26 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/3093/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс")
на додаткову ухвалу господарського суду Одеської області від 29.01.2021,
постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 та
додаткову постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021
за позовом ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС"
до: товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО";
товариства з обмеженою відповідальністю "П'ЯТИДНІ"
про стягнення 132 126, 54 грн.,
за участю Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ),
16.04.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: додаткову ухвалу господарського суду Одеської області від 29.01.2021 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 у справі № 916/3093/17 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Голосіївський РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (місто Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу; прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" задовольнити повністю.
Також, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати додаткову постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 у справі №916/3093/17 у частині відмови в задоволенні заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Голосіївський РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (місто Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу; прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" задовольнити повністю.
Дослідивши матеріали касаційних скарг та додані до них документи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в даній справі є стягнення 132 126,54 грн., а, отже, ціна позову у справі № 916/3093/17 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України.
Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Наведені скаржником у касаційних скаргах доводи та зміст оскаржених судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційні скарги стосуються питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становлять значний суспільний інтерес або мають виняткове значення для скаржника.
Доводи, які викладені в касаційних скаргах, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
При цьому використання оціночних чинників, зокрема таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Подані касаційні скарги фактично зводяться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст судових рішень, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що такі рішення скаржник вважає незаконними.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
З урахуванням наведеного Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на додаткову ухвалу господарського суду Одеської області від 29.01.2021, постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 та додаткову постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 у справі №916/3093/17, оскільки вони подані на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на додаткову ухвалу господарського суду Одеської області від 29.01.2021, постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 та додаткову постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 у справі №916/3093/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов