ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.04.2021Справа № 910/2082/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу в порядку загального позовного провадження
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГАЗПРОМ» (01014, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗВІРИНЕЦЬКА, будинок 63)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, місто Київ, пр.Гузара Любомира, будинок 44) стягнення заборгованості у розмірі 6 838 436 грн. 37 коп.
Представники:
від Позивача: Борисенко Д.В. (представник за довіреністю);
від Відповідача: Горбач А.М. (представник за довіреністю);
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГАЗПРОМ» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 6 838 436 грн. 37 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором транспортування природного газу №1907000591 від 12.12.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГАЗПРОМ» до з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» стягнення заборгованості у розмірі 6 838 436 грн. 37 коп. залишено без руху.
18.02.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 року відкрито провадження у справі №910/2082/21, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.03.2021 року.
17.03.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
24.03.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли письмові пояснення щодо вартості газу.
24.03.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача- НКРЕКП.
24.03.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи.
24.03.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
В підготовче судове засідання 24.03.2021 року з'явились представники позивача та відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, надано Позивачу строк до 5 днів з 25.03.2021 року для надання відповіді на відзив, надано Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача- НКРЕКП, відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача про призначення судової економічної експертизи, відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі, відкладено підготовче судове засідання на 07.04.2021 року.
25.03.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.
01.04.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення.
В підготовче судове засідання 07.04.2021 року з'явились представники позивача та відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.04.2021 року.
В судовому засіданні 21 квітня 2021 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 21 квітня 2021 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
12.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (Оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГАЗПРОМ» (Замовник) було укладено Договір транспортування природного газу №1907000591, відповідно до умов якого Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. (а.с.8-20)
Відповідно до п. 2.2 Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
Пунктом 2.8 Договору передбачено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору.
Пунктом 3.1 Договору визначені обов'язки оператора, до яких належить в тому числі:
своєчасне надання послуг належної якості;
розміщення на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс;
здійснення у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Згідно з п. 4.2 Договору замовник має право:
отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки;
замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям;
отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором;
передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб'єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором;
отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором;
користуватись іншими правами, передбаченими договором та чинним законодавством України.
Згідно з п. 7.1 Договору вартість послуг розраховується:
- розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором;
- транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором;
- балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Згідно з п. 9.1 Договору у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.
Відповідно до абз. 2 п. 9.2 Договору у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.
Згідно з п. 9.4 Договору у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.
Згідно з п. 11.4. Договору, врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє з дати, наступної за датою внесення рішення органу ліцензування про видачу оператору ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу до Єдиного державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, але не раніше 01.01.2020 р., до 31.12.2020 р., а в частині розрахунків до їх повного виконання. (п.17.1 Договору)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору транспортування природного газу №1907000591 від 12.12.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» складено Акт № 01-2020-1907000591 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року від 31.01.2020 року, за яким Оператор здійснив врегулювання щодобових небалансів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГАЗПРОМ» та визначив, що вартість придбаного у позивача природного газу (як позитивний небаланс) склала 25 469 417 грн. 50 коп. (а.с.25-26)
Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» було перераховано на рахунок Позивача грошові кошти у розмірі 25 469 417 грн. 50 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача за 21.02.2020 року із зазначенням призначення платежу: «плата за добовий небаланс за 2020 рік зг.дог №1907000591 від 12.12.2019 року». (а.с.27)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що з 01.01.20. в інформаційній платформі оператора ГТС та на його веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com/ була відсутня інформація про маржинальні ціни придбання та продажу на поточну та наступну газову добу, проте інформація оприлюднювалась із запізненням на один день протягом січня 2020 року. Разом з цим, 11.02.20. - через 11 днів після завершення газового місяця та періоду постачання, відповідачем було змінено маржинальну ціну придбання природного газу за весь газовий місяць - січень 2020 року. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГАЗПРОМ» становить 6 838 436 грн. 37 коп.
Заперечуючи проти позову Відповідач зазначав, що між сторонами не укладалось договорів купівлі-продажу чи постачання природного газу, а лише договір транспортування природного газу; на виконання умов договору відповідачем було направлено позивачу акт врегулювання щодобових небалансів в електронній формі, скріплений електронним підписом, будь-якого іншого чи змінено акту на адресу позивача не направлялось; у зв'язку із зменшенням ціни газу за договорами, укладеними між відповідачем та НАК "Нафтогаз України", відповідачем на підставі договору сформовано маржинальні ціни продажу та придбання природного газу в січні 2020 року, виходячи з реальних витрат відповідача на придбання природного газу в січні 2020 року; саме на позивача покладений обов'язок по вчасному збалансуванню свого портфоліо балансування, що не було вчинено позивачем; безпідставним є посилання позивача на зміну ціни в договорі після його виконання з посиланням на ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГАЗПРОМ» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору транспортування природного газу №1907000591 від 12.12.2019 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГАЗПРОМ» здійснює постачання природного газу згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 653 від 16.05.17.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про природні монополії" Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" є суб'єктом природної монополії на ринку послуг транспортування природного газу.
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, визначаються Законом України "Про ринок природного газу", стаття 3 якого встановлює принцип недопущення та усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб'єктів ринку природного газу, у тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання державної форми власності.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об'єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.
Транспортування природного газу здійснюється на підставах та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.15. та іншими нормативно-правовими актами (стаття 32 Закону).
ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" з 01.01.20. зобов'язане належно виконувати усі функції оператора газотранспортної системи, в порядку, передбаченому законодавством та договором.
Пунктом 3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Під час вчинення балансуючих дій оператор газотранспортної системи має дотримуватись, зокрема, таких принципів: балансуючі дії мають вчинятися на недискримінаційній основі; балансуючі дії мають ураховувати обов'язки оператора газотранспортної системи щодо економічної та ефективної експлуатації газотранспортної системи.
Згідно з інформацією, оприлюдненою на веб-сайті оператора ГТС та даними інформаційної платформи, у період січня 2020 року маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу формувалася у порядку, визначеному пунктом 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Закону України "Про ринок природного газу" оператор ГТС зобов'язаний розміщувати на своєму веб-сайті, зокрема, таку інформацію: перелік послуг, що надаються таким оператором, інформацію про тарифи та інші умови надання таких послуг, включаючи технічні умови для отримання доступу та приєднання до газотранспортної системи.
Згідно з п. 7.1 договору вартість послуг розраховується:
- розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором;
- транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором;
- балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Відповідно до п. 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС у випадку, якщо сума подачі природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС передбачено, що плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу.
Згідно з п. 8 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується, визначається як:
маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);
маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).
Водночас, інформація щодо маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу оприлюднюється на веб-сайті оператора ГТС за принципом "сьогодні за вчора". Дані на поточну та наступну газову добу на веб-сайті оператора ГТС відсутні.
Відповідно до пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином:
маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором ГТС внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування;
маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором ГТС внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.
З 01.01.20. в інформаційній платформі оператора ГТС та на його веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com/ була відсутня інформація про маржинальні ціни придбання та продажу на поточну та наступну газову добу, що не спростовано Відповідачем. Натомість інформація оприлюднювалась із запізненням на один день протягом січня 2020 року, що підтверджується відповідною роздруківкою з веб-сайтуhttps://tsoua.com/. (а.с.21)
11.02.2020 року, тобто через 11 днів після завершення газового місяця та періоду постачання, Відповідачем було надіслано на адресу Позивача системне повідомлення про оновлення маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу за весь газовий місяць - січень 2020 року. (а.с.22)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору транспортування природного газу №1907000591 від 12.12.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» складено Акт №01-2020-1907000591 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року від 31.01.2020 року, за яким Оператор здійснив врегулювання щодобових небалансів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГАЗПРОМ» та визначив, що вартість придбаного у позивача природного газу (як позитивний небаланс) склала 25 469 417 грн. 50 коп. (а.с.25-26)
Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» було перераховано на рахунок Позивача грошові кошти у розмірі 25 469 417 грн. 50 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача за 21.02.2020 року із зазначенням призначення платежу: «плата за добовий небаланс за 2020 рік зг.дог №1907000591 від 12.12.2019 року». (а.с.27)
Суд зазначає, що в акті врегулювання щодобових небалансів Відповідач вказав, що оператор ГТС застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п. 7, п. 11, п. 14, п. 15 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи. Проте, при визначенні щоденної вартості балансуючих дій Відповідач зазначив ціну за 1000 куб. м природного газу, яка існувала не в момент вчинення балансуючих дій, а по завершенню періоду - після 31.01.2020 року, тобто після неправомірного оновлення таких цін відповідачем на інформаційній платформі.
Матеріалами справи підтверджується, що оператор ГТС попереднім числом перерахував маржинальні ціни купівлі-продажу природного газу за січень 2020 року і тим самим скасував попередні маржинальні ціни, що були опубліковані та доведені замовникам послуг транспортування протягом січня 2020 року.
З огляду на вищевикладене Судом встановлено, що після завершення періоду постачання та переходу у власність природного газу оператором ГТС у лютому 2020 року було змінено суттєві умови договору - вартість товару, який було раніше придбано. Слід зауважити, що ціна, яка була оприлюднена 11.02.20. була внесена до акту врегулювання щодобових небалансів, датованого 31.01.20. Такі дії відповідача суперечать принципу й суті запровадженого добового балансування та свідчать про порушення норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, якими виключається можливість зміни істотних умов договору в односторонньому порядку.
Умови договору в частині взаємовідносин, які виникають згідно з п. 9.1 договору, по суті мають ознаки договору купівлі-продажу, отже щодо визначення ціни товару (природного газу) мають бути застосовані положення Цивільного кодексу України, зокрема, ст.ст. 632, 691 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
З огляду на ст. 4 Цивільного кодексу України, Суд зазначає, що положення Цивільного кодексу України мають пріоритет у застосуванні, однак, в порушення цих вимог закону, відповідачем було змінено ціну після фактичного придбання природного газу за раніше опублікованою вартістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Згідно з частиною 8 цієї статті відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Відповідач є особою, яка складає та оформлює відповідно до умов договору акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць, а отже, з урахуванням викладеного, саме відповідач несе відповідальність за недостовірність відображених в акті даних, зокрема, щодо цін природного газу при вартості балансуючих дій.
Таким чином, Суд приходить до висновку, що вартість газу за позитивний небаланс, який мав місце у січні 2020 року складається за цінами природного газу, які існували на кожен день надання балансуючих дій, а не за цінами, зміненими після закінчення вказаного періоду.
З огляду на викладене, зважаючи на обсяги обчислених та зафіксованих у акті №01-2020-1907000591 від 31.01.2020 щодобових небалансів Позивача за договором (обсяги, які не заперечуються відповідачем під час даного спору та окремо підтверджуються його відомостями обліку), та з огляду на результати оприлюдненої щоденно ціни природного газу для небалансів протягом січня 2020 року на офіційному веб-сайті відповідача, вартість позитивного небалансу позивача мала скласти 32307853 грн. 87 коп., що підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача, здійсненим із застосуванням вартості природного газу придбаного оператором ГТС та на підставі маржинальних цін продажу природного газу, які оприлюднювалися кожної доби протягом січня 2020 року безпосередньо відповідачем.
Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача про те, що відбулась зміна вартості природного газу, придбаного відповідачем в січні 2020 року по договорам з АТ "НАК "Нафтогаз України", так як відповідно до пункту 7 глави 7 розділу XIІ Кодексу ГТС остаточна алокація щодобових подач та відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу по точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, крім точки виходу до газорозподільної системи, здійснюється на підставі попередніх щодобових алокацій подач та відборів. При цьому обсяги в остаточній щодобовій алокації дорівнюють обсягам, визначеним у попередній щодобовій алокації.
Згідно з пункту 3 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс.
Відповідно до пункту 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.
Враховуючи вищезазначені положення Кодексу ГТС слід дійти висновку про те, що остаточна алокація подач та відборів повинна містити аналогічні відомості про обсяги та вартість, визначені у попередніх щодобових алокаціях.
Тобто, розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначення його остаточної плати за добовий небаланс за кожну газову добу, здійснюється як сума всіх попередніх добових небалансів та розрахунків попередньої вартості за добовими небалансами за звітний місяць.
Суд звертає увагу, що як укладення у кінці січня 2020 року додаткових договорів з АТ "НАК "Нафтогаз України", так і зміна вартості природного газу, внаслідок їх укладення, не могла та не повинна була впливати на остаточний обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу, розрахунок яких здійснюється відповідно до положень Кодексу ГТС. Суд також відхиляє як безпідставні доводи Відповідача про те, що позивач, зловживаючи своїми правами та обов'язками, в цілях отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача, не вчинив належних дій по збалансуванню свого портфоліо балансування та уникнення виникнення позитивних небалансів, очікуючи отримання прибутку внаслідок зазначених спекулятивних дій на маржинальній ціні, оскільки такі твердження не стосуються даного спору і до того ж є недоведеними.
Крім того, посилання Відповідача на Акт звірки розрахунків за період з 01.04.2020 р. по 30.06.2020 р., за яким сальдо на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГАЗПРОМ» становить 115 006 грн. 27 коп. (а.с.214-215), Суд не приймає до уваги, оскільки інформація, яка відображена у вказаному Акті, стосується періоду з 01.04.2020 р. по 30.06.2020 р., проте предметом спору у даній справі є стягнення вартості позитивного небалансу за січень 2020 року. Суд також зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Згідно з п. 9.4 Договору у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оператор зобов'язаний, зокрема, здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Відповідно до пункту 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГАЗПРОМ» за Договором транспортування природного газу №1907000591 від 12.12.2019 року становить 6 838 436 грн. 50 коп.
Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження оплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГАЗПРОМ» в розмірі 6 838 436 грн. 50 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості позитивного небалансу за січень 2020 року в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 6 838 436 грн. 50 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГАЗПРОМ» - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, місто Київ, пр.Гузара Любомира, будинок 44, ідентифікаційний код юридичної особи 42795490) на Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГАЗПРОМ» (01014, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗВІРИНЕЦЬКА, будинок 63, ідентифікаційний код юридичної особи 41334204) вартість позитивного небалансу за січень 2020 року у розмірі 6 838 436 (шість мільйонів вісімсот тридцять вісім тисяч чотириста тридцять шість) грн. 50 (п'ятдесят) коп. та судовий збір у розмірі 102 576 (сто дві тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. 55 (п'ятдесят п'ять) коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 квітня 2021 року.
Суддя О.В. Чинчин