20.04.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/106/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця Наконечного Василя Мирославовича,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Контиліум",
про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП в сумі 501 142 грн 00 к.
за участю:
від позивача: Шевчук Наталія Мирославівна - адвокат, (посвідчення адвоката № 665 від 20.11.2008)
від відповідача: Говзан Микола Миколайович - адвокат, (посвідчення адвоката № 674 від 19.12.2008)
установив: Фізична особа - підприємець Наконечний Василь Мирославович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контиліум" (далі - відповідач) про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП в сумі 501 142 грн 00 к.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.05.2018 трапилася ДТП за участю автомобіля "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля "MAN TGA 01", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом "Bodex KIS 3WS", реєстраційний номер НОМЕР_3 . По вказаному факту було відкрито досудове слідство та встановлено, що водій вантажного автомобіля "MAN TGA 01", реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР (п. 12.4 та п. 22.5 ), у зв'язку із чим останній притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 та ст. 132-1 КУпАП (постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 20.12.2018). Разом з тим, зазначає, що у постанові про закриття кримінального провадження вказано, що ДТП трапилося внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля "КАМАЗ" ОСОБА_2 , який перебував у трудових відносинах з ФОП Наконечним В. М . Проте, згідно з постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19.02.2019 скасовано постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 29.12.2018, якою було визнано винним ОСОБА_2 та притягнуто його до адміністративної відповідальності, провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У зв'язку з наведеним, позивач зазначає, що внаслідок ДТП йому завдано матеріальної шкоди 501 142 грн 00 к., в підтвердження чого посилається на Висновок експертного дослідження за №4.5-11/18 від 23.06.2018.
Господарський суд Івано-Франківської області відповідно до ухвали від 01.03.2021 вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 15.03.2021.
Суд відклав розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 02.04.2021.
Відповідач по справі подав відзив на позов (вх.№4777/21 від 01.04.2021), у якому ТОВ "Контиліум" заперечує проти позову та просить суд в позові відмовити. Свої заперечення мотивує тим, що в ході розслідування кримінального правопорушення встановлено, що дії водія ОСОБА_1 , (на момент ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем) не перебувають в причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП, а навпаки порушення водія позивача ( ОСОБА_2 ) перебувають у причинному зв'язку із настанням вказаної ДТП, в підтвердження чого відповідач посилається на відповідний висновок експерта, який знаходиться у матеріалах справ. Разом з тим, зазначає, що шкода заподіяна ФОП Наконечному В.П. внаслідок ДТП повинна відшкодовуватись позивачу водієм ОСОБА_2 , що перебував у трудових відносинах на час вчинення ДТП.
Відповідно до ухвали від 02.04.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.04.2021 о 10:00.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити в повному обсязі
Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд в позові відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№4777/21 від 01.04.2021).
Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вислухавши представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Між ТОВ "Транспортна компанія "Захід", як орендодавцем, та ТОВ "Контиліум", як орендарем, укладено договір найму (оренди) транспортних засобів від 25.07.2017 № 010717. Орендодавець передав, а орендар прийняв за плату в користування сідловий тягач марки MAN TGA 18.460, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований центром ДАІ 7301. Сідловий тягач, що є предметом даного договору, належить ТОВ "ТК "Захід" на підставі свідоцтва про реєстрація транспортного засобу НОМЕР_4 від 17.02.2015 (п. 1.1). Термін оренди до 30.06.2018 (п. 4.1). Орендодавець має право вимагати відшкодування завданих йому з вини орендаря збитків у випадку повернення йому транспортних засобів в стані гіршому, ніж він повинен був знаходитися з урахуванням нормального зносу (п. 6.1). Орендар має право отримувати відшкодування у разі виникнення страхових випадків (п. 7.2 (в)).
Відповідно до умов договору від 25.07.2017 № 010717 орендодавець передав, а орендар прийняв сідловий тягач (акт прийняття-передачі автотранспорту в оренду від 25.07.2017).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 марка MAN TGA 18460 організація ТЗОВ "ТК ЗАХІД" не є власником автомобіля, власником є ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ).
Між ОСОБА_5 , як орендодавцем, та Наконечним В. М. , як орендарем, укладено договір оренди вантажного автомобіля від 10.03.2018 № 1. В порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове користування автомобіль, що визначений у цьому договорі та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату (п. 1.1.). Відомості про автомобіль, що орендується: марка - Камаз 4310, номерний знак НОМЕР_6 (п. 1.2.). Строк користування автомобілем, що орендується, від 10.03.2018 по 10.03.2019 (п. 4.1.). Орендар за цим договором зобов'язується не пізніше 5-ти днів усувати пошкодження автомобіля, що орендується, або відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою автомобіля, що орендується, якщо такі пошкодження або втрата сталися з вини орендаря (п. 7.1.).
Між Наконечним В. М. та ОСОБА_2 , водієм, укладено трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка виконує найману працю, від 07.05.2014. Договір укладено на невизначений строк з 07.05.2014. Працівник зобов'язаний виконувати обов'язки водія. Час виконання робіт з 8.00 до 12.00, з 13.00 до 17.00. Трудовий договір зареєстрований 07.05.2014 за № 09531400054.
14.05.2018 близько 16:46 год. трапилася ДТП за участю автомобілів "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , та автомобіля "MAN TGA 01", реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодженні.
По факту ДТП здійснювалось кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018090140000140 від 15.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
У постанові про закриття кримінального провадження від 30.11.2018 зазначено, що 14.05.2018 близько 16:46 год на автодорозі державного значення "Мукачеве-Львів" у с. Задністрянськ по вул. Львівській Галицького району водій автопоїзда у складі сідлового тягача марки "MAH TGA 18.460", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом марки "Bodex KIS 3WS", д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 рухаючись у напрямку м. Галич допустив зіткнення з вантажним автомобілем "КАМАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку та виконував поворот ліворуч. Внаслідок зіткнення автомобіль КАМАЗ перекинувся на праву сторону, а водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. Досудовим розслідуванням встановлено, що водій ОСОБА_2 всупереч вимог Правил дорожнього руху України, маючи намір виконати поворот ліворуч, відповідно до вимог п.п. 9.2.6, 9.4 ПДР повинен був завчасно до початку маневру лівого повороту, але не менш як за 50 - 100 м, подати сигнал покажчиками лівого повороту, а перед початком зміни напрямку руху повинен був згідно з вимогами п.п. 10.1, 14.3 ПДР переконатися, що це буде безпечним, і зокрема - переконатися у відсутності транспортних засобів, які б рухалися по смузі зустрічного напрямку (як в зустрічному, так і в попутному напрямках). Вказані порушення перебувають у причинному зв'язку із настанням вказаної ДТП. Досудовим розслідуванням встановлено, що тілесні ушкодження ОСОБА_2 отримав внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху України, а тому в даному випадку відсутній склад злочину, передбачений ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або смерть)."
У межах цього кримінального провадження було проведено експертизу.
У висновку експертів комплексної судової експертизи відео-звукозапису та автотехнічної експертизи у кримінальному провадженні від 30.10.2018 № 4315/4316 зазначено таке:
- У заданій дорожній ситуації водій автопоїзда у складі тягача MAN з напівпричепом при обраній швидкості руху не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем "КАМАЗ" шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування (п. 7). У даній дорожній ситуації дії водія автопоїзда, який в межах населеного пункту рухався зі швидкістю біля 77 км/год не відповідали вимогам п. 12.4 ПДР, однак дана невідповідність не перебуває в причинному зв'язку з фактом ДТП, оскільки і при умові руху зі швидкістю 50 км/год водій автопоїзда не мав би технічної можливості уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування гальмування, діючи відповідно до вимог ПДР.
- Оскільки встановити, чи був ввімкнений на автомобілі "КАМАЗ" покажчик лівого повороту не видалося можливим, то і оцінити відповідність дій водія автопоїзда вимогам п. 14.2 б) ПДР не надається можливим. Інших невідповідностей вимогам ПДР в діях водія автопоїзда, які б могли перебувати в причиновому зв'язку з фактом ДТП, не вбачається.
- Оскільки встановити, чи був ввімкнений у автомобілі "КАМАЗ" покажчик лівого повороту не видалося можливим, то і оцінити відповідність дій його водія вимогам п.п. 9.2б), 9.4 ПДР не надається можливим.
- Дії водія автомобіля "КАМАЗ", який перед початком зміни напрямку руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним, і зокрема - не переконався у відсутності транспортних засобів, які б здійснювали його обгін, не відповідали вимогам п.п. 10.1, 14.3 ПДР, і оскільки такі дії спричинили небезпеку для руху, то вони перебувають у причинному зв'язку з фактом ДТП (п. 8).
- Причиною даної ДТП, з технічної точки зору, стали ті обставини, що водій автомобіля "КАМАЗ" розпочав поворот ліворуч і виїхав на смугу зустрічного руху на такій відстані до автопоїзда, водій якого виконував маневр обгону, при якій водій автопоїзда вже не мав технічної можливості уникнути зіткнення (п. 9).
Відповідно до постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 19.02.2019 у справі № 341/2356/18 постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 29.12.2018, якою ОСОБА_2 визнано винуватим та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, скасовано; прийнято нову постанову, якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Підставою для скасування стало оформлення неналежним чином протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у постанові суду апеляційної інстанції вказано, що протокол про адміністративне правопорушення не містить суті адміністративного правопорушення, в ньому просто описано час, місце та транспортні засоби, без конкретизації події, що відбулася за їх участі. Суд повважав, що вина особи не доведена належними доказами з огляду на конкретний зміст наданого протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №047625 від 19.12.2018, в якому суть адміністративного правопорушення не викладена належним чином. Вказані обставини стали підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Позивач 04.06.2018 звернувся до Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України із заявою про проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля марки "КАМАЗ-4310" по визнанню вартості завданого матеріального збитку внаслідок механічного пошкодження колісного транспортного засобу марки "КАМАЗ-4310", реєстраційний номер НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , 1991 року виготовлення, що сталася через ДТП.
Відповідно до Висновку експертного дослідження за №4.5-11/18 від 23.06.2018 вартість матеріального збитку складає в розмірі 501 142 грн 00 к.
За наведених обставин позивач звернувся з даним позовом до суду.
За наведеного, суд виходить з наступного.
Згідно з приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2).
Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, врегульовано в ст. 1187 ЦК України.
Як передбачено ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3)за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Оскільки в ДТП брали участь два автомобілі, які в силу ч. 1 ст. 1187 ЦК України є джерелами підвищеної небезпеки, то, враховуючи вимоги ст. 1188 ЦК України, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
В оцінці правових підстав володіння сторонами вказаними транспортними засобами суд виходить із презумпція правомірності правочину, яка закріплена в ст. 204 ЦК України.
При вирішенні питання щодо наявності чи відсутності вини водія відповідача у вчиненні ДТП суд виходить з того, що відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З урахуванням норм ЦК України, для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, в першу чергу необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду у вчиненні такої дії. Відтак цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.
Оцінюючи вину водія відповідача за завдання шкоди транспортному засобу позивача внаслідок ДТП, суд враховує висновок експертів № 4315/4316. У висновку вказано, що в причиновому зв'язку з фактом ДТП перебувають дії саме водія позивача по справі автомобіля "КАМАЗ", який перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не переконався у відсутності транспортних засобів, які б здійснювали його обгін. Доказів, які б спростовували ці твердження, відповідач не надав.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).
Доказами, які є в матеріалах справи, підтверджується той факт, що водій автомобіля "КАМАЗ" перебував у трудових відносинах з позивачем та у момент вчинення ДТП виконував свої трудові обов'язки. Вказані обставини не заперечуються позивачем.
З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1,2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
За наведених обставин, у суду відсутні правові підстави для відшкодування позивачу за рахунок відповідача матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в сумі 501 142,00 грн. Отже в позові слід відмовити.
Щодо судових витрат, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи, до яких зокрема відносяться витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі відмови в позові витрати понесені відповідачем в зв'язку з розглядом справи, слід відшкодувати за рахунок позивача.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
В судовому засіданні з урахуванням вимог приписів ст. 129, зокрема, його п.8 представником відповідача заявлено усне клопотання про відшкодування відповідачу по справі за рахунок позивача витрат на правову допомогу, докази понесення яких буде надано відповідачем протягом 5-ти днів, після ухвалення судом рішення.
Згідно з п.5 ч.6 ст.238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу у даній справі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за позивачем, у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст. 73, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові фізичної особи - підприємця Наконечного Василя Мирославовича, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контиліум" про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП в сумі 501 142 грн 00к. - відмовити.
Судове засідання по розгляду витрат на правову допомогу відповідача призначити на 29.04.2021 року о 10:00 год.
Судове засідання відбудеться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 32, зал судових засідань 2.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26.04.2021
Суддя О. М. Фанда