ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
19.04.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/965/20 (909/34/21)
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.
секретар судового засідання Максимів Н. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Приватного підприємства "Поділля-2008"
до відповідача: Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"
про стягнення заборгованості в сумі 84965 грн 58 к., з яких: 57228 грн 81 к. - інфляційні втрати, 27736 грн 77 к. - 3 % річних,
учасники справи в судове засідання не з'явилися.
З урахуванням ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу у даній справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
Суть спору.
ПП "Поділля-2008" звернулося до суду з позовом до ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення заборгованості в сумі 84965 грн 58 к., з яких: 57228 грн 81 к. - інфляційні втрати, 27736 грн 77 к. - 3 % річних.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 14.01.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначити на 10.02.2021.
10.02.2021 суд відклав розгляд справи по суті на 11.03.2021.
Ухвалою від 22.02.2021 суд постановив дану справу передати Господарському суду Івано-Франківської області для розгляду в межах справи № 909/965/20 про банкрутство ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат".
Ухвалою від 01.03.2021 суд прийняв справу до розгляду в межах справи № 909/965/20 про банкрутство ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 11.03.2021.
11.03.2021 суд відклав розгляд справи по суті на 19.04.2021.
В ході розгляду даної справи учасники справи належним чином повідомлялися про дату та час її розгляду.
Учасники справи процесуальні документи отримували, про що свідчать відповідні відмітки на повідомленнях про вручення поштових відправлень.
Позиції сторін.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на невиконання рішень судів (щодо стягнення основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат). Як наслідок за порушення строків погашення боргу відповідачу нараховано інфляційні втрати та 3 % річних, при цьому, як вказує позивач, такі нарахування здійснено на суму боргу збільшену на індекс інфляції.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 у справі № 5010/81/2012-28/5 стягнуто з ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на користь ПП "Віват" заборгованість в сумі 240000 грн 00 к.
Правонаступництво по стягненню вказаного боргу позивач набув згідно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 22.04.2013 у справі № 5010/81/2012-28/5.
У зв'язку з фактичним невиконанням рішення суду, ухваленим у вищевказаній справі, на користь ПП "Поділля-2008" було стягнуто 3% річних та інфляційні втрати (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 винесена у справі № 909/805/17).
При цьому апеляційна інстанція вказала на правомірність вимог про стягнення 3 % річних і інфляційних нарахувань аж до повного виконання грошового зобов'язання, що виникло у зв'язку з невиконанням судового рішення про стягнення з боржника коштів.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2020 у справі № 909/859/20 з ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на користь ПП "Поділля-2008" стягнуто 46116 грн 71 к. інфляційних втрат (за період з жовтня 2017 року до серпня 2020 року) та 21624 грн 74 к. 3 % річних (за період з 29.09.2017 до 29.09.2020).
Оскільки вказані вище судові рішення не виконані, позивач нарахував відповідачу 57228 грн 81 к. - інфляційних втрат (за період з січня 2018 року до листопада 2020 року), 27736 грн 77 к. - 3 % річних (за період з 06.01.2018 до 06.01.2021).
Нарахування за періоди прострочення виконання рішення у справі № 909/859/20 не включають вже стягнутих сум цим рішенням.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ст. 75 ГПК України).
Згідно ст. 129-1 Конституції України та ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. Нарахування інфляційних втрат та 3 % річних позивач має право проводити на заборгованість відповідача аж до моменту повного погашення основного боргу.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, матеріали справи не містять доказів виконання судових рішень. Протилежного відповідачем не доведено.
За змістом ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму "інфляційних втрат" як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
У кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.
Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, зазначено, що нарахування "інфляційних втрат" за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 викладений правовий висновок про те, що при розрахунку "інфляційних втрат" у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (п. 25-29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19).
Суд, з урахуванням позиції Верховного Суду, здійснив розрахунок інфляційних втрат в межах строку вказаного позивачем, зокрема за період з січня 2018 року до листопада 2020 року, врахувавши при цьому: суму основного боргу - 240000 грн 00 к. та інфляційні втрати, стягнуті згідно з рішенням суду у справі № 909/805/17 - 225997 грн 67 к., за мінусом інфляційних втрат, які стягнуто згідно з рішенням суду у справі № 909/859/20 - 46116 грн 71 к.
За розрахунком суду загальна сума інфляційних втрат становить 41740 грн 76 к.
Отже, стягненню підлягають інфляційні втрати в сумі 41740 грн 76 к. В решті заявленої суми нарахованих інфляційних втрат, а саме 15488 грн 05 к. слід відмовити.
Що стосується нарахування 3 % річних.
Суд звертає увагу позивача на недопустимість нарахування 3 % річних на суму з урахуванням індексів інфляції та 3 % річних за попередні періоди, оскільки 3 % річних не входить до складу основного грошового зобов'язання.
Судом здійснено розрахунок 3 % річних за період з 30.09.2020 по 06.01.2021 на суму основного боргу 240000 грн 00 к., оскільки за попередні періоди 3 % річних було стягнуто іншими судовими рішеннями, а подвійне стягнення законом забороняється.
За розрахунком суду стягненню підлягають 1947 грн 86 к. 3 % річних. В решті заявленої суми 3 % річних, а саме 25788 грн 91 к. слід відмовити.
Висновок суду.
В контексті наведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи той факт, що позов підлягає частковому задоволенню судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 1124 грн 33 к. - залишити за позивачем; 1145 грн 67 к. - покласти на відповідача.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного підприємства "Поділля-2008" до відповідача Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення заборгованості в сумі 84965 грн 58 к., з яких: 57228 грн 81 к. - інфляційні втрати, 27736 грн 77 к. - 3 % річних - задоволити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (вул. Л. Ребета, м. Івано-Франківськ, 76014; ідентифікаційний код 08033772) на користь Приватного підприємства "Поділля-2008" (вул. Соборна, 29, м. Камянець-Подільський, Хмельницька область, 32300; ідентифікаційний код 35805159) 1947 (одна тисяча дев'ятсот сорок сім) грн 86 к. - 3 % річних, 41740 (сорок одна тисяча сімсот сорок) грн 76 к. - інфляційних втрат, 1145 (одна тисяча сто сорок п'ять) грн 67 к. - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині заявлених вимог про стягнення 3 % річних в сумі 25788 (двадцять п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн 91 к. та інфляційних втрат в сумі 15488 (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн 05 к. - відмовити.
Судовий збір в сумі 1124 (одна тисяча сто двадцять чотири) грн 33 к. залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписане 26.04.2021.
Суддя Т. В. Стефанів