м. Вінниця
23 квітня 2021 р. Справа № 120/8378/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного підприємства "Б.В.В.-БУД" до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви приватного підприємства "Б.В.В.-БУД" до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність постанови Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000,00 грн від 24.11.2020.
З метою захисту власних прав та інтересів позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою від 11.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін в порядку, встановленому ст. 262 КАС України. Установлено строк для подання заяв по суті.
Копію ухвали про відкриття провадження разом із позовною заявою з додатками 20.01.2021 отримано Подільським міжрегіональним управління Укртрансбезпеки, що підтверджується розпискою.
Суд зазначає, що у зв'язку з недостатнім фінансуванням та відсутністю поштових марок, Вінницький окружний адміністративний суд тимчасово припинив відправлення поштової кореспонденції, про що учасників судового процесу повідомлено на офіційному веб-сайті суду (www.voas.gov.ua).
Тому, Державній службі України з безпеки на транспорті копію ухвали разом із позовною заявою з додатками направлено на офіційну електронну адресу: contact@dsbt.gov.ua, що підтверджується довідкою, складеною секретарем судового засідання Воронюк В.В. Однак, останній своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву не повідомив.
26.01.2021 на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.11.2020 за №198901 у межах виконавчого провадження ВП №64241192, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Ухвалою від 28.01.2021 задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.11.2020 за №198901 у межах виконавчого провадження ВП №64241192, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
23.03.2021 представником Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки подано до суду відзив на адміністративний позов, який не підписаний вказаним представником.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вказаний відзив не береться судом до уваги за причини подання останнього поза межами строку встановленого в ухвалі від 11.01.2021 (з пропуском у два місяці) та за відсутності клопотання про поновлення такого строку.
Разом з тим, суд приймає до уваги, матеріали наданні представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 11.01.2021
30.03.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, яка не береться судом до уваги з аналогічних підстав пропуску строку.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.12.2007 Приватне підприємство "Б.В.В.-БУД" зареєстровано у якості суб'єкта господарювання - юридичної особи.
27.10.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на а/д М-21 Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський, 286 км + 274 м проведено перевірку транспортного засобу RENAULT KERAX 420.33 за номерними знаками НОМЕР_1 та складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №229454.
Посадовими особами Уктрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль, за наслідком якого складено довідку №050617 від 14.11.2020 та акт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0017617 від 27.10.2020.
Під час здійснення зважування транспортного засобу встановлено навантаження на здвоєну вісь 20,800 тон, при допустимих 16 т.
27.10.2020 відповідачем складено розрахунок № 0017617 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд на суму 70,11 євро.
Відтак, під час перевірки виявлено порушення: перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, ТТН від 27.10.2020, з перевищенням встановлених п. 22,5 ПДР вагових норм на 30,0%.
24.11.2020 відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №198901, якою постановлено стягнути з позивача штраф у сумі 34000 грн, за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Вважаючи протиправною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
За п. 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-III), Закон України "Про дорожній рух" від 30.06.93 № 3353-XII (далі - Закон 30.06.93 № 3353-XII), Закон України, "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862-IV (далі - Закон від 08.09.2005 № 2862-IV), Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 671 від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879), Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України № 1306), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Згідно з ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно з ст. 33 Закону від 08.09.2005 № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 30.03.94 № 198 визначено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Виходячи із обставин справи судом встановлено, що позивач не отримував дозволу на перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, виданого компетентними уповноваженими органами або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.
Відповідно до п. п. 3 п. 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Згідно п. 3 Правил № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з п. 22.5 ПДР України № 1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т).
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (п. п. 4 п. 2 ч. 1 Порядку № 879).
Згідно з п. 18, 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Відповідно до п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Як передбачено п. 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Частиною 1 та 2 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Як передбачено ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно матеріалів справи судом встановлено, що 27.10.2020 у пункті проведення габаритно-вагового контролю розташованого на автомобільній дорозі М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський (286км+274 м) проведено габаритно-ваговий контроль, автомобіля марки RENAULT модель KERAX 420.33, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
На підставі Акту від 27.10.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, під час зважування транспортного засобу марки RENAULT модель KERAX 420.33, реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлено перевищення нормативно допустиме осьове навантаження (нормативно допустиме: 11/11/16 т.; фактичне: 7250/8650/20800 т), тобто навантаження на одну із осей перевищує допустиме на 8,100 т. (перевищення у відсотках складає 30 %, тобто понад 20 %).
Позивачем не оспорюється, що документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів у водія автомобіля, під час проведення перевірки, був відсутнім.
Як зазначалося, у п. п. 3 п. 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Відповідно до п. 4 Правил № 30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Тобто, законодавцем передбачено критичну похибку в розмірі 2 %, що еквівалентно 220 кг на одиничну вісь, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого (відходи насіння), який під час транспортування здатний зсуватися. У даній справі перевищення навантаження на таку вісь становить більше 2 % (перевищення 30 %).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки факт перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % знайшов своє підтвердження за результатом дослідження обставин у справі, при цьому, на момент проведення контрольного заходу у водія автомобіля був відсутнім документ, який давав би право на проїзд, що й стало достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення норм ст. 48 Закону № 2344-III та застосування на підставі ст. 60 Закону № 2344-III штрафної санкції у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34000 грн).
Щодо тверджень позивача про те, що транспортний засіб марки RENAULT модель KERAX 420.33 не має здвоєної осі, оскільки відстань між осями не перевищує 2,5 м, суд вважає необґрунтованими.
Як вже зазначалося судом вище, осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Тобто вісь вважається здвоєною, якщо відстань між осями не перевищує 2,5 м.
З наданого позивачем листа від 10.12.2020 № 178, судом встановлено, що відстань між 3 та 4 осями (на яку здійснено перевантаження) транспортного засобу марки RENAULT модель KERAX 420.33 становить 1,350 м., тобто не перевищує 2,5 м.
Таким чином, суд відхиляє вказані доводи позивача як такі, що є необґрунтованими.
Перевіряючи доводи позивача про те, що рейдова перевірка здійснена неуповноваженими на це особами, оскільки територіальний орган Укртрансбезпеки у Вінницькій області припинило свою діяльність, а також, що місце перевірки не відповідає ділянці а/д, що зазначена в направлені, то суд їх відхиляє з підстав того, що предметом розгляду цієї справи є постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 198901 від 24.11.2020, а не дії відповідача щодо призначення та проведення такої перевірки, які позивач не оскаржував в судовому порядку.
Суд зазначає, що з акта від 27.10.2020 № 229454 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом вбачається, що водій транспортного засобу марки RENAULT модель KERAX 420.33, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 з актом ознайомлений, однак від пояснень та підпису відмовився.
Тому вказані аргументи є необґрунтованими та не вказують на неправомірність спірної постанови, оскільки склад правопорушення у діях позивача судом встановлено на підставі досліджених доказів.
До того ж, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №196-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті" визначено Перелік територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті, які реорганізуються шляхом злиття.
Відповідно до цього Переліку, Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області реорганізовано шляхом віднесення до Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки.
Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 13.10.2020 №390 "Про введення в дію структури та штатного розпису Державної служби України з безпеки на транспорті на 2020 рік" постановлено ввести в дію з 15.10.2020 року структуру та штатний розпис Державної служби України з безпеки на транспорті на 2020 рік.
Вказаним вище наказом від 13.10.2020 №390 затверджено Положення про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті, зі змісту якого новоутворені територіальні органи є правонаступниками реорганізованих.
Введення в дію структури та штатного розпису Державної служби України з безпеки на транспорті на 2020 рік наказом №390, не є підставою вважати про припинення своєї діяльності Управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області, оскільки згідно із п. 3 розпорядження КМУ від 03.03.2020 №196-р, територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, що утворюються.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява N 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява N 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про підтвердження факту перевищення позивачем допустимої ваги вантажного автомобіля за відсутності дозволу на перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень. Тому, оскаржувана постанова від 24.11.2020 № 198901 про застосування щодо позивача адміністративно - господарського штрафу в сумі 34000,00 грн. є правомірною та скасуванню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, сплачена позивачем при зверненні до суду сума судового збору відшкодуванню не підлягає.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 28.01.2021, зберігаються до набрання законної сили рішенням суду по цій справі №120/8378/20-а.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Б.В.В.-БУД" - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: Приватне підприємство "Б.В.В.-БУД" (код ЄДРПОУ - 35558964, місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 1Б, с. Якушинці, Вінницька область, 23222); Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036); Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ - 39816845, місцезнаходження: просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135)
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна