ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
20.04.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/107/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., секретар судового засідання Феденько Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк"
до відповідача: Фермерського господарства "Персей Агро"
про стягнення заборгованості в сумі 129 853,45 грн, з яких 109 647,30 грн - основний борг, 7 416,75 грн - 3% річних та 12 789,40 грн - інфляційні втрати.
За участю: ОСОБА_1
До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Парк" (далі - ТОВ "Парк") до Фермерського господарства "Персей Агро" (далі - ФГ "Персей Агро") про стягнення заборгованості в сумі 129 853,45 грн, з яких 109 647,30 грн - основний борг, 7 416,75 грн - 3% річних та 12 789,40 грн - інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити на 17.03.2021.
До Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява ТОВ "Парк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (від 11.02.2021 вх. № 2244/21).
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2021 суд постановив вищезазначену заяву задовольнити та провести судове засідання, призначене на 17.03.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2021 суд постановив розгляд справи по суті відкласти на 20.04.2021 та провести судове засідання призначене на 20.04.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позову зазначено, що в порушення умов договору купівлі-продажу, відповідач оплату за отриманий товар у визначений строк не здійснив, внаслідок чого позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ухвали суду від 17.03.2021, вручену відповідачу - 06.04.2021.
Окрім того, суд з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи направив ухвалу суду від 17.03.2021 засновнику Фермерського господарства "Персей Агро" Слободяну В. Р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ухвали суду від 17.03.2021, вручену засновнику - 06.04.2021.
Отже, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи.
Правом участі у судових засіданнях та правом на подачу відзиву на позов відповідач не скористався. Жодних заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні норми містяться в ч. 9 ст. 165 ГПК України.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
17.04.2018 між ТОВ "Парк" (далі - продавець) та ФГ "Персей Агро" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № 10/18 (далі - договір), згідно умов якого сторонами визначено та погоджено умови купівлі-продажу мікроелементів (далі - товар).
Згідно пункту 1.2. договору, покупець зобов'язується оплатити і прийняти партіями товар, а продавець зобов'язується передати його у власність покупця на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п. 2.1. договору, конкретний асортимент, кількість, ціна та вартість партії товару, визначаються сторонами в товарних накладних, підписаних та завірених сторонами, які являються невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що продукція, що відпускається продавцем повинна відповідати нормативно-технічній документації на неї. Її якість підтверджується паспортами виробника, завіреними продавцем, які отримує покупець разом з іншими супроводжуючими документами.
На виконання договору продавець передав, а покупець отримав товар обумовлений договором на загальну суму 109 647,30 грн, що підтверджується видатковою накладною від 17.04.2018 № 04-1701.
Як зазначено позивачем у позовній заяві претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу позивача не надходило.
Отже, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання по договору.
Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору, покупець оплачує, попередньо обумовлену та узгоджену сторонами партію товару, за ціною, згідно рахунку, отриманого від продавця. Розрахунок за кожну партію товару здійснюється з відтермінуванням платежу до 01.11.2018, шляхом перечислення коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця.
Заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору становить 109 647,30 грн.
В матеріалах справи також наявні акти звірки за перше півріччя 2020 року та за 01.01.2018-30.06.2020, які підписані та скріплені печатками сторін про те, що борг відповідача перед позивачем складає 109 647,30 грн.
В порушення умов договору, відповідач оплату за товар у визначений строк не здійснив, внаслідок чого позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими виходячи з такого.
В силу ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).
Статтями 173, 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що
на підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору, покупець оплачує, попередньо обумовлену та узгоджену сторонами партію товару, за ціною, згідно рахунку, отриманого від продавця. Розрахунок за кожну партію товару здійснюється з відтермінуванням платежу до 01.11.2018, шляхом перечислення коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця.
Відповідач оплату за товар на суму 109 647,30 грн у визначений строк не здійснив.
Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 109 647,30 грн.
Стосовно вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, слід зазначити таке.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 02.11.2018 по 04.02.2021 дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3% річних в сумі 7 416,75 грн та інфляційних втрат в сумі 12 789,40 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Приздійсненні перерахунку інфляційних втрат на прострочений розмір грошового зобов'язання застосовано та враховано правову позицію Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, котра викладена постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 02.02.2021 № 808.
Інших судових витрат позивач не заявив.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 2 270,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 2, 13, 86, 129, 165, 178, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк" до Фермерського господарства "Персей Агро" про стягнення заборгованості в сумі 129 853,45 грн, з яких 109 647,30 грн - основний борг, 7 416,75 грн - 3% річних та 12 789,40 грн - інфляційні втрати задовольнити.
Стягнути із Фермерського господарства "Персей Агро" (77423, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, с. Угринів, вул. Калуське шосе, 2 А; ідентифікаційний код 34217403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк" (81085, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Великополе; ідентифікаційний код 31396882) заборгованості в сумі 129 853,45 грн, з яких 109 647 (сто дев'ять тисяч шістсот сорок сім) грн 30 к. основаного боргу, 7 416 (сім тисяч чотириста шістнадцять) грн 75 к. 3% річних, 12 789 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн 40 к. інфляційних втрат та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 к. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 26.04.2021.
Суддя М. А. Шіляк