Ухвала
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 444/1511/17
провадження № 61-5833ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С., розглянув касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича, в інтересах якого діє Репак Віталій Валерійович, на постанову Львівського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Пиць Андрія Андрійовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, в якій просила визнати дії приватного виконавця Пиць А. А. неправомірними, внаслідок яких вона не отримала постанови про відкриття виконавчого провадження та про початок проведення прилюдних торгів, зобов'язати приватного виконавця привести їх до попереднього стану, який існував до відкриття виконавчого провадження та проведення прилюдних торгів.
В обґрунтування заявлених вимог заявник посилалась на те, що рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 19 серпня 2018 року, ухваленим за заявою ОСОБА_2 , з неї стягнуто витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, однак, постанови про відкриття виконавчого провадження вона не отримувала. Разом з тим, вже були оголошені прилюдні торги, про які їй також нічого не було відомо, і за результатами яких ОСОБА_2 набула у власність 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 , в якому зареєстровані: її чоловік ОСОБА_4 та їхні діти: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , чим порушено права дітей, які проживали в будинку, утримували його та мали привілейоване право на участь у прилюдних торгах.
Зазначала, що приватним виконавцем порушено вимоги статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» щодо неналежного повідомлення її, як боржника, про наявність відкритого відносно неї виконавчого провадження та не надіслано документів, що стосуються проведення прилюдних торгів з реалізації належного їй нерухомого майна.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 27 травня 2020 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Заяву адвоката Репака В. В. про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Пиць А. А. понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 27 травня 2020 року в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Пиць А. А. змінено, зменшено його до 4 000,00 грн. В решті ухвалу суду залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Пиць А. А. витрати на правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в апеляційному суді, в розмірі 2 000,00 гривень. У задоволенні вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовлено.
06 квітня 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку
приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А. А., в інтересах якого діє Репак В. В., подав касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 02 березня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді першої інстанції в розмірі 8 000,00 грн та в суді апеляційної інстанції в розмірі 8 000,00 грн. Крім того, рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що понесені приватним виконавцем Пиць А. А. в суді першої та апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З касаційної скарги убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваної ухвали апеляційного суду.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом
не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача;
у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частинами першою та другою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану
зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті
в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічних інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема стороною явно необґрунтованих заяв та клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості
та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З судових рішень убачається, що інтереси приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А. А., у даній справі захищає адвокат Репак В. В. на підставі ордеру.
З оскаржуваної постанови апеляційного суду убачається, що проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг правничої допомоги в суді першої та апеляційної інстанції та їх розрахунок, апеляційний суд прийшов до правильного висновку про те, що вартість наданих послуг необгрунтовано завищена, так як правова позиція у справі по суті вирішення скарги стороною приватного виконавця вже є сформованою, а додаткові заперечення на доводи представника приватного виконавця не вимагають стільки часу професійного адвоката на їх підготовку.
Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про те, що розмір витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції повинна становити 4 000,00 грн та в апеляційному суді - 2 000 грн (половину вартості послуги за складання відзиву на скаргу в суді першої інстанції), що відповідатиме вимогам співмірності за встановлених обставин справи і з урахуванням додатково наведених адвокатом заперечень на спростування доводів.
Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції не просила про зменшення розміру витрат на правову допомогу не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до пункту другого частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Інші доводи касаційної скарги спростовані постановою апеляційного суду та надано їм правову оцінку, а тому касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.
Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновку суду та не дають підстав вважати, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
Керуючись частинами першою, четвертою, шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича, в інтересах якого діє Репак Віталій Валерійович, на постанову Львівського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Пиць Андрія Андрійовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. А. Калараш
О. С. Ткачук