Постанова
Іменем України
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 335/10868/17
провадження № 61-5752св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: начальник Головного управління Держпраці у Запорізькій області Бабенко Олександр Петрович, Головне управління Держпраці у Запорізькій області,
третя особа - Фонд соціального страхування України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на постанову Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Бабенка О. П., Головного управління Держпраці у Запорізькій області, за участю третьої особи - Фонду соціального страхування України, про визнання недійсним акта, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний із виробництвом, зобов'язання призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , який з 17 грудня 2014 року до дня смерті працював на посаді начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області.
Зазначає, що 24 травня 2016 року приблизно о 14:10 год. у робочий час під час виконання трудових обов'язків із її чоловіком стався нещасний випадок, була викликана бригада швидкої допомоги та спеціальна бригада швидкої допомоги, які встановили раптове захворювання. Після надання медичної допомоги стан чоловіка залишався тяжким, його терміново госпіталізували до Комунальної установи «6-та міська клінічна лікарня» (далі - КУ «6-та міська клінічна лікарня»), де 27 травня 2016 року він помер.
Наказом Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 27 травня 2016 року № 620р року утворена комісія із спеціального розслідування нещасного випадку, який стався із її чоловіком - ОСОБА_2 24 травня 2016 року о 14:10 год.
Начальником Головного управління Держпраці у Запорізькій області Бабенком О. П. 10 лютого 2017 року затверджено акт проведення спеціального розслідування зазначеного нещасного випадку, згідно із пунктом 6 якого нещасний випадок не визнано таким, що пов'язаний з виробництвом. Проте, 5 з 8 членів комісії не погодилися із висновками, підписавши акт із окремими думками.
Наказом Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 22 березня 2017 року № 433р року створено комісію з повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку.
Начальником Головного управління Держпраці у Запорізькій області Бабенком О. П. 21 липня 2017 року затверджено акт проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку від 20 липня 2017 року, яким встановлено відсутність зв'язку погіршення стану здоров'я та смерті ОСОБА_2 з впливом на нього небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або з протипоказань за станом здоров'я та відсутності професійного характеру захворювання. Нещасний випадок не визнано таким, що пов'язаний з виробництвом. Проте, 5 із 7 членів комісії не погодилися із висновками, наведеними в акті та окремими його положеннями, підписавши акт із окремими думками.
Вважає акт від 20 липня 2017 року незаконним та необґрунтованим, оскільки всупереч вимогам «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232), акт був складений головою комісії ОСОБА_3 одноособово, без обговорення на засіданні комісії, та затверджений її безпосереднім керівником ОСОБА_4 . Окремі думки - проігноровані. Вважає, що акт не є результатом проведеного комісією спеціального розслідування та не відображає її рішення, оскільки члени комісії вважали, що основна причина настання нещасного випадку є психофізіологічна - незадовільні фізичні дані або стан здоров'я; супутня причина - інші причини - нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, емоційні перевантаження); нещасний випадок пов'язаний із виробництвом.
На підставі викладеного позивач просила суд:
визнати недійсним акт форми Н-5 від 20 липня 2017 року проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год. з ОСОБА_2 в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області;
визнати нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 24 травня 2016 року о 14:10 год. під час виконання трудових обов'язків в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області таким, що пов'язаний з виробництвом;
зобов'язати Головне управління Держпраці у Запорізькій області призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год. з ОСОБА_2 в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області для складання акта за формою Н-1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2018 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з приводу незгоди зі змістом акта кожному члену комісії гарантується право на окрему думку. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5. Із урахуванням зазначеного, кожен член комісії має право на окрему думку, яка є невід'ємною частиною матеріалів розслідування, тобто має статус публічної, однак зазначене не позбавляє обов'язку щодо підписання акта. У даному випадку члени комісії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 скористалися правом на викладення окремої думки і їх окремі думки додані до акта форми Н-5 від 20 травня 2017 року. У даному випадку Порядок № 1232 не встановлює колегіальної процедури затвердження висновків акту форми Н-5 за наслідками спеціального розслідування, а визначає саме необхідність складання акту за підписами голови і членів комісії. Тому, суд вважав безпідставними посилання позивача на те, що спірний акт не є результатом проведеного комісією спеціального розслідування та не відображає її рішення з підстав ігнорування окремих думок членів комісії.
Також суд першої інстанції у рішенні зазначає, що підпунктом 6 пункту 16 Порядку № 1232 встановлено, що обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, є природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження. Зі змісту акта Н-5 від 20 липня 2017 року вбачається, що на підставі медичних документів, зокрема, протоколу паталого-анатомічного дослідження № Е 252, медичного висновку КУ «6-та міська клінічна лікарня» (лист від 01 липня 2016 року № 01-7/979-07), медичного висновку лікарсько-експертної комісії Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 16 травня 2017 року № 594 та інших, зроблено висновок, що причиною смерті є вторинний стволовий синдром, набряк головного мозку, ішемічний інфаркт лівої півкулі головного мозку внаслідок стенозу церебральних артерій, - що є наслідком тривалого загального захворювання. Таким чином, в даному випадку у акті цілком правомірно зроблене посилання на підпункт 6 пункту 16 Порядку № 1232.
Порядок № 1232 при проведенні повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку був дотриманий, а тому підстав для визнання недійсним акту за формою Н-5 від 20 липня 2017 року суд не вбачав.
Позовна вимога ОСОБА_1 про визнання нещасного випадку, що стався із ОСОБА_2 таким, що пов'язаний із виробництвом, виходить за межі компетенції суду, оскільки вирішення даного питання є виключним повноваженням комісії з розслідування нещасного випадку відповідно до Порядку № 1232.
Позовна вимога про зобов'язання Головного управління Держпраці у Запорізькій області призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку також не може бути задоволена судом, оскільки є похідною від вимоги про визнання акту за формою Н-5 від 20 липня 2017 року недійсною, в задоволенні якої слід відмовити. Крім того, в даному випадку повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку вже було проведено, і законодавством не передбачено можливості повторно проводити таке повторне розслідування.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На рішення місцевого суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано недійсним акт форми Н-5 від 20 липня 2017 року проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14.10 год. з ОСОБА_2 в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області.
Зобов'язано Головне управління Держпраці у Запорізькій області призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14.10 год. з ОСОБА_2 в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області для складання акта за формою Н-1.
У решті позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що повторне спеціальне розслідування проводилося комісією у складі 7 осіб і загальновизнаний порядок ухвалення рішень колегіальними органами (більшістю голосів членів колегіального органу) в актах форми Н-5 і Н-1 можуть бути відображені лише ті висновки, які підтримують більшість членів комісії. У даному випадку більшість повинна складатися із 4 осіб.
Таким чином, рішення комісії про проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, яке приймається більшістю голосів фактично до цього часу не прийнято.
Враховуючи те, що акт форми Н-5 від 20 липня 2017 року підписаний без окремих думок лише 2 членами комісії, тобто він фактично відображає думку меншості складу комісії, вимоги позивача є частково обґрунтованими.
Оскільки акт складено в порушення порядку і фактично за текстом та висновками він не відповідає позиції більшості членів комісії, його необхідно визнати недійсним із зобов'язанням Головного управління Держпраці в Запорізькій області призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування зазначеного нещасного випадку.
Позовні вимоги про визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний із виробництвом, зобов'язання призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку заявлені передчасно, оскільки дійсне рішення спеціальної комісії щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин відсутнє.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року Головне управління Держпраці у Запорізькій області звернулося до суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач був позбавлений можливості довести в судовому засіданні правомірність винесеного рішення, що призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, як наслідок - неправильного вирішення справи; суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; у акті цілком правомірно міститься посилання на підпункт 6 пункту 16 Порядку № 1232, указані думки членів комісії не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони суперечать дослідженим письмовим доказам у справі.
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу у якому ОСОБА_1 просить залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, а касаційну залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 24 травня 2016 року о 14:10 год. в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області із ОСОБА_2 стався нещасний випадок, унаслідок якого ОСОБА_2 госпіталізовано до КУ «6-та Міська клінічна лікарня».
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у лікарні помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 27 травня 2016 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 3788.
ОСОБА_2 був чоловіком позивача, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим 07 квітня 1979 року Будинком укладення шлюбів м. Запоріжжя, актовий запис № 915.
ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті - 27 травня 2016 року працював на посаді начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області, що підтверджується копією його трудової книжки.
Наказом Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 27 травня 2016 року № 620р утворено комісію з розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год. в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області.
Начальником Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_4 10 лютого 2017 року затверджено акт за формою Н-5 проведення спеціального розслідування зазначеного нещасного випадку, згідно із пунктом 6 якого зроблено висновок, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 24 травня 2016 року, не пов'язаний із виробництвом. Проте, 5 з 8 членів комісії не погодилися із висновками, підписавши акт із окремими думками.
Наказом Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 22 березня 2017 року № 433р створено комісію з повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався із ОСОБА_2
Начальником Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_4 21 липня 2017 року затверджено акт за формою Н-5 проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку від 20 липня 2017 року. Цим актом встановлено відсутність зв'язку погіршення стану здоров'я та смерті ОСОБА_2 з впливом на нього небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або з протипоказань за станом здоров'я та відсутності професійного характеру захворювання. Нещасний випадок не визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 про нещасний випадок стосовно ОСОБА_2 , затверджений 10 лютого 2017 року, визнано таким, що втратив чинність. Проте, 5 із 7 членів комісії не погодилися із висновками, наведеними в акті та окремими його положеннями, підписавши акт із окремими думками.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у позові та ухвалюючи нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржений позивачем акт форми Н-5 проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку від 20 липня 2017 року складений усупереч вимогам Порядку № 1232, оскільки підписаний без окремих думок лише 2 членами комісії, тобто фактично відображає думку меншості складу комісії; рішення комісії про проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, яке приймається більшістю голосів фактично не прийнято.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції враховуючи наступне.
Згідно зі статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах визначається Порядком № 1232 (в редакції, чинній на час проведення розслідування та складання спірних актів).
Відповідно до пункту 36 Порядку, спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки із смертельними наслідками.
Пункт 47 Порядку передбачає, що за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку.
Відповідно до пункту 54 Порядку № 1232 у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держпраці, які порушили вимоги цього Порядку. Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише в судовому порядку.
Пунктами 14, 15, 36, 40 Порядку № 1232 встановлено, що акт за формою Н-1 складається у випадках пов'язаних з виконанням потерпілим трудових обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його вибуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії; в разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його із зазначенням про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акту форми Н-5 як його невід'ємну частину.
Начальником Головного управління Держпраці у Запорізькій області Бабенком О. П. 21 липня 2017 року затверджено акт за формою Н-5 проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку від 20 липня 2017 року. Проте, 5 із 7 членів комісії не погодилися із висновками, наведеними в акті та окремими його положеннями, підписавши акт із окремою думкою.
Відповідно до вимог Порядку № 1232 комісія є колегіальним органом, тому рішення приймається більшістю голосів, а у разі незгоди із змістом актів члени спеціальної комісії підписують їх з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, яка є його невід'ємною частиною.
Положення № 1232 не наділяє голову комісії, чи її окремих членів особливими повноваженнями при ухваленні рішень стосовно встановлення обставин, за яких стався нещасний випадок, що спричинив смерть фізичної особи.
Беручи до уваги ту обставину, що повторне спеціальне розслідування проводилося комісією в складі 7 осіб і загальновизнаний порядок ухвалення рішень колегіальними органами (більшістю голосів членів колегіального органу) в актах форми Н-5 і Н-1 можуть бути відображені лише ті висновки, які підтримують більшість членів комісії. У даному випадку більшість повинна була складатися з 4 осіб.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що акт форми Н-5 від 20 липня 2017 року складено в порушення Порядку № 1232, оскільки рішення комісії про проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, яке приймається більшістю голосів фактично не прийнято; оскаржений позивачем акт підписаний без окремих думок лише 2 членами комісії, тобто він фактично відображає думку меншості складу комісії.
Доводи касаційної скарги про те, що у акті цілком правомірно зроблене посилання на підпункт 6 пункту 16 Порядку № 1232, указані думки членів комісії не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони суперечать дослідженим письмовим доказам у справі є необґрунтованими.
Крім того, не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадженняз огляду на наступне.
Згідно з частинами першою та третьою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Частиною першою статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до пункту 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2018 року справа призначена до розгляду в апеляційному суді в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, що не суперечить положенням статті 368, 369 ЦПК України.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.
При вирішенні справи суд апеляційної інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2019 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук І. М. Фаловська