25 квітня 2019 року Справа № 160/9375/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення №000796400 (форма “С”) від 12.11.2018р. на суму штрафних санкцій 17000грн.00коп. застосованих до нього.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 25.09.2018 року посадовими особами Головного управлінням ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) за адресою: АДРЕСА_1 , проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами» №4679/26-15-40-01/ НОМЕР_1 від 28.09.2018 року. У висновках вказаного акту відповідач вказав, що перевіркою встановлено факт реалізації та зберігання ФОП ОСОБА_1 сидру, а також зберігання алкогольних напоїв без наявності довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру. Позивач не визнає цього порушення, вказує, що було реалізовано пиво, а відповідач помилково та необґрунтовано прирівнює пиво спеціальне «ель», до алкогольного напою «сидр». Також зауважив, що позивач здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями за адресою, вказаною в ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом), а тому внесення до реєстру інформації про місце зберігання за адресою: АДРЕСА_1 , законом не вимагається.
17.12.2018 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України. На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 01.03.2019р. позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення та своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень, заяв або клопотань не подав.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2018 року о 18год. 00хв. посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_1 .
В ході перевірки встановлено, що у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено факт реалізації ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) алкогольного напою, а саме: «Ель Роял Фрут Гарден Смородина» місткістю 0,5 л. міцністю 5% об., що підтверджується товарним чеком від 26.09.2018 року №00000212 0002.
Також, перевіркою встановлено факт зберігання ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) в магазині «МОРЕ ПИВА» за адресою: АДРЕСА_1 , двох кег місткістю по 50 л. еля «Диня» та «Смородина», на яких наявні етикетки із зазначенням виробника - ДП «Роял Фрут Гарден Іст» ТОВ «Роял Фрут Гарден», без вказівки складу та відповідності вимогам ТУ.
Таким чином, перевіркою встановлено факт реалізації та зберігання позивачем сидру всупереч приписам Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі Закон №481/95-ВР), оскільки позивачем до перевірки не надано діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі та/або алкогольними напоями.
Крім того, перевіркою встановлено зберігання ФОП ОСОБА_1 в магазині за адресою: АДРЕСА_1 алкогольних напоїв, а саме: сидр «Диня», сидр «Смородина» без наявності Довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, чим порушено вимоги частини 37 статті 15 Закону №481/95-ВР.
За результатами фактичної перевірки складено акт №4679/26-15-40-01/ НОМЕР_1 від 28.09.2018 року «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами», на підставі висновків якого 12.11.2018 року контролюючим органом прийнято податкового-повідомлення рішення №000796400 (форма «С») про застосування штрафних санкцій у розмірі 17 000 грн. за допущене порушення, а саме: роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії з розрахунку 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000,00 грн.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернвся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Кодексу.
Згідно з п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п.80.10 ст.80 ПК України).
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України врегульовані Законом №481/95-ВР.
За змістом статті 1 зазначеного Закону:
- алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;
- слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 куб. см, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю;
- пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203;
- роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Згідно зі ст.15 Закону №481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.
Статтею 17 Закону №481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем реалізовано алкогольний напій «Ель Роял Фрут Гарден Смородина» місткістю 0,5 л. міцністю 5% об., що підтверджується актом перевірки та доданими до нього матеріалами.
Продаж позивачем саме пива спеціального «ЕЛЬ» підтверджується також наступними доказами:
- фіскальним чеком №00000212 002 від 26.09.2018 року із зазначенням найменування реалізованого товару: « ОСОБА_2 »;
- первинною бухгалтерською документацією (договір поставки №195/2017 від 14.01.2017 року, укладений між ДП «Роял Фрут Гарден Іст» ТОВ «Роял Фрут Гарден» та позивачем; видаткова накладна №РН-0000667 від 20.09.2018 року про постачання пива спеціального «Ель (ALE) фруктово-ягідний»; товарно-транспортна накладна №658 від 20.09.2018 року на переміщення алкогольних напоїв із відомостями про вантаж, а саме: пиво спеціальне «Ель (ALE) фруктово-ягідний»; якісне посвідчення № 1144 від 20.09.2018 року про відповідність продукції «Ель фруктово-ягідний» ТУ У 11.0-31359861-007:2016.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у перевіряємий період мав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №201826516404266 від 03.05.2018 року із терміном дії з 18.05.2018 року по 17.05.2019 року, що відображено в акті №4679/26-15-40-01/ НОМЕР_1 від 28.09.2018 року.
Натомість, посилання відповідача на те, що позивачем було реалізовано сидр та необхідність отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі та/або алкогольними напоями, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Так, відповідно до інформації із відкритих джерел, ель - це різновид пива, одержуваного при верховому бродінні солодового сусла. Відмінність елю в технологічній схемі виробництва висока (як для пива) температура бродіння (від 15 до 24 ° С). Сидр є алкогольним напоєм, одержуваним виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додавання спирту).
При цьому, згідно з Українським класифікатором товарів, сидр відноситься до категорії 2206 00 31 00 - інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, в іншому місці не зазначені: інші: ігристі: сидр і перрі.
Суд зауважує, що контролюючим органом не здійснювалось дослідження питання щодо віднесення напою «Пиво спеціальне ель» до товарної категорії 2206 00 31 00, до якої належить сидр, а посилання контролюючого органу в акті перевірки на встановлення факту наявності на кегах еля етикеток із зазначеннями виробника ДП ТОВ «Роял Фрут Гарден Іст» ТОВ «Роял Фрут Гарден», відсутності складу та відповідності вимогам ТУ не може свідчити про порушення норм Закону № 481/95-ВР і не утворює складу податкового правопорушення.
В акті перевірки відповідач зазначає, що відповідно до інформаційного ресурсу ДФС України «Єдиний реєстр податкових накладних» по ДП «Роял Фрут Гарден Іст» ТОВ «Роял Фрут Гарден» не встановлено виписку податкових накладних в адресу контрагентів-покупців із зазначеною назвою алкогольного напою: « Ель Роял Фрут Гарден Диня білий нап/сол, 50 л. кег, 5%, с/а, Україна (кг)».
Пиво спеціальне «Ель (ALE)» фруктово-ягідний» виробляється згідно ТУ У 11.0-31359861-007:2016. Технологія виробництва пива спеціального передбачає наявність різноманітних смакових та ароматичних композицій та ароматизаторів, які містять легкі аромати фруктів, зокрема дині. Вказаний продукт, крім іншого також має різноспектровий колір та смак, що досягається в процесі додавання різних сортів хмелю, солоду інших харчових інгредієнтів, а також шляхом застосування складних і новітніх технологій пивоваріння. З метою доведення до споживачів інформації про продукт (його смакові особливості), до загальної інформації про нього можуть вказуватись аромати фруктів, в даному випадку комерційна назва «Диня» та «Смородиновий ель».
Враховуючи те, що до описової частини ТУ У 11.0-31359861-007:2016 можуть не вноситися комерційні та маркетингові назви, а також колір та смак продукту, які утворюються під час його виготовлення, у супровідні та інші фінансово-бухгалтерські документи, які розкривають зміст господарської операції, вноситься загальна назва «Ель (ALE)» фруктово-ягідний».
Твердження позивача підтверджуються реєстрацією в Єдиному реєстр податкових накладних податкової накладної по операції з поставки пива спеціального ель.
Також, суд не може визнати обґрунтованим посилання податкового органу на наявність на офіційному сайті мережі «МОРЕ ПИВА» (https://morepiva.ua) в описі слабоалкогольного напою «Ель» інформації про склад: сік яблучний зброджений, глюкозно-фруктозний сироп, настоянка диня, кислота лимонна харчова, С02, сорбат калію (аналогічний склад сидру виробника ДП «Роял Фрут Гарден Іст» ТОВ «Роял Фрут Гарден»), оскільки позивач не є власником або адміністратором вказаного сайту. Також, відповідачем не доведено, що саме позивач розмістив на сайті вищевказану інформацію.
З приводу зазначення в акті перевірки про ненадання позивачем довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру суд зазначає, що позивач здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями за адресою, вказаною в ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) - АДРЕСА_1 (магазин).
Відповідно до частини 40 статті 15 Закону №481/95-ВР, суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
Таким чином, внесення до реєстру інформації про місце зберігання за адресою: вул. Тростянецька, 8 в м. Києві, законом не вимагається.
Отже, встановленими під час розгляду обставинами справи не підтверджено висновки фактичної перевірки, зафіксовані в акті №4679/26-15-40-01/ НОМЕР_1 від 28.09.2018 року, про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Відповідно, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі спірного податкового повідомлення-рішення, є протиправним.
Суд також враховує, що відповідачем не надано жодного доказу в обґрунтування своєї позиції, не викладено письмових пояснень по суті спору та не надано відзиву.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені обставини, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не було надано до суду доказів правомірності прийняття оскаржуваних рішень, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 768грн. 40коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Керуючись статтями ст.ст. 72-78, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №000796400 (форма “С”) від 12.11.2018р. на суму штрафних санкцій 17000грн.00коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м.Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768грн. 40коп. (сімсот шістдесят вісім грн. 40коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова