Іменем України
26 квітня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/279/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Державне підприємство "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М. Білоконя,
бульвар Лесі Українки,26, м. Київ, 01133
адреса електронної пошти: admin@dipromisto.gov.ua
офіційна електронна адреса: www. dipromisto.gov.ua
до відповідача: Сосницької селищної ради Чернігівської області,
вул. Л.Українки,3, смт. Сосниця, Чернігівська область, 16100
адреса електронної пошти: sosn@cg.gov.ua
офіційна електронна адреса: www.sosnitsa-rada.gov.ua
про стягнення 206 274,41грн
Учасники справи не викликались.
Державне підприємство "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М. Білоконя звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Сосницької селищної ради Чернігівської області 206274,41 грн боргу, в тому числі 198385,20грн. заборгованості за договором, 1108,78грн 3% річних, 4562,86грн інфляційних втрат та 2217,57грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 566-11-2020 від 28.02.2020.
Ухвалою суду від 19.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Крім того, даною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, та попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін до суду не надходило.
Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що також передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
29.03.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов від 26.03.2021 №04-20/300, в якому відповідач зазначає, що у зв'язку з відсутністю коштів на спецрахунку Сосницька селищна рада не могла зареєструвати акт виконаних робіт на суму 198385,20 грн з ПДВ. Відповідач визнає заборгованість у повній сумі та зазначає, що погасити її зможе лише за рішенням суду, оскільки дія договору №566-11-2020 від 28.02.2020 закінчилася 31.12.2020.
Суд долучив відзив на позов від 26.03.2021 №04-20/300 до матеріалів справи.
Частиною 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ст.191 Господарського процесуального кодексу України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відзив на позов від 26.03.2021 №04-20/300, у якому відповідач повністю визнає заявлені позовні вимоги, підписано уповноваженою особою - селищним головою Портним А.
Приймаючи до уваги, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб; дії законного представника відповідача - селищного голови Портного А., який підписав відзив на позовну заяву, не суперечать інтересам особи, яку він представляє, і це є процесуальним правом сторони, згідно зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд приймає визнання позову відповідачем у частині заявлених позовних вимог про стягнення 206274,41 грн боргу, в тому числі 198385,20 грн заборгованості за договором № 566-11-2020 від 28.02.2020, 1108,78 грн 3% річних, 4562,86 грн інфляційних втрат та 2217,57 грн пені.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2020 між Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю. М. Білоконя (надалі - виконавець) та Сосницькою селищною радою Чернігівської області (надалі - замовник) укладено договір № 566-11-2020 (надалі - договір).
У відповідності до п.1.1, 1.2, 1.3 вказаного договору замовник доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе виконання наступних послуг: ДК 021:2015 71410000-5 - Послуги у сфері містобудування (План зонування території смт. Сосниця Чернігівської області). Зміст та терміни надання послуг визначаються календарним планом (Додаток № 2 до договору). Послуги за даним договором виконуються у відповідності з завданням на проектування.
Вартість послуг, зазначених в п.1.1. цього договору, визначена на підставі зведеного кошторису (Додаток №3 до даного договору) та протоколу погодження договірної ціни (Додаток №1 до даного договору) становить - 165321,00 грн. Крім цього, 20% ПДВ - 33064,20 грн. Всього - 198385,20 грн (п.3.1. договору).
Згідно з п.3.3. договору оплата послуг здійснюється замовником поетапно на підставі актів надання послуг. Надання послуг по наступних етапах розпочинаються лише після повної оплати попередніх етапів. Кінцева оплата послуг здійснюється замовником згідно акту здачі-приймання наданих послуг протягом 10 днів з дня його отримання.
Відповідно до п.4.1-4.6 договору виконавець надає послуги поетапно (без передачі документації по проміжним етапам в процесі її розробки) документації по проміжним етапам в процесі її розробки) та передає замовнику акти надання послуг, які він повинен належним чином оформити та відіслати виконавцю протягом 10 днів з їх отримання. Виконавець має право надати достроково роботи, замовник зобов'язаний прийняти достроково надані послуги. Повністю надані послуги виконавець надає замовнику для приймання з актом здачі-приймання наданих послуг. Право власності на надані послуги переходить до замовника за датою підписання акту здачі-приймання наданих послуг сторонами, за умови повної оплата послуг.
Замовник зобов'язаний прийняти і протягом 10 днів підписати акт здачі-приймання наданих послуг, виконаних якісно та в повному обсязі або надіслати мотивовану відмову. У випадку мотивованої відмови замовника від приймання послуг за даним договором, яку він повинен надіслати протягом 10 днів з дня отримання послуг, складається двосторонній акт з перерахуванням необхідних доробок і термінів їх вигнання. Необхідні доробки, що виникли з вини виконавця проводяться ним за власний рахунок. При неотриманні виконавцем мотивованої відмови протягом 10 днів з дня відправлення послуги вважаються прийнятими. Датою оформлення належним чином актів надання послуг та актів здачі-приймання наданих послуг є дата підписання їх замовником, яка визначається датою повернення зазначених актів виконавцю з врахуванням часу поштового обігу.
У разі відсутності фінансування на дату отримання від виконавця акту надання послуг або акту здачі-приймання наданих послуг та в наступному після поновлення фінансування, замовник зобов'язаний письмово повідомити виконавця про відсутність та про поновлення фінансування у строк до 3-х днів з дати отримання зазначених актів чи поновлення фінансування (поштою, факсом).
Відповідно до п.5.1. договору за невиконання, або неякісне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством і цим договором.
У випадку недотримання термінів оплати послуг відповідно до умов даного договору та порушення п. 4.6 договору замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі одинарної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. (п.5.3. договору).
Цей договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2020, а в частині виконання фінансових зобов'язань - до повного їх виконання (п.7.1 договору).
Договір підписано уповноваженими особами сторін та скріплено печатками сторін.
Також сторонами складено та підписано додатки до договору, а саме: протокол ДК 021:2015 71410000-5 Послуги у сфері містобудування (План зонування території смт. Сосниця Чернігівської області); зведений кошторис та календарний план надання послуг.
17.06.2020 між Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю. М. Білоконя (надалі - виконавець) та Сосницькою селищною радою Чернігівської області (надалі - замовник) укладено додаткову угоду №1-2020 до договору від 28.02.2020 №566-11-2020, згідно з умовами п.1 якої сторони, відповідно до листа замовника від 27.05.2020 №04-20/384 та п.10.1 договору внесли зміни до Календарного плану надання послуг (додаток №2 до договору від 28.02.2020 №566-11-2020), в частині зміни строків надання послуг та порядку розрахунків по зазначеному договору (додаток №1 до даної додаткової угоди).
Відповідно до Календарного плану надання послуг (додаток №2 до Договору № 566-11-2020 від 28.02.2020), з урахуванням Додаткової угоди № 1-2020 до Договору від 28.02.2020 №566-11-2020, підписаного виконавцем та замовником, сторони узгодили графік виконання робіт та оплати за виконані роботи, наступним чином: виконання послуг у період з лютого 2020 року по жовтень 2020 року в три етапи, оплата послуг одним платежем після виконання послуги, а саме: лютий 2020 року - 60000,00 грн, серпень 2020 року - 96000,00 грн, жовтень 2020 року - 42385,20 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із наданої до матеріалів справи копії примірника договору від 28.02.2020 №566-11-2020, договір підписний сторонами, скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності, 31.12.2020 термін дії договору скінчився.
Із змісту договору вбачається, що по своїй правовій природі він є договором про надання послуг.
Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем свої зобов'язання за договором виконано у повному обсязі, що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг по договору від 28.02.2020 р. № 566-11-2020 ДК 021:2015 71410000-5 - Послуги у сфері містобудування (План зонування території смт. Сосниця Чернігівської області).
Даний акт здачі-приймання наданих послуг разом з рахунком на оплату було направлено листом від 24.12.2020 № ПЕВ-2490 для підписання відповідачу. Крім того, листом від 21.12.2020 №3-2456 відповідачу було направлено матеріали проекту «План зонування території смт. Сосниця Чернігівської області», виконані позивачем відповідно до договору №566-11-2020 від 28.02.2020, разом з накладною №138 від 21.12.2020.
Обставини направлення відповідачу виконаної послуги підтверджується копією реєстру на кореспонденцію №108 від 22.12.2020 та копією квитанції Нової пошти від 24.12.2020 за № 59000626826434.
Відповідач свої зобов'язання за договором своєчасно та у повному обсязі не виконав.
18.01.2021 позивачем була надіслана відповідачу претензія №Д-43 з вимогою оплати виконаних позивачем послуг за договором, яка була залишена відповідачем без відповіді, оплата за виконані послуги від відповідача не надійшла, що підтверджується довідкою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 02.03.2021 № Д1-В43/30/686.
Станом на день подання позову відповідач заборгованість у сумі 198385,20 грн не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач у порушення ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, взятих на себе зобов'язань не виконав та не провів оплату вартості виконаних робіт у визначений договором строк, господарський суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості у розмірі 198385,20 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річні не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Посилаючись на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1108,78 грн за період з 01.01.2021 по 09.03.2021 та інфляційних витрат у сумі 4562,86 грн за період січень 2021 року - лютий 2021 року.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг, а тому, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних витрат, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1108,78 грн за період з 01.01.2021 по 09.03.2021 та інфляційних витрат у сумі 4562,86 грн за період січень 2021 року - лютий 2021 року.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 1108,78 грн за період з 01.01.2021 по 09.03.2021 та інфляційних витрат у сумі 4562,86 грн за період січень 2021 року - лютий 2021 року підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач просить стягнути з відповідача також 2217,57 грн пені за період з 01.01.2021 по 09.03.2021.
Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.5.3. договору позивачем нараховано відповідачу та пред'явлено до стягнення 2217,57 грн пені за 68 днів прострочення. Періодом нарахування позивачем визначено - 01.01.2021 по 09.03.2021.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг, суд встановив, що пеня, яка є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача, становить 2217,57 грн за період з 01.01.2021 по 09.03.2021.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 2217,57 грн пені підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частин 1 та 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
З огляду на те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів належного виконання ним грошових зобов'язань за договором №566-11-2020 від 28.02.2020 та доказів, які підтверджують здійснення ним повної оплати за надані позивачем послуги, неналежне виконання відповідачем умов договору щодо несвоєчасної оплати за надані позивачем послуги визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 206274,41 грн.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною 3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" також передбачено, що у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Приймаючи до уваги, що при зазначеній ціні даного позову 206274,41 грн, розмір судового збору становить 3094,12 грн; відповідачем до початку розгляду справи по суті було визнано позов, а тому позивачу - Державному підприємству "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М. Білоконя підлягає поверненню з Державного бюджету судовий збір у сумі 1547,06 грн, сплачений платіжним дорученням № 179 від 11.03.2021, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №927/279/21.
Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1547,06 грн.
Керуючись ст. 42, 46, 74, 123, 129, 130, 191, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України,
1. Прийняти визнання позову Сосницькою селищною радою Чернігівської області (вул. Л.Українки, 3, смт. Сосниця, Чернігівська область, 16100; код ЄДРПОУ 04412656).
2. Позовні вимоги Державного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М. Білоконя (код ЄДРПОУ 02497720) до Сосницької селищної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412656) про стягнення 206274,41 грн боргу, задовольнити повністю.
3. Стягнути з Сосницької селищної ради Чернігівської області (вул. Л.Українки, 3, смт. Сосниця, Чернігівська область, 16100; код ЄДРПОУ 04412656) на користь Державного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М. Білоконя (бульвар Лесі Українки,26, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 02497720) 198385,20 грн заборгованості за договором, 1108,78 грн 3% річних, 4562,86 грн інфляційних втрат, 2217,57 грн пені та 1547,06 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Повернути Державному підприємству "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М. Білоконя (бульвар Лесі Українки,26, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 02497720) з Державного бюджету (рахунок № UA098999980313121206083025739, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), отримувач - ГУК у м. Черніг.обл./тг м.Чернігів 22030101, код банку 899998, код ЄДРПОУ 37972475) 1547,06 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням №179 від 11.03.2021, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області № 927/279/21.
Це рішення є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор