21 квітня 2021 року Справа 160/6052/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача 1: Держави України в особі Кабінету Міністрів України, відповідача 2: Міністерства захисту довкілля України, відповідача 3: Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд "Екологія-Геос" про визнання дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
16.04.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1: Держави України в особі Кабінету Міністрів України, відповідача 2: Міністерства захисту довкілля України, відповідача 3: Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд "Екологія-Геос" про визнання дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 4, п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Так, в позовній заяві зазначено лише позовні вимоги позивача, проте, не надано обґрунтування заявленим вимогам.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано документу про сплату судового збору.
Разом з тим, позивачем заявлено про звільнення від сплати судового збору для забезпечення доступу до правосуддя у відповідності до статей 2 та 5 КАС України та статей 3, 8, 55 Конституції України.
Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Положеннями ч. 1 ст. 133 КАС України встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк є врахування судом майнового стану сторони.
При цьому, Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI встановлено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIІІ) визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За приписами частини другої вищевказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд зазначає, що вищенаведений перелік осіб є вичерпним.
Водночас відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії", "Креуз проти Польщі", сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Однак ЕСПЛ також неодноразово вказував на те, що вимога про сплату судового збору не обмежує право заявників на доступ до суду (справа "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95 від 19.06.2001 року). Це пов'язано з тим, що, на думку ЕСПЛ, судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необгрунтованих та безпідставних позовів та перенаватаження судів (справа "Шишков проти Росії", заява № 26746/05 від 20.05.2014 року).
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 8 Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Враховуючи наведене, позивач у справі може за певних обставин (дійсної неспроможності сплатити судовий збір, підтвердженої належними доказами) бути звільненим від сплати судового збору або його сплата може бути відстрочена чи розстрочена, розмір судового збору може бути зменшений судом.
На підтвердження заявленого клопотання позивачем не додано жодної інформації про майновий стан позивача: інформації про доходи (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), наявність рухомого та нерухомого майна, цінних паперів тощо.
За вказаних обставин заява позивача про звільнення від сплати судового збору не є обгрунтованою, а тому суд відмовляє у її задоволенні.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.
Згідно із приписами ст. 4 "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовні вимоги позивача стосуються розгляду його звернення та відшкодування моральної та майнової шкоди.
У відповідності до п. 13 ч. 2 ст. ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір за одну немайнову позовну вимогу, тобто 908 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101;
банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);
код ЄДРПОУ 37988155;
рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632;
МФО - 899998;
код класифікації доходів бюджету - 22030101.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ч.1 ст.169 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1: Держави України в особі Кабінету Міністрів України, відповідача 2: Міністерства захисту довкілля України, відповідача 3: Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд "Екологія-Геос" про визнання дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом надання до канцелярії суду:
- уточненої позовної заяви оформленої у відповідності до приписів п. 4, п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України;
- оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 908 грн.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Рищенко