в Україні: жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру"; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Однак, протягом 2015-2019 років Кабінет Міністрів України не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Рішенням від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019 є втрата чинності з 13.12.2019 року норм частини 20 статті 86 Закону №1697-VII.
Конституційний Суд України в пункті 3 вказаного рішення установив такий порядок виконання ухваленого рішення:
- частина 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;
- частина 20 статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Тобто, Закон №1697-VII з 13.12.2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення їхньої заробітної плати.
Твердження пенсійного органу про той факт, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VII (у редакції, що діє з 13.12.2019 року), обов'язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів.
Крім того, постанова Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" є чинною, а тому, відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам".
Щодо суб'єкта владних повноважень, який є належним відповідачем в даній справі, суд зазначає наступне.
Позивач оскаржує відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі в здійсненні перерахунку пенсії, викладену в листі від 14.04.2020 року за №1546/03-16.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 року № 821 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України", 31.01.2018 року
проведено державну реєстрацію припинення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є
правонаступником прав та обов'язків Центрального об'єднаного управління Пенсійного
фонду України Дніпропетровської області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за №41/26486 забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами України вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення, організовує роботу управлінь Фонду щодо забезпечення надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства, в межах повноважень, передбачених законом здійснює контроль за цільовим використанням коштів призначених для виплати пенсій.
Отже, належним відповідачем в даній справ є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оскільки є правонаступником прав та обов'язків Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 04.03.2020 року №18-79 вих20.
Також, суд зазначає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладена у листі від 14.04.2020 року за №1546/03-16 за своєю суттю та в розумінні статті 5 КАС України є індивідуальним актом суб'єкта владних повноважень, тобто, в даному випадку, тому з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати його.
Частина 20 статті 86 Закону №1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13.12.2019 року, а тому, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019 року.
Аналогічна позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 року у справі №560/2120/20 (провадження №Пз/9901/9/20), яке набрало законної сили і є зразковим рішенням.
Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Водночас, ця справа є типовою по відношенню до зразкової справи №560/2120/20.
При цьому, щодо відсоткового розміру пенсії відносно заробітної плати та чи підлягають зазначені пенсії перерахунку без обмеження їх граничного розміру Верховний Суд у зразковій справі №560/2120/20 зазначив, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657.
Враховуючи викладене, питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Верховний Суд зауважив, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також, Верховний Суд зауважив, що оскільки відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
З огляду на висновки Верховного Суду в зразковій справі №560/2120/20 та встановлені судом обставини справи, порушені права позивача підлягають відновленню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 14.04.2020 року за №1546/03-16 про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 13.12.2019 року перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області 04.03.2020 року №18-79 вих20 та з урахуванням виплаченої раніше суми пенсії. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у загальній сумі 840,80 грн., про що свідчить додана до позовної заяви відповідна квитанція.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 630,60 грн.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 14.04.2020 року за №1546/03-16 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) з 13 грудня 2019 року здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 04.03.2020 року №18-79 вих20, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 630,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна