26 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/3122/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - публічного акціонерного товариства "Центренерго" - Бугаєнко М.Б.,
відповідача - Stardust Investment Trading L.P., Road Town (Tortola), Zug Branch - Шевченка Г.М.,
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - Товариство)
на ухвалу господарського суду Одеської області від 09.11.2020 (Петренко Н.Д.) та
постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 (головуючий суддя - Діброва Г.І., судді Принцевська Н.М. і Ярош А.І.)
зі справи № 916/3122/20
за позовом Товариства
до Stardust Investment Trading L.P., Road Town (Tortola), Zug Branch (далі - Компанія)
про стягнення грошових коштів у розмірі 2 500 000 доларів США.
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано до господарського суду Одеської області про стягнення грошових коштів у сумі 2 500 000 дол. США і обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за контрактом від 25.10.2019 № 111/67 (із змінами і доповненнями; далі - Контракт).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2020, залишеною без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021, у відкритті провадження у справі № 916/3122/20 відмовлено.
3. Судові акти мотивовано, з посиланням на пункт 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), тим, що даний спір не вирішується у порядку господарського судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, зазначаючи про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить останні скасувати, а справу передати до господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. Позивачем обґрунтовано та у відповідності до положень законодавства України було подано позовну заяву в даній справі до господарського суду Одеської області, зокрема на підставі частини п'ятої статті 29 ГПК України.
6. Умовами Контракту не передбачена чітка та повна назва арбітражної установи, яка знаходиться у м. Лондоні, Англія, а відтак неможливо встановити, яка із вказаних установ повноважна розглядати спір між сторонами Контракту, - що не було враховано попередніми судовими інстанціями у прийнятті оскаржуваних судових рішень зі справи.
Доводи іншого учасника справи
7. Компанія у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з доводами касаційної скарги, зазначаючи, що: оскарження ухвали, винесеної судом першої інстанції на підставі пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України та залишеної без змін судом апеляційної інстанції на тій саме підставі, не може здійснюватися в зв'язку з наявністю, повнотою чи дійсністю укладеного сторонами арбітражного застереження, оскільки така ухвала винесена не на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України; оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 09.11.2020 та постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 може бути здійснено шляхом подання касаційної скарги на підставі лише пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України (підставами касаційного оскарження ухвали місцевого господарського суду може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права) навіть тоді, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; оскаржувані судові акти є правомірними та законними, оскільки судами попередніх інстанцій правильно застосовано пункт 1 частини першої статті 175 ГПК України, та просить, - у задоволенні касаційної скарги відмовити, а ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Місцезнаходженням відповідача є Щвейцарія - Branch Office Zug Postfach 148, Focus Business Center, Dammstrasse 19, 6300 Zug, Switzerland.
9. Товариством і Компанією укладено Контракт.
Згідно з розділом "Законодавство" Контракту структура, дійсність та виконання Контракту, а також будь-які спори або претензії, що виникають з або у зв'язку з Контрактом регулюються та тлумачаться у відповідності до законодавства Англії та Уельса.
Відповідно до розділу "Юрисдикція" Контракту, із врахуванням варіанту, викладеного в цьому пункті нижче, усі претензії, спори чи розбіжності між сторонами, що виникають з або у зв'язку з цим Контрактом, включаючи, не обмежуючись цим, будь-яке питання, що стосується його існування, дійсності чи припинення ("спір") повинні бути передані та остаточно вирішені арбітражем у Лондоні, Англія, відповідно до Закону про арбітраж 1996 року. Будь-яка сторона має можливість передати будь-який спір до Високого суду Лондона, Англія, або в будь-який інший суд, що має юрисдикцією по відношенню до спору ("Суд").
10. За інформацією, що міститься на сайті https://www.judiciary.uk/you-and-the-judiciary/going-to-court/high-court/, Високий Суд /High Court/ знаходиться за адресою: Queen's Bench Division, The Royal Courts of Justice, Strand, London, WC2A 2LL, United Kingdom.
11. Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано й зазначено, зокрема, таке.
11.1. Позивач посилався на те, що, всупереч умовам Контракту, відповідачем не виконано зобов'язань за цим контрактом та не поставлено вугілля позивачу, який, на виконання власних зобов'язань за Контрактом, здійснив на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 2 500 000 дол. США, які на час подання позивачем позову не повернуті позивачем відповідачем, що й стало причиною для звернення з позовом у даній справі.
11.2. За даними позивача, відповідно до умов Контракту:
- у роздiлi "Доставка" вказано: "CIF Пiвденний, ТIС (Інкотермс 2010). Строк доставки: 40 днiв пiсля завантаження судна";
- у роздiлi "Право власності та ризики" вказано: "Право власності переходить вiд Продавця до Покупця пiсля прийняття підтверджуючим банком документарного представництва за акредитивом, а у випадку оплати по представленню документів - після отримання Продавцем оплати.", а тому право власності на вугілля переходить після отримання продавцем оплати за товар, який в подальшому має розвантажуватись у порту прибуття, тобто місцем виконання Контракту є порт Южний (Південний), м. Южне, Одеської області.
11.3. За умовами Контракту (розділ "Право власності та ризики"), право власності переходить від продавця до покупця, коли банк-емітент/підтверджуючий банк прийняв документарне подання за акредитивом і, в разі оплати до вимоги, оплата була отримана продавцем, або в разі відстрочення оплати, банк емітент прийняв відстрочене платіжне зобов'язання перед продавцем. Ризик переходить від продавця до покупця, коли вугілля доставляється на борт судна, що виконує вантажно-розвантажувальні роботи, в порту відвантаження.
Крім того, умовами Контракту у розділі "Доставка" встановлено, що доставка товару здійснюється на умовах, визначених Правилами Інкотермс 2010, а саме: CIF Південний, ТІС (Інкотермс 2010).
11.4. 21.10.2019 позивачем на адресу відповідача було направлено гарантійного листа, за змістом якого будь-які спори, що виникають із або у зв'язку з цим гарантійним листом, включаючи будь-які питання щодо його існування, дійсності, або припинення, підлягають передачі та остаточному вирішенню у арбітражному провадженні відповідно до регламенту Лондонського міжнародного третейського суду (LCIA).
Правилами Лондонського Міжнародного арбітражу встановлено, що якщо в будь-якій угоді, заяві або посиланні, яка була виконана або підтверджена у письмовій формі (підписана або ні), закріплюється арбітражне провадження у відповідності до регламенту (LCIA), будь-яке арбітражне провадження повинне здійснюватися лише у відповідності до регламенту LCIA.
12. ГПК України:
частина перша статті 4:
- право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом;
пункт 1 частини першої статті 175:
- суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства;
стаття 366:
- підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
частини перша і п'ята статті 29:
- право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу;
- позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів;
частина друга статті 300:
- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
13. Закон України "Про міжнародне приватне право":
пункти 1, 2 частини першої статті 76:
- суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;
частина перша статті 77:
- підсудність судам України є виключною, зокрема, у таких справах з іноземним елементом: якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, згідно з якими нерухоме майно є об'єктом такого партнерства, зокрема об'єктом концесії, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об'єкт; в інших справах, визначених законами України.
14. Частина перша статті 532 Цивільного кодексу України:
- місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі;
15. Частина перша статті 197 Господарського кодексу України:
- господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов'язання.
16. Причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржника (позивача) з відмовою у відкритті провадження в даній справі.
17. Попередні судові інстанції, з'ясувавши обставини, за яких подана позовна заява не підлягала розгляду за правилами господарського судочинства, дійшли висновку про зазначену відмову у відкритті провадження зі справи.
Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.
18. Так, судом апеляційної інстанції у розгляді справи було застосовано певні висновки Верховного Суду, у тому числі:
- у постанові від 30.09.2020 у справі №873/64/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що відповідно до частини третьої статті 22 ГПК України будь-які неточності у тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності;
- у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019 зі справи № 916/2591/16 йдеться про те, що неточність вказаної в договорі назви установи не може мати наслідком відмову цього суду визнати свою компетенцію з розгляду спору, оскільки вирішення питань про виконуваність чи невиконуваність арбітражного застереження є дискрецією суду, який ухвалює рішення з урахуванням усіх обставин справи.
Скаржник вказує, що вважає за необхідне відступити від вказаних висновків, проте не обґрунтовує необхідності такого відступу, а Верховний Суд, зі свого боку, підстав для цього не вбачає.
19. З'ясування змісту (умов) Контракту стосовно переходу права власності і, відповідно, місця виконання зобов'язання здійснено попередніми судовими інстанціями у прийнятті оскаржуваних судових актів, і не може бути знову з'ясоване (перевірене) судом касаційної інстанції в силу наведеного в цій постанові імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України.
20. Скаржник в обґрунтування своїх доводів посилався на правові висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 зі справи №906/493/16, а саме:
- у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті;
- суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов'язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.
Проте із з'ясованих попередніми судовими інстанціями обставин не випливає наявності істотної помилки сторін Контракту у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), чи незазначення місця проведення арбітражу. Суд же касаційної інстанції, у свою чергу, не вправі знову перевіряти дані обставини згідно з тим же приписом частини другої статті 300 ГПК України.
Відтак у Суду відсутні підстави для висновку що попередні судові інстанції не врахували викладене в згаданій постанові Великої Палати Верховного Суду.
21. Судом не приймається посилання скаржника на "критичну оцінку" ним (скаржником) посилання апеляційного господарського суду на гарантійний лист від 21.10.2019 (підпункт 11.4 пункту 11 цієї постанови).
Хоча, як вказано скаржником, арбітражна угода (застереження) міститься в Контракті, це не виключає і не заперечує того, що за змістом згаданого листа (з'ясованим апеляційним господарським судом), арбітражне провадження закріплюється також в будь-якій угоді, заяві чи посиланні, яка буде виконана або підтверджена у письмовій формі; у даному разі такою заявою (посиланням) і виступає відповідний гарантійний лист.
22. Доводи скаржника щодо невірності висновків попередніх інстанцій можливості розгляду спору Високим судом Лондона, оскільки "даний суд не є арбітражною інституцією (судом), який повноважний розглядати подібні арбітражні спори", - не знаходить підтвердження за з'ясованими попередніми судовими інстанціями обставинами, переоцінка яких (обставин) Касаційним господарським судом не є можливою з наведених у цій постанові причин (меж перегляду справи в суді касаційної інстанції).
23. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, приймаються Судом у тій мірі, в якій вони узгоджуються з наведеними у даній постанові.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
24. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятих ними судових рішень.
25. За таких обставин касаційна інстанції вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для їх скасування.
Судові витрати
26. Понесені Позивачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Центренерго" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 09.11.2020 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 916/3122/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов