Ухвала
19 березня 2021 року
м. Київ
справа № 522/6715/16
провадження № 61-546ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шепітко Григорій Іванович, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 9 грудня 2020 року у справі за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Бежан Андрій В'ячеславович, про визнання договору дарування недійсним,
11 січня 2021 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шепітко Г. І., на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 9 грудня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 1 лютого 2021 року касаційну скаргу залишено без руху і надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК Україникасаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень обґрунтоване отриманням копії постанови Одеського апеляційного суду 22 грудня 2020 року. До касаційної скарги на підтвердження зазначеного копію постанови з відміткою про дату її видачі заявнику.
Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, щовказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень підтверджена наданим доказом, що свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення ОСОБА_1 строку на касаційне оскарженнярішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 9 грудня 2020 року, оскільки касаційна скарга поданазаявником протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії оскаржуваної постанови.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 9 грудня 2020 року заявник вказує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 5 лютого 2020 року у справі № 462/3280/17, від 7 листопада 2018 року у справі № 216/6077/14-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 712/4728/16-ц
(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити посилання на постанови саме Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, у чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.
Тому посилання заявника на незастосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях окремої думки судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Крата В. І. у справі № 755/20883/15-ц касаційним судом не приймаються.
Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень заявник визначає те, що суди встановили обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені
пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
До касаційної скарги додано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 9 грудня 2020 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Вивчивши доводи клопотання та зміст оскаржуваних судових рішень, касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на наступне.
Верховний Суд виходить із того, що клопотання (заява) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судових рішень, підтверджені доказами.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судових рішень, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судових рішень, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2020 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір дарування від 21 листопада 2015 року, укладений ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , із застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України.
Постановою Одеського апеляційного суду від 9 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2020 року - без змін.
Касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання заявника, оскільки ОСОБА_1 не надано доказів відкриття виконавчого провадження з виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2020 року.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 9 грудня 2020 року у цій справі.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шепітко Григорій Іванович, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 9 грудня 2020 року.
Витребувати з Приморського районного суду м. Одеси матеріали цивільної справи № 522/6715/16 за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Бежан Андрій В'ячеславович, про визнання договору дарування недійсним.
Роз'яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 9 грудня 2020 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. М. Ігнатенко
В. А. Стрільчук