26 квітня 2021 року Справа 160/6136/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд "Екологія Геос" про визнання протиправними дій чи бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
19.04.2021 року через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд "Екологія Геос", в якому просить суд:
1. Визнати дії чи бездіяльність Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за результатом подання позивачем скарги за № БЛ-11755678 від 17.12.2020, на підставі статті 28 Закону України "Про звернення громадян" протиправними.
2. Зобов'язати Державу Україна в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, на підставі частини 1 статті 276 ЦКУ, негайно вчинити дії спрямовані на поновлення:
1) гарантії екологічних прав співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у відповідності із законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статтею 50 Конституції України;
2) гарантії права на захист моральних та матеріальних інтересів пов'язаних із об'єктами інтелектуальної власності співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у відповідності із статтею 54 Конституції України;
3) гарантії права на звернення щодо реалізації соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 та скаргою про їх порушення, у відповідності із законом України "Про звернення громадян" та статтею 40 Конституції України;
4) гарантії права на вільний розвиток особистості кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у відповідності із статтею 23 Конституції України;
5) гарантії права на рівність конституційних прав і свобод та рівності перед законом кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у відповідності із статтею 24 Конституції України;
6) гарантії права на захист життя і здоров'я співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 та життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань посадових осіб державних органів влади, у відповідності із статтею 27 Конституції України;
7) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 брати участь в управлінні державними справам, у відповідності із статтею 38 Конституції України;
8) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, у відповідності із статтею 41 Конституції України;
9) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, у відповідності із статтею 42 Конституції України;
10) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку кожен вільно обирає у відповідності із статтею 43 Конституції України;
11) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, у відповідності із статтею 46 Конституції України;
12) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 " на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, у відповідності із статтею 48 Конституції України;
13) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, у відповідності із статтею 49 Конституції України;
14) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, у відповідності із статтею 56 Конституції України.
3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, на підставі пункту 10-1 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду, яка є гарантією захисту прав фізичних та юридичних осіб від протиправних дій посадових осіб державних органів влади, за порушення:
1) гарантії екологічних прав співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у відповідності із законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статтею 50 Конституції України;
2) гарантії права на захист моральних та матеріальних інтересів пов'язаних із об'єктами інтелектуальної власності співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у відповідності із статтею 54 Конституції України;
3) гарантії права на звернення щодо реалізації соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 та скаргою про їх порушення, у відповідності із законом України "Про звернення громадян" та статтею 40 Конституції України;
4) гарантії права на вільний розвиток особистості кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у відповідності із статтею 23 Конституції України;
5) гарантії права на рівність конституційних прав і свобод та рівності перед законом кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у відповідності із статтею 24 Конституції України;
6) гарантії права на захист життя і здоров'я співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 та життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань посадових осіб державних органів влади, у відповідності із статтею 27 Конституції України;
7) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 брати участь в управлінні державними справам, у відповідності із статтею 38 Конституції України;
8) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, у відповідності із статтею 41 Конституції України;
9) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, у відповідності із статтею 42 Конституції України;
10) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку кожен вільно обирає у відповідності із статтею 43 Конституції України;
11) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, у відповідності із статтею 46 Конституції України;
12) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 " на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло., у відповідності із статтею 48 Конституції України;
13) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, у відповідності із статтею 49 Конституції України;
14) гарантії права кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, у відповідності із статтею 56 Конституції України, на підставі статті 1173, частини 2 статті 276 Цивільного кодексу України, статті 25 Закону України "Про звернення громадян", статті 56 Конституції України,
- моральну шкоду ОСОБА_1 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб,
- моральну шкоду ОСОБА_2 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб,
- моральну шкоду ОСОБА_3 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб,
- моральну шкоду ОСОБА_4 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
4. Відшкодувати ОСОБА_1 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.
5. Відшкодувати ОСОБА_2 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.,
6. Відшкодувати ОСОБА_3 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн..
7. Відшкодувати ОСОБА_4 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.,
8. Відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну шкоду за період з 1 січня 2007 року по дату забезпечення реалізації у виробництво спільної інтелектуальної власності по вказаним заявкам на винаходи у розмірі всіх місячних мінімальних Єдиних соціальних внесків до Пенсійного фонду,
9. Відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну шкоду за період з 1 січня 2007 року по дату її виплати шкоду у розмірі всіх місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
10. Відшкодувати ОСОБА_4 матеріальну шкоду за період з 1 вересня 2015 року по дату забезпечення реалізації у виробництво спільної інтелектуальної власності по вказаним заявкам на винаходи у розмірі всіх місячних мінімальних Єдиних соціальних внесків до Пенсійного фонду.
11. Відшкодувати ОСОБА_4 матеріальну шкоду за період з 1 вересня 2015 року по дату її виплати шкоду у розмірі всіх місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
12. Відшкодувати ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі вартості газу та електричної енергії за опалювальний період 2020-2021 року.
13. Перерахувати вказані кошти за моральні страждання у розмірі 40 тисяч місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб та упущену вигоду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у розмірі 1400 млн. грн., які є коштами платників податків, на рахунок Благодійного фонду "Екологія-Геос", код отримувача 33474710, АТ КБ "Приватбанк" НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , головним цілями та завданнями якого є:
- сприяння розробці та реалізації загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм спрямованих на поліпшення соціального, економічного і екологічного становища, забезпечення інтересів держави в енергетичній, екологічній, економічній та оборонній сфері, а також забезпечення конституційних прав громадян України на добробут та безпечне для життя і здоров'я довкілля шляхом запровадження у виробництво технології ІНФОРМАЦІЯ_1 з використанням альтернативної сировини для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії за допомогою енергетичних агрегатів Благути з замкненим циклом роботи;
- для запровадження у виробництво, на користь платників податків, проекту програми "Теплоагенти Благути" - енергетична незалежність, екологічна безпека, здоров'я і добробут Українського народу".
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суддя приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються, зокрема, клопотання звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
Від позивача через підсистему "Електронний суд" 23.04.2021 року до суду надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Вирішуючи заявлене клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору суддя виходить з наступного.
Так, за приписами ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналіз правових позицій, викладених у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-VІ Про судовий збір, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2 дає підстави для висновку, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем на підтвердження скрутного майнового стану та неможливості сплати судового збору надано копії документів, які свідчать про наявність у позивача боргу за газ (рахунки, вимога про сплату боргу), однак вказані докази не містять відомостей про майновий стан позивача.
При цьому, достатнім доказом для підтвердження скрутного майнового становища позивача, серед іншого, може бути довідка про доходи з органів державної податкової інспекції за останні 12 місяців.
На момент подання даного адміністративного позову жодного належного доказу не надано, що виключає підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову до суду з урахуванням вимог ст.8 Закону України Про судовий збір та ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, судом приймається до уваги і те, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Враховуючи вищенаведене, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, а тому у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Так, за приписами ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021р. складає 2270,00 грн. (2270,00 грн.*0,4=908,00 грн.).
Тобто за подання даного адміністративного позову, немайнового характеру, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.
У відповідності до вимог ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.
Пунктом 2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно до вимог п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Так, перевіряючи всі вищенаведені обставини, які суд зобов'язаний перевірити під час вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі, суддею встановлено, що у позовній заяві позивач зазначає про місце свого проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 , проте на підтвердження місця проживання (перебування) позивача за наведеною у позові адресою жодних доказів не надано, що унеможливлює перевірку судом дотримання позивачем правил підсудності.
Згідно до п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, як вбачається зі змісту позовних позивача, позовна заява не містить змісту позовних вимог з урахуванням ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та у ній не зазначені докази на підтвердження таких обставин в порушення вимог ч.1 ст.5, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно до п.8, п.9 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що позивачами у адміністративних справах є ті особи на захист прав, свобод та інтересів яких подано позов, а відповідачами у адміністративних справах є ті суб'єкти владних повноважень, до яких звернуто позовні вимоги позивача.
Як вбачається зі змісту заявленого позову позивачем визначено в якості відповідачів Дніпропетровську обласну державну адміністрацію та Головне управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, проте з викладу прохальної частини позову не можливо встановити, які саме позовні вимоги звернуто позивачем до кожного з відповідачів, в порушення вимог ст.4, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, зі змісту позову вбачається, що позивачем не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, які направлені на захист прав, свобод та інтересів інших осіб - співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1, які не є позивачами у цій справі, в порушення вимог ст.4, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, позовна заява не містить викладу обставин щодо порушення відповідачами прав та інтересів позивача саме у сфері публічно-правових відносин, з урахуванням того, що зі змісту позовних вимог вбачається, що вони направлені на захист особистих майнових прав позивача та інших осіб - співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в порушення вимог ст.2, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до п.23 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що вимога щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії (похідна вимога) може розглядатися адміністративними судами лише за умови, що така вимога поєднана з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (основною вимогою).
Разом з тим, як вбачається зі змісту заявленого позову позивачем до відповідачів не заявлено позовних вимог публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи щодо похідних позовних вимог, викладених у пунктах 2-13.
Також, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, позивачем до позовної заяви не додано відповідних доказів, зокрема, позивачем не надано копії скарги №БЛ-11755678 від 17.12.2020р., доказів її направлення відповідачам, доказів отримання такої скарги відповідачами та не надано копії відповіді на таку скаргу, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 161, ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд "Екологія Геос" про визнання протиправними дій чи бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
1) оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн., сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA238999980313131206084004008
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
2) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у ньому змісту позовних вимог з урахуванням ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та із зазначенням доказів на підтвердження таких обставин у відповідності до вимог ч.1 ст.5, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із приведенням у відповідність прохальної частини позову та зазначенням у ній позовних вимог звернутих позивачем до кожного з відповідачів у відповідності до вимог ч.1 ст.5, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, які направлені на захист прав, свобод та інтересів інших осіб - співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1, які не є позивачами у цій справі, у відповідності до вимог ст.4, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин щодо порушення відповідачами прав та інтересів позивача саме у сфері публічно-правових відносин, з урахуванням того, що зі змісту позовних вимог вбачається, що вони направлені на захист особистих майнових прав позивача та інших осіб - співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у відповідності вимог ст.2, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові вимог публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи щодо похідних позовних вимог, викладених у пунктах 2-13;
3) доказів на підтвердження місця проживання (перебування) позивача за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України;
4) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, копії скарги №БЛ-11755678 від 17.12.2020р., доказів її направлення відповідачам, доказів отримання такої скарги відповідачами та копії відповіді на таку скаргу, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна